Рішення № 4218704, 02.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" липня 2009 р. Справа № 7/351-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом

Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради, м. Васильків Київської області

до

Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області», с. Варовичі Васильківського району Київської області

про

стягнення 112 421,87 грн.

За участі представників:

від позивача:

Змаєва О.Є., представник за дов. №183/01-03 від 18.03.2009 р.;

відповідача:

Ботвин М.В., представник за дов. №57 від 15.12.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.07.2008 р. на розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради про стягнення з Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»82 120,11 грн. заборгованості з орендної плати за користування приміщенням по вул. Р.Люксембург у м. Василькові Київської області та нарахованої на суму боргу 30 301,76 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті орендної плати за користування вказаним приміщенням по вул. Р.Люксембург у м. Василькові Київської області відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 06.04.2007 р.

Заявою від 03.06.2009 р. №433/01-03 Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради змінило підстави позову та просило згідно з Договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 01.07.2006 р. стягнути з Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»36 340,53 грн. заборгованості з орендної плати за користування приміщенням по вул. Р.Люксембург у м. Василькові Київської області та пеню у розмірі 66 120,29 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 р. №02-5/289 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Судом відхиляється посилання відповідача на неприйнятність згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України заяви від 03.06.2009 р. №433/01-03 у зв’язку зі зменшенням Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради розміру позовних вимог, що суперечить інтересам територіальної громади м. Васильків.

Стягувана позивачем сума основного боргу та пені, розрахована у заяві від 03.06.2009 р. №433/01-03 відповідно до положень Договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 01.07.2006 р. Крім того, згідно з п. 3.7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997 р. №02-5/289 суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК України у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи незмінність матеріально-правових вимог Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради про стягнення боргу по орендній платі та пені за прострочку її сплати, а також, беручи до уваги зміну позивачем лише підстав позову, суд приймає до розгляду позов Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради з урахуванням заяви позивача від 03.06.2009 р. №433/01-03.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов від 12.06.2009 р. №12/06 Підприємство «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»вказує належну сплату ним орендної плати до квітня 2007 р. згідно з Договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 01.07.2006 р. Посилаючись на неукладеність Договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 06.04.2007 р., відповідач зазначає про відсутність у нього підстав оплачувати виставлені позивачем рахунки-фактури за даним договором через їх належне оформлених.

Відповідач також вказує на незаконність одностороннього підвищення Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради розміру орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 01.07.2006 р. та недопустимість у зв’язку з цим стягнення пені через несплату відповідачем неправомірно підвищеного розміру орендної плати.

Крім того, Підприємство «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»покликається на невірний розрахунок стягуваної пені та відповідно до ст. 267 ЦК України наполягає на застосуванні позовної давності до вимог про стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2008 р. порушено провадження у справі №7/351-08, розгляд справи призначався на 24.07.2008 р.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2008 р. розгляд справи в порядку приписів п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 19.08.2008 р.

У судовому засіданні 19.08.2008 р. оголошувалась перерва до 11 год. 40 хв. 02.09.2008 р.

На підставі спільної заяви сторін від 02.09.2008 р. строк вирішення спору у справі №7/351-08 в порядку ст. 69 ГПК України продовжувався.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2008 р. розгляд справи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 25.09.2008 р.

У зв’язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів, нез’явлення у судове засідання викликаного в порядку ст. 30 ГПК України Хлюпи В.Г. ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2008 р. розгляд справи відкладався на 07.10.2008 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2008 р. розгляд справи відкладався на 11.11.2008 р. у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання.

Враховуючи посилання відповідача на те, що директор Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області» Хлюпа В.Г. не підписував Договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності №193 від 06.04.2007 р., ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2008 р. у справі №7/351-08 призначалась судова почеркознавча експертиза.

У зв’язку з поверненням до Господарського суду Київської області матеріалів справи №7/351-08 ухвалою від 07.04.2009 р. провадження у справі було поновлене, розгляд справи призначався на 23.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2009 р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника відповідача розгляд справи в порядку приписів п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 12.05.2009 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2009 р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представника відповідача розгляд справи в порядку приписів п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 04.06.2009 р.

У судовому засіданні 04.06.2009 р. оголошувалась перерва до 12 год. 40 хв. 16.06.2009 р.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2009 р. розгляд справи в порядку приписів п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 02.07.2009 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

01.07.2006 р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради (орендодавець) та Підприємством «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»(орендар) було укладено Типовий договорі №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади, згідно з яким позивач на підставі рішення Васильківської міської ради від 24.11.2005 р. №08.04.15-IV передав відповідачу в оренду на строк з 01.07.2006 р. по 31.05.2011 р. нежиле приміщення площею 470,1 кв.м. по вул. Р.Люксембург, 13, у м. Василькові для професійної та трудової реабілітації інвалідів (т. 1 а.с. 40 –43).

Згідно з п. 3.1 Типового договору №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади від 01.07.2006 р. (далі –Типовий договір оренди №193 від 01.07.2006 р.) відповідач зобов’язався сплачувати орендну плату, виходячи з Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Васильківської міської ради від 23.06.2006 р. №04-05-п/ч-У, та рішенням Васильківської міської ради від 23.06.2006 р. №04-05-п/ч-У, що на дату підписання договору становив 1109,35 грн.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р.).

Відповідно до п. 3.3 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати та порядку її використання, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (п. 3.6 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р.).

Згідно з п. 6.2 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

06.04.2007 р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради (орендодавець) та Підприємством «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»(орендар) було укладено Типовий договорі №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади, згідно з яким позивач на підставі рішення Васильківської міської ради від 06.04.2007 р. №8.17-17-У передав відповідачу в оренду нежиле приміщення площею 470,1 кв.м. по вул. Р.Люксембург, 13, у м. Василькові для професійної та трудової реабілітації інвалідів (т. 1 а.с. 36 –39).

Проте, відповідно до Висновку судової почеркознавчої експертизи №11796 від 27.03.2009 р. підпис від імені Хлюпи В’ячеслава Георгійовича в графі «Орендар»в типовому договорі №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади від 06.04.2007 р. виконаний не Хлюпою В’ячеславом Георгійовичем.

Витребувані судом докази, в тому числі виписка по реєстраційному рахунку Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради, відкритому у Васильківському РВДК, про надходження 01.04.2008 р. від Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»орендної плати на суму 1109,35 грн. із зазначенням цільового призначення платежу та підстав платежу, а також виставлені позивачем рахунки-фактури не підтверджують схвалення відповідачем Типового договору №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади від 06.04.2007 р.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 83 ГПК України, якщо, вирішуючи господарський спір, буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. (Аналогічної позиці дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.01.2004 р. по справі № 8/113-2003).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону (п. 9 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.99 р. №02-5/111).

Враховуючи, що Типовий договорі №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади від 06.04.2007 р. був підписаний від імені відповідача неповноважною особою, а вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та пені пов’язані з вказаним договором, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним згідно з п. 1 ст. 83 ГПК України та на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України Типового договору №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади від 06.04.2007р.

Судом встановлено, що орендоване відповідачем нерухоме майно належить до комунальної власності Васильківської територіальної громади.

Таким чином, відносини сторін договору оренди регулюються також нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. 5 ст. 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Зі змісту статті 632 ЦК України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендна плата, як істотна умова договору оренди, за розміром, формою та порядком її сплати визначається статтями 19, 20 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 284 ГК України оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 ГК України, ст.ст. 525, 651 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.3 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. передбачено право кожної з сторін вимагати зміни розміру орендної плати у разі зміни Методики розрахунку орендної плати та порядку її використання, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України кореспондується встановленому пунктом 9.2 положенню щодо внесення змін до договору у письмовій формі за згодою обох сторін.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Частинами 2 –3 статті 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Судом встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. в частині узгодження нового розміру орендної плати, відповідачем не погоджувались нові розміри орендної плати, що вказані позивачем у рахунках-фактурах за квітень 2007 –серпень 2008 рр.

Відповідно до частин 4 –5 статті 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Проте, судом встановлено, що позивач з позовом про спонукання відповідача до внесення змін до Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. в частині нового розміру орендної плати до господарського суду не звертався.

Виставлені позивачем рахунки-фактури не змінюють умов договору оренди щодо розміру орендної плати, оскільки жодних змін до даного договору в частині збільшення розміру орендної плати сторонами не вносилось.

Отже, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача орендної плати у розмірі, встановленому позивачем в односторонньому порядку у рахунках-фактурах за квітень 2007 –серпень 2008 рр. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 12.06.2007 р. по справі №24/272).

У тому випадку, якщо Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради вважає, що Типовий договір оренди №193 від 01.07.2006 р. суперечить положенням затвердженої Васильківською міською радою Методики розрахунку і порядку використання орендної плати або існують інші передбачені ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»підстави для зміни розміру орендної плати, позивач вправі тільки звернутися до суду для внесення змін до договору оренди в цій частині, тобто для приведення її у відповідність з вимогами закону. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 04.12.2007 р. у справі 3/453).

З матеріалів справи вбачається, що погоджений сторонами розмір орендної плати за квітень 2007 р. становив 1216,50 грн., дана сума була сплачена відповідачем.

Відповідно до п. 3.2 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Беручи до уваги допущені позивачем арифметичні помилки в розрахунку суми основного боргу, суд на підставі ч. 6 ст. 22 ГПК України не приймає від позивача зменшення розміру заявленої до стягнення суми заборгованості Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»по орендній платі, оскільки це порушує інтереси територіальної громади м. Васильків, суперечить ч. 3 ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Тому суд вважає за необхідне провести відповідний перерахунок стягуваних сум.

Період заборгованості

Індекс інфляції за відповідний місяць

Розмір орендної плати

Розрахунок заборгованості наростаючим підсумком

Квітень 2007 р.

100,0

1216,50

0

Травень 2007 р.

100,6

1223,80

1223,80

Червень 2007 р.

102,2

1250,74

2474,53

Липень 2007 р.

101,4

1268,26

3742,79

Серпень 2007 р.

100,6

1275,87

5018,66

Вересень 2007 р.

102,2

1303,94

6322,60

Жовтень 2007 р.

102,9

1341,75

7664,35

Листопад 2007 р.

102,2

1371,27

9035,62

Грудень 2007 р.

102,1

1400,07

10435,69

Січень 2008 р.

102,9

1440,67

11876,36

Лютий 2008 р.

102,7

1479,57

13355,93

Березень 2008 р.

103,8

1535,80

14891,73

01.04.2008 р. сплачено 1109,35 грн.

13782,38

Квітень 2008 р.

103,1

1583,41

15365,79

Травень 2008 р.

101,3

1601,00

16966,79

Червень 2008 р.

100,8

1613,81

18580,6

Липень 2008 р.

99,5

1605,74

20186,34

Серпень 2008 р.

99,9

1604,14

21790,48

Вересень 2008 р.

101,1

1621,79

23412,27

Жовтень 2008 р.

101,7

1649,36

25061,63

Листопад 2008 р.

101,5

1674,10

26735,73

Грудень 2008 р.

102,1

1709,26

28444,99

Січень 2009 р.

102,9

1758,83

30203,82

Лютий 2009 р.

101,5

1785,21

31989,03

Березень 2009 р.

101,4

1810,20

33799,23

Квітень 2009 р.

100,9

1826,49

35625,72

Травень 2009 р.

100,5

1835,62

37461,34

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 626, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 6.2 Типового договору оренди №193 від 01.07.2006 р. за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами відповідальність за прострочення виконання зобов'язання не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Частиною 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 28.03.2006 р. у справі 48/299).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача пені в розмірі, виходячи з подвійною облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання відповідно до ст. 223 ГК України застосовуються загальні та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з ст. 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) цей термін обмежено в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Статтею ж 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування.

Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В силу ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідним здійснити перерахунок стягуваної з відповідача пені:

Період прострочки

Кількість днів прострочки

Сума заборгованості, на яку згідно з

ч. 6 ст.232 ГК нараховується пеня

Облікова ставка НБУ

Розрахунок суми пені

01.07 –10.07.2007

10

2474,53

8,0%

(16% : 365) х 2474,53 х 10 = 10,85

11.07 –10.08.2007

31

3742,79

8,0%

(16% : 365) х 3742,79 х 31 = 50,86

11.08 –10.09.2007

31

5018,66

8,0%

(16% : 365) х 5018,66 х 31 = 68,20

11.09 –10.10.2007

30

6322,60

8,0%

(16% : 365) х 6322,60 х 30 = 83,15

11.10 –10.11.2007

30

7664,35

8,0%

(16% : 365) х 7664,35 х 30 = 100,79

11.11 –10.12.2007

30

9035,62

8,0%

(16% : 365) х 9035,62 х 30 = 118,83

11.12 –31.12.2007

20

10435,69

8,0%

(16% : 365) х 10435,69 х 20 = 91,49

01.01 –10.01.2008

10

9184,95

10,0%

(20% : 365) х 9184,95 х 10 = 50,33

11.01 –10.02.2008

31

9357,36

10,0%

(20% : 365) х 9357,36 х 31 = 158,95

11.02 –10.03.2008

29

9561,06

10,0%

(20% : 365) х 9561,06 х 29 = 151,93

11.03 –31.03.2008

20

9792,92

10,0%

(20% : 365) х 9792,92 х 20 = 107,32

01.04 –10.04.2008

10

7341,82

10,0%

(20% : 365) х 7341,82 х 10 = 40,23

11.04 –29.04.2008

18

7553,96

10,0%

(20% : 365) х 7553,96 х 18 = 74,51

30.04 –10.05.2008

11

7754,89

12,0%

(24% : 365) х 7754,89 х 11 = 56,09

11.05 –10.06.2008

29

7928,03

12,0%

(24% : 365) х 7928,03 х 29 = 151,18

11.06 –10.07.2008

30

8093,1

12,0%

(24% : 365) х 8093,1 х 30 = 159,65

11.07 –10.08.2008

31

8256,57

12,0%

(24% : 365) х 8256,57 х 31 = 168,30

11.08 –10.09.2008

31

8381,14

12,0%

(24% : 365) х 8381,14 х 31 = 170,84

11.09 –10.10.2008

30

8523,36

12,0%

(24% : 365) х 8523,36 х 30 = 168,13

11.10 –10.11.2008

31

8636,92

12,0%

(24% : 365) х 8636,92 х 31 = 176,05

11.11 –10.12.2008

30

8727,61

12,0%

(24% : 365) х 8727,61 х 30 = 172,16

11.12 –10.01.2009

31

8823,06

12,0%

(24% : 365) х 8823,06 х 31 = 179,85

11.01 –10.02.2009

29

8976,15

12,0%

(24% : 365) х 8976,15 х 29 = 171,16

11.02 –10.03.2009

28

9157,22

12,0%

(24% : 365) х 9157,22 х 28 = 168,59

11.03 –10.04.2009

31

9345,63

12,0%

(24% : 365) х 9345,63 х 31 = 190,50

11.04 –10.05.2009

30

9522,76

12,0%

(24% : 365) х 9522,76 х 30 = 187,85

11.05 –04.06.2009

25

9684,28

12,0%

(24% : 365) х 9684,28 х 25 = 159,20

Всього сума пені:

3386,99 грн.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у спорах, що виникають при виконанні договорів покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, п. 1 ст. 83 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним Типовий договор №193 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади, укладений 06.04.2007 р. між Управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради та Підприємством «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області».

2. Позов Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради задовольнити частково.

3. Стягнути з Підприємства «Центр соціально-трудової та професійної реабілітації інвалідів Київської області»(Київська область, Васильківський район, с.Варовичі, вул. Леніна, 1-А; код ЄДРПОУ 32019164; п/р 2600529867002 в Акціонерному банку «Київська Русь», МФО 319092, або з іншого рахунку, виявленого в процесі виконання судового рішення) на користь Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 2; код ЄДРПОУ 25823914; рахунок №37110010001743 в ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018) 37461 (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 34 коп. заборгованості по орендній платі, 3386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 99 коп. пені та судові витрати: 408 (чотириста вісім) грн. 48 коп. державного мита та 47 (сорок сім) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.

Суддя Антонова В.М.

Дата підписання 07.07.2009р.