Постанова № 4218577, 28.05.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2009 Справа №17/113-10/6-08

м. Полтава

позов Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта” (39609, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4)

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції (39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 15.04.2005 р. № 0000282602/0/0/1094, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 687 796,00 грн.

Суддя Ківшик Олена Володимирівна

Секретар судового засідання Марчевська Марина Олександрівна

Представники:

від позивача : Марченко Н.А. (див. журнал судового засідання);

від відповідача : Переяслівець В.М. (див. журнал судового засідання);

від прокуратури : Харенко В.М. (див. журнал судового засідання).

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М. від 18.08.2008 р..

Ухвала винесена після перерви, оголошеної в судовому засіданні 14.05.2009 р. в порядку ст. 150 КАС України в реагування на клопотання відповідача щодо надання додаткових документальних доказів.

Суть спору : Розглядається позовна заява ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 15.04.2005 р. № 0000282602/0/0/1094, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 687 796,00 грн., з яких основний платіж 1 125 197,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 562 599,00 грн..

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 11521/10 від 30.05.2005 р. (вх. № 06552 від 31.05.2005 р.), посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивач надав суду заяву № 17-173/23ю-140 від 20.03.2009 р. (вх. № 04142 від 25.03.2009 р.) про зміну (доповнення) підстав позову, у якій просити суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 15.04.2005 р. № 0000282602/0/0/1094 також з огляду на безпідставність перевірки, за наслідками якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, та складання акту перевірки з порушенням законодавства.

Суд приймає дану як таку, що подана відповідно приписів ст. 137 КАС України.

Заявою № 05/1-678вих08 від 23.06.2008 р. (вх. № 09569 від 24.06.2008 р.) Прокуратура Полтавської області повідомила суд про вступ у справу в порядку ст. 60 КАС України для захисту інтересів держави на стороні Кременчуцької ОДПІ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, оцінивши документальні докази,

встановив:

За результатами позапланової документальної перевірки дотримання ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вимог правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання та продажу феронікелю марки FeNi70МС за договором купівлі-продажу № 4 від 26.03.2003 р. та договором комісії № 5 від 01.04.2003 р. за період з 01.01.2003 року по 01.07.2003 року, що набрали форму акту № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р., Кременчуцька ОДПІ констатувала порушення позивачем пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями) внаслідок неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2003 року 1 125 197,00 грн. податку на додану вартість, сплаченого при придбанні від ПП "Експолайн" феронікелю марки FeNі70МС в зливках і кусках ISО-6501:1988 у кількості 137,750 т..

Результатом таких висновків стало прийняття Кременчуцькою ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення від 15.04.2005 р. № 0000282602/0/0/1094, за яким ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 687 796,00 грн., з яких основний платіж 1 125 197,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 562 599,00 грн..

При цьому свої висновки орган державної податкової служби ґрунтує тим, що податкове зобов’язання з податку на додану вартість за операціями з купівлі-продажу феронікелю марки FeNi70МС було визначене правомірно, оскільки:

- за повідомленням виробника феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках (надалі по тексту - товар), що був придбаний ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" у ПП "Експолайн" за договором купівлі –продажу № 4 від 26.03.2003 р.) –ВАТ "Костянтинівський завод "ВТОРМЕТ" - за період з 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р., продукція не випускалась і сертифікат на нього не видавався;

- транспортування товару документально не підтверджено;

- за місцезнаходженням постачальник товару ПП "Експолайн" не знаходиться та за даними ДПІ звідність надсилалась поштою;

- придбаний товар не використовувався ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" в господарській діяльності, в даному випадку була здійснення лише реалізація товару, який ніколи не знаходився у володінні Позивача.

Не погодившись з такими висновками, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При постановленні судового рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акту перевірки (том 1, а.с. 10), позапланова документальна перевірка окремих операцій позивача проведена начальником відділення відділу дослідчих перевірок ГВ ПМ Кременчуцької ОДПІ Кузьминською О.І. на підставі розпорядження ДПА в Полтавській області № 187-Р від 03.09.2004 р. "Про перевірки підприємств, що здійснювали сумнівні експортні операції", розпорядження ДПА України №175-Р від 23.06.2004 р. та посвідчення Кременчуцької ОДПІ № 809 від 13.09.2004 р. з врахуванням вимог п. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 р. В наданому позивачем примірнику акта перевірки мається запис про те, що Кузьминська О.І., яка проводила перевірку, звільнена з 05.04.2005 р.. Дана обставина відповідачем не спростовується.

З акта перевірки та пояснень представників відповідача вбачається, що податкове зобов’язання було визначене позивачу внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ 1 125 197,00 грн., сплачену останнім у ціні товару за договором № 4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003 р., придбаного позивачем у ПП "Експолайн" - 137,750 тон феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988) на суму 6 751 182,60 грн., в тому числі ПДВ 1 125 197,00 грн..

Факт передачі товару у власність позивача підтверджений актом приймання-передачі товару № 1 від 27.03.2003 р.

ПП "Експолайн" видало позивачеві податкову накладну № 1 від 27.03.2003 р. на загальну суму 6 751 182,60 грн., в тому числі ПДВ 1 125 197,00 грн.. Податкова накладна була включена позивачем до реєстру податкових накладних, сума ПДВ включена до податкового кредиту в березні 2003 року.

Матеріалами справи підтверджується повна оплата отриманої продукції з боку позивача, що не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що 01.04.2003 р. позивач (комітент) уклав договір комісії з ПП "ДНМЕТ" (комісіонер) № 5 на продаж 137,750 тон феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ІSO-6501:1988 на експорт.

Відповідно до договору комісії, комісіонеру за актом приймання-передачі № 1 від 02.04.2003 р. була передана зазначена продукція для продажу на експорт.

Комісіонер продав феронікель марки FeNi70МС в інтересах та за рахунок позивача ТОВ "Нікор" (Московська область, м. Одінцово) на загальну суму 1 060 675 доларів США, що складало 5658170,79 грн. без ПДВ.

Комісіонером зобов'язання за договором комісії з продажу продукції на експорт виконані належним чином, що підтверджується звітом комісіонера від 22.04.2003 р., актом № ДН-0000018 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 22.04.2003 р., ІІМХ/ОІСЕ № 4/04.1 від 04.04.2003 р., вантажною митною декларацією, залізничними накладними (СМГС), дорожніми відомостями.

Виручка від реалізації феронікелю на експорт відповідно до договору комісії в сумі 5 657 534,38 грн. без ПДВ, з урахуванням курсової різниці, була перерахована комісіонером за платіжним дорученням № 242 від 24.04.2003 р. на рахунок позивача.

Факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України підтверджується вантажною митною декларацією, копія якої залучена до матеріалів справи.

Враховуючи вищенаведене суд відзначає наступне.

Порядок формування права на податковий кредит визначений п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до валових витрат належить сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Визначення терміну "господарська діяльність" наведене у п. 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Позивачем було придбано феронікель марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO 6501:1988 загальною вагою 137,75 тон з метою його подальшого перепродажу (в тому числі і на експорт). Включення витрат на придбання феронікелю марки FeNi70МС до складу валових витрат виробництва та обігу, використання товарів у господарської діяльності позивача підтверджуються вантажними митними деклараціями, платіжними дорученнями, виписками з банківських рахунків, отриманням виручки від продажу товарів, які є обґрунтуванням правомірності та товарності цих операцій.

У акті № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р. позапланової документальної перевірки дотримання ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" вимог правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання та продажу феронікелю марки FeNi70МС за договором купівлі-продажу № 4 від 26.03.2003 р. та договором комісії № 5 від 01.04.2003 р. за період з 01.01.2003 року по 01.07.2003 року відповідачем не встановлено будь-яких порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, в тому числі при віднесенні до складу валових витрат позивача сум вартості феронікелю марки FeNi70МС.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я а по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виписана ПП "Експолайн" на користь позивача податкова накладна № 1 від 27.03.2003 р. (том 1, а.с. 83) відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що не спростовується відповідачем.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В своїх обґрунтуваннях відповідач посилається на лист виробника ВАТ "Костянтинівський завод "Втормет", згідно з яким останній в період протягом 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р. не виготовляв феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988 та повідомив про відсутність будь –яких відносин з постачальником ПП "Експолайн".

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ надано суду довідку від 12.10.2004 р. про результати позапланової перевірки ВАТ "Констянтинівський завод "Втормет" з питань взаємовідносин з ПП "Міська площа", код ЄДРПОУ 30189582 за період з 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р., відповідно до якої встановлено відсутність фінансово-господарських відносин між вказаними суб'єктами за період з 01.09.2001 р. по 01.07.2004 р..

Суд не оцінює дані докази як допустимі та належні, оскільки з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що постачальник товару –ПП "Експолайн" придбав товар у ПП "Міська площа", а не у виробника безпосередньо, а відсутність фінансово-господарських відносин зафіксована у певний проміжок часу, що свідчить про недослідженість даного питання контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Експолайн" на дату видачі вищезазначеної податкової накладної був зареєстрований належним чином як платник податку на додану вартість. Таким чином, сума податкового кредиту у березні 2003 року позивачем сформована на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виданої постачальником товару.

Факт вивезення (експортування) товару за межі митної території України підтверджується документально належним чином оформленою ВДМ та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до витягу з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 07.08.2003 р. керівником ПП "Експолайн" під час укладення і виконання договору №4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003 р. був Кукота В.М., яким і був підписаний договір із позивачем. З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2004 р. до ЄДРПОУ були внесені зміни, в т.ч. щодо нового керівника ПП «Експолайн», яким став Кузьменко С.І.

Не є обґрунтованими і доводи відповідача про недоведеність факту транспортування товару, оскільки це підтверджується належним чином оформленими залізничними накладними (СМГС) на вагони №№ 65693855, 68450451 за відправкою № 450605 та відмітками станції відправлення (гр. 46 дорожньої відомості) про прийняття вантажу до перевезення.

З метою з’ясування фактів належного документального оформлення позивачем господарських операцій, за наслідками яких відповідач визначив позивачу податкові зобов’язання до сплати, що має значення при визначенні того, чи дотримано позивачем законодавство про оподаткування та чи правомірним було віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання феронікелю марки FeNi70МС, а також з’ясування питання чи мало місце порушення позивачем вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", судом була призначена судово-економічна експертиза по даній справі.

Згідно з висновком комісійної судово-економічної експертизи № 9406/9407 від 10.02.2009 р., виконаної судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Корінько М.Д. та Бойко Ю.В.:

- від операцій з придбання у березні 2003 року та подальшого експорту за межі митної території України у квітні 2003 року феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 т. ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" отримало прибуток у розмірі 31 548,88 грн.;

- встановлені за висновками акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійснені операцій з придбання та продажу феронікелю марки FeNi70МС за договором купівлі –продажу № 4 від 26.03.2003 р. та договором комісії № 5 від 01.04.2003 р. ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" за період з 01.01.2003 р. по 01.07.2003 р. № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р. завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2003р. та заниження суми податку на додану вартість до сплати (податкових зобов'язань з податку на додану вартість) на суму 1 125 197,00 грн. внаслідок операцій з придбання у березні 2003 року та подальшого експорту за межі митної території України у квітні 2003 року ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон, документально та нормативно не підтверджується;

- заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 125 197,00 грн. внаслідок операції з придбання у березні 2003 року та подальшого експорту за межі митної території України у квітні 2003 року ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон, нормативно та документально не підтверджується;

- дані податкової звітності ЗАТ "Торговий дім "Укртанафта" за операціями з придбання за договором купівлі –продажу № 4 (ТД-0900/120) від 26.03.2003 р. та його реалізації на експорт на виконання умов договору комісії № 5 на продаж продукції на експорт від 01.04.2003 р., відповідають даним первинних та зведених документів бухгалтерського обліку за період, що був охоплений перевіркою Кременчуцької ОДПІ згідно з актом № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р..

Відповідачем зазначений висновок експерта не спростований, заперечення на висновок № 11327/10/10-044 від 27.04.2009 р. (вх. № 05637 від 28.04.2009 р.) фактично є цитуванням акту перевірки.

Відповідно до п. 1, п. 4 ст. 70 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідач на вимогу суду не надав допустимі докази в обґрунтування заперечень на позов, зокрема, копії вироків про визнання осіб, які склали податкові накладні, оформили митні вантажні декларації винними у скоєнні відповідних злочинів або інші рішення судів, що підтверджують недійсність податкових накладних, митних вантажних декларацій та інших документів, в яких зафіксовано факт здійснення господарських операцій з продажу феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон на експорт.

Твердження відповідача про те, що по господарських операціях з продажу феронікелю марки FeNi70МС в зливках і кусках ISO-6501:1988 у кількості 137,750 тон на експорт здійснювався лише документообіг без фактичного виготовлення та переміщення товару, на яких ґрунтуються його заперечення на позовну заяву, не підтверджені допустимими доказами, а тому судом не оцінюються як правомірні.

Відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 р. (в редакції, що була чинна під час виникнення спірних правовідносин) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Указом. Згідно з п. 4 Указу, на який міститься посилання у акті перевірки № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р., вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов’язкової звітності суб’єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб’єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Відповідачем в порушення вимог зазначеного Указу не надано жодного доказу наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта".

Крім того, акт перевірки № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р. всупереч вимогам абз. 4 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України № 429 від 16.09.2002 р., що діяв на час проведення перевірки, не підписаний належним чином. На наданому позивачем примірнику акта відсутній підпис посадової особи органу державної податкової служби, яка здійснювала перевірку, а саме Кузьминської О.І. (згідно з записом у акті перевірки звільнена з 05.04.2005 р.).

Відповідно до п. 1.3 розділу 1 названого Порядку, термін проведення перевірки - це проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки. Враховуючи дату звільнення Кузьминської О.І., із акту не вбачається, яка посадова особа проводила перевірку у період з 06.04.2005 р. по 15.04.2005 р., підготувала акт перевірки та чи мала вона відповідні повноваження на вчинення таких дій.

Всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, якою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач не навів доказів на спростування вищенаведеного.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин суд не приймає до уваги акт № 12/Д/26-20-026/30244522 від 15.04.2005 р..

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не має.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірне податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ прийняте на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов’язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. До прийняття чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, відповідно до ч. 1 та ч. 2 п. 3 п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України розмір судового збору (державного мита) при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

За викладеного, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 3,40 грн. судового збору (державного мита).

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 79, 81-82, 86, 94, 148, 158-163 та п. 6 р. VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 15.04.2005 р. № 0000282602/0/0/1094, за яким ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 687 796,00 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта" (м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4, р/р 26006032501 в Кременчуцькій філії АК "Промислово-фінансовий банк", МФО 331768, код ЄДРПОУ 30244522) –3,40 грн. державного мита (судового збору).

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою стягувача.

4. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині, та Прокуратурі Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000).

Суддя О.В. Ківшик

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.