Постанова № 42183312, 16.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

"16" грудня 2014 р. Справа № 820/15614/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Чиркіної А.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Семенова Д.С.,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі відповідач або Жовтневий відділ ДВС), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 16.12.2014, просить суд:

- скасувати як незаконну постанову від 11.04.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 22422,87грн у виконавчому провадженні ВП №40020209 державного виконавця Семенова Д.С. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції;

- скасувати арешт, накладений на підставі постанови від 25.10.2013 (про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження) у виконавчому провадженні ВП №40020209, державного виконавця Земскової В.С. Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, у зв'язку з добровільним виконанням боргу ОСОБА_1 перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача повідомив, що 07.08.2014 ОСОБА_1 з'явився до державного виконавця Семенова Д.С. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського Управління Юстиції, де йому було повідомлено про заведене виконавче провадження ВП №40020209 на підставі виконавчого напису №242946, виданого 23.07.2013 та накладеного за договором - іпотеки №РСL-702/314/2007 від 01 жовтня 2007р. згідно кредитних зобов'язань по договору кредиту №МL-702/314/2007 від 01 жовтня 2007р., де зазначено стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ«ОТП Банк» суму в розмірі 224228,76грн.

Представник позивача стверджує, що у справі виконавчого провадження ВП №40020209 немає доказів, які б стверджували про те, що ОСОБА_1 раніше отримував Постанову від 23.09.2013 про відкриття виконавчого провадження у ВП №40020209.

Представник ОСОБА_1 також повідомив, що позивач повністю розрахувався з ТОВ «ОТП Факторинг Україна » по договору кредиту №МL-702/314/2007 від 01 жовтня 2007р., що підтверджується заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 11.02.2014 до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського Управління Юстиції, яка знаходиться у справі ВП №40020209 (про відкликання виконавчого напису №242946, виданого 23.07.2013, у зв'язку добровільним погашенням боргу ОСОБА_1В.), а також документами: Довідкою №51 від 24.01.2014 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та Довідкою №700/14-4-3/425 від 22.01.2014 ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Представник позивача вважає, що дії державного виконавця Семенова Дмитра Сергійовича Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по виконанню виконавчого провадження №40020209 не відповідають вимогам законодавства, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», та порушують права та законні інтереси ОСОБА_1, який добровільно виконав боргові зобов'язання по договору кредиту №МL-702/314/2007 від 01 жовтня 2007р. перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на дату - 11.02.2014.

У зв'язку із зазначеним представник позивача вважає, що відповідачем незаконно нараховано виконавчий збір та арештовано майно ОСОБА_1.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, оскаржувані постанови прийнято державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

За визначенням ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч.1 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. (Частина 2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".)

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. (Частина 3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".)

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. (Частина 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".)

Судом встановлено, що 23.09.2013 відповідно до ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №40020209 з виконання виконавчого напису №242946, виданого 23.07.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на нерухоме майно з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "ОТП Банк" у сумі 224228,76грн.

25.10.2013, на підставі ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення виконання виконавчого документа, державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Земсковою В.С. була прийнята постанова про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №40020209.

Державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Семеновим Д.С. у виконавчому провадженні №40020209 прийнято постанову від 11.04.2014 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 22422,87грн у зв'язку з тим, що боржником не виконано виконавчий напис у строк, наданий для його добровільного виконання постановою від 23.09.2013.

Державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС у виконавчому провадженні №40020209 прийнято постанову від 06.10.2014 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що згідно із заявою стягувача від 11.02.2014 боржник виконав рішення у повному обсязі.

При вирішенні цієї адміністративної справи судом взято до уваги наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

ОСОБА_1 стверджує, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження до прийняття державним виконавцем спірної постанови від 11.04.2014 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 22422,87грн, яка прийнята у зв'язку з тим, що боржником не виконано виконавчий напис у строк, наданий для його добровільного виконання постановою від 23.09.2013. Тому у нього була відсутня можливість добровільного виконання виконавчого документа у строк, передбачений Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При вирішенні цієї справи судом взято до уваги, що відповідач не надав до суду докази отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження №40020209; не надав поштове повідомлення про вручення боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження, що мала бути надіслана рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі; не надав також і конверт із постановою про відкриття виконавчого провадження, який мав би повернутися до Жовтневого відділу ДВС у разі невручення поштового відправлення боржникові.

Державним виконавцем надано в судовому засіданні заяву від 16.12.2014 №17465, у якій зазначено, що повідомлення про вручення кореспонденції ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

Тобто, відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано до суду докази того, що копія постанови від 23.09.2013 про відкриття виконавчого провадження №40020209 була надіслана на адресу боржника з дотриманням вимог ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене свідчить про те, що постанова від 11.04.2014 у виконавчому провадженні №40020209 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 22422,87грн у зв'язку з тим, що боржником не виконано виконавчий напис у строк, наданий для його добровільного виконання постановою від 23.09.2013, - прийнята державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що постанова від 25.10.2013 у виконавчому провадженні №40020209 про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження - діє на час розгляду справи, оскільки існує заборгованість позивача у зв'язку з прийняттям постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, оскільки суд прийшов до висновку про скасування постанови від 11.04.2014 у виконавчому провадженні №40020209 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору, підлягає також скасуванню і постанова від 25.10.2013 у виконавчому провадженні №40020209 про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 255,78грн, сплачені позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанов - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову від 11.04.2014 у виконавчому провадженні ВП №40020209 державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Семенова Д.С. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 22422,87грн.

Скасувати постанову від 25.10.2013 у виконавчому провадженні ВП №40020209 державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Земскової В.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_1; АДРЕСА_1, м.Харків, 61020) витрати зі сплати судового збору в сумі 255,78грн. (двісті п"ятдесят п"ять грн сімдесят вісім коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 22.12.2014.

Суддя Р.В. Мельников