Постанова № 4218199, 16.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"16" квітня 2009 р. Справа № 6/233/45/40

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Кузьміні М.М.

за участю представників

позивача: Смірнова О.В., довіреність № 41/1-8-3135п від 28.10.2008р.

відповідача: не з’явився

від прокуратури: Булавко О.В. –старший помічник Чернігівського транспортного

прокурора, посв. №108 від 10.04.2007р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні справу,

порушену за позовом Чернігівського транспортного прокурора в інтересах держави

в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

Міністерства транспорту та зв’язку України, пр. Перемоги, 14, м. Київ,

01135 в особі Територіального управління Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області,

вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спрінтавтотранс”,

вул. Інструментальна, 24, м. Чернігів, 14000

про стягнення штрафу в сумі 1700 грн.

Встановив:

Чернігівським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спрінтавтотранс” про стягнення 1700 грн. штрафу за порушення вимог законодавства України про автомобільний транспорт, а саме за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів (ліцензійна картка).

Відповідач на протязі розгляду справи свою позицію стосовно адміністративного позову не виклав, письмових заперечень не надавав.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Ухвала суду про поновлення провадження в адміністративній справі від 30.03.2009р., судова повістка були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що вказана у позовній заяві та довідці статистики, проте, поштове відправлення повернуто відділенням зв’язку до суду з відміткою „немає організації”.

Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідач у справі є суб’єктом господарювання, який здійснює автомобільні перевезення пасажирів.

27.06.2006р. державним інспектором територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області на підставі завдання на перевірку №291/06 від 27.06.2006р. в м. Чернігів, АС-1, на маршруті “Чернігів-Новгород-Сіверський” проведено перевірку транспортного засобу: автомобілю марки DAIMLER-CHRISLER-903 номерний знак СВ 0900 АА, що належить ТОВ “Спрінтавтотранс”. Під час перевірки інспекторами було виявлене порушення, а саме: у водія автомобілю була відсутня ліцензійна картка, про що складений акт №001311 перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.06.2006р.

Як вбачається матеріалів справи відповідачу направлялось повідомлення про необхідність прибуття на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 14.08.2006р. о 10:00 год. Лист повернувся з відміткою відділення зв’язку “за даною адресою підприємство не знаходиться”, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

14.08.2006 р. державним інспектором Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області складено протокол № 000840 про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ “Спрінтавтотранс”.

Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області від 14.08.2006 р. № 030060 про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій до ТОВ “Спрінтавтотранс” застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн., які підлягали сплаті до державного бюджету України.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт”. Відповідно до приписів даного Закону, усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України підлягають державному контролю, який здійснюється Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті як урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Згідно п.п.1 п.4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.04р. №1190, Головавтотрансінспекція здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Отже, позивач у справі є суб’єктом владних повноважень.

В силу п.п.1 п.5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв’язку України від 14.12.05р. №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.05р. за №1573/11853, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях здійснюють у відповідному регіоні державний контроль за виконанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснюючи 27.06.2006 р. перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів, позивач діяв в межах наданих йому повноважень.

Загальні положення щодо порядку та вимог до перевезення пасажирів автомобільним транспортом визначені у гл.7 Закону України “Про автомобільний транспорт” (в редакції, яка діє з 07.04.06р.), зокрема в ст.39 цього Закону наведений перелік документів, при наявності яких можуть виконуватися пасажирські перевезення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Тобто, як вбачається із змісту даної статті, у разі відсутності будь-якого документу, зазначеного у переліку, регулярні перевезення пасажирів не можуть здійснюватися.

Відповідно до ч.1 абз.2 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачена відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляді застосування штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено вище, надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, визначених у статті 39 Закону України ”Про автомобільний транспорт”, в тому числі, без ліцензійної картки для водія, є підставою для покладення відповідальності за порушення вимог законодавства. При цьому, аналіз ст.60 даного Закону свідчить, що санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються саме до автомобільного перевізника. Виходячи із визначення поняття ”автомобільний перевізник” наданого у ст.1 Закону ”Про автомобільний транспорт”, та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення 27.06.2006р. автомобільного перевезення пасажирів в м. Чернігові на маршруті “Чернігів-Новгород-Сіверський” автомобілем, який використовувався відповідачем, тому суд приходить до висновку, що фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. правомірно застосовані до відповідача. При цьому судом приймається до уваги, що відповідно до ч.2 ст.30 Закону України ”Про автомобільний транспорт” саме на автомобільного перевізника покладається обов’язок забезпечувати водія необхідною документацією.

На виконання п.28 Порядку копія постанови від 14.08.2006 р. надсилалася рекомендованим листом за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася без вручення останньому.

Господарським судом Чернігівської області розглядалась справа №13/211а за позовом ТОВ “Спрінтавтотранс” до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання незаконними дій, визнання незаконною постанови (№030060) та акту перевірки. Постановою господарського суду Чернігівської області по справі №13/211а від 28.09.2007р. в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. по справі №13/211а постанову господарського суду Чернігівської області від 28.09.2007 р. залишено без змін.

Таким чином, відповідно до ст. 254 КАС України ухвала апеляційної інстанції від 08.12.2008р. набрала законної сили та за приписами ст. 72 КАС України цим судовим актом встановлено, що постанова № 030060 винесена правомірно та є чинною на момент розгляду цієї справи.

З урахуванням всього наведеного вище, факт здійснення правопорушення відповідачем підтверджується й матеріалами справи не спростовано.

Відповідач доказів сплати штрафу не надав.

Ссуд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено.

Керуючись ст.1,6,30,39,60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03р. № 143 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування”, ст.ст.2,11,87, 158,160-163,167,185,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спрінтавтотранс” (14000 м. Чернігів, вул. Інструментальна, 24, ідент. код 33688837, р/р 26003303772201 в АКБ „ТАС-Комерцбанк” м. Чернігів) в доход державного бюджету (р/р 31111106600002 в УДК Держбюджет м. Чернігів, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592, КБК 23030300) 1700 грн. штрафу.

3. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Господарський суд Чернігівської області в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.В. Блохіна