Постанова № 4218086, 09.06.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2009 Справа №9/88

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПолІнтерТранс", 36037, м. Полтава, вул. Леніна, 91, кв. 215

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155

про скасування рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000432307/0 від 30.08.2006 р. про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД визначеної до сплати пені в сумі 13 155,48 грн..

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача: Петрук С.О., довіреність від 04.01.2007 р.;

від відповідача : Міняйло Г.Ю., довіреність № 11352/9/10-227 від 17.10.08 р.;

Костенко Т.М., довіреність № 12613/9/10-227 від 17.11.08 р..

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 10.07.2008 р. голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А..

09.06.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: розглядається позов про скасування рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000432307/0 від 30.08.2006 р. про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД визначеної до сплати пені в сумі 13 155,48 грн..

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення № 7512/9/10-044 від 01.06.2007р. (вх. № 09246 від 07.06.2007 р.), посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши надані докази,

встановив :

За висновками виїзної планової перевірки дотримання позивачем вимог валютного законодавства за період з 01.07.2005 р. по 01.04.2006 р., що набрали форму акту № 441/23-8/32545004 від 16.08.2006 р., ДПІ у м. Полтаві констатувала, що позивачем при виконанні експортного контракту № 3 від 01.03.2005 р. порушено вимоги ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), а саме : встановлений законодавством термін проведення розрахунків перевищено на 274 дня (з 01.07.2005 р. по 31.03.2006 року).

Результатом зазначеного висновку стало визначення ТОВ "ПолІнтерТранс", податкового зобов’язання за спірним податковим повідомленням-рішенням зі сплати пені в сумі 13 155,48 грн..

Не погодившись з такими висновками державної податкової служби, ТОВ "ПолІнтерТранс" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

При постановленні рішення суд виходив з наступного.

01.03.2005 р. між ТОВ "ПолІнтерТранс" (далі –перевізник) та фірмою "Orlan Trans Frans s.a.r.l.", Франція (далі - замовник) було укладено експортний контракт № 3 відповідно до умов якого позивач зобов'язувався виконати роботи по організації перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню експортно-імпортних вантажів в інтересах замовника, а замовник повинен був здійснити оплату за отримані послуги протягом п'яти днів з моменту отримання вантажу (п. 3.2 експортного Контракту).

ТОВ "ПолІнтерТранс" надало послуги замовнику з авто перевезення за маршрутом Nerac (Франція) –Корсунь –Шевченківський (Україна) на загальну суму 2 600,00 ЕВРО. Виконання даних послуг було здійснено автотранспортом перевізника (ТОВ "ПолІнтерТранс") в відповідності до міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR) А № 0875342 (том 1, а.с. 82). На підтвердження виконання робіт між сторонами був підписаний акт здачі –прийомки робіт № 16 від 22.03.2005 р. та перевізником був виставлений рахунок від 22.03.2005 р. на оплату отриманих замовником послуг на суму 2 600,00 ЕВРО (том 1, а.с. 80-81).

Відповідно до п. 3.2. Контракту замовник повинен був здійснити оплату за отримані послуги протягом п'яти днів з моменту отримання вантажу.

Статтею 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, і з разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Встановлений статтею 1 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти" 90-денний строк для повернення валютних коштів фірмою "Orlan Trans Frans s.a.r.l." на адресу ТОВ "ПолІнтерТранс", закінчився 20.06.2005 р..

Як встановлено ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки та не спростовується позивачем, станом на 01.04.2006 р. дебіторська заборгованість фірми "Orlan Trans Frans s.a.r.l." по експортному контракту від 01.03.2005 р. № 3 становить 2 600,00 ЕВРО.

Частиною 1 статті 4 названого Закону встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти" встановлено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

При цьому відповідно до п. 5.1 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду про Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промисловій палаті України від 25.08.1994 р. протокол № 107(3), провадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбітражного суду. Днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, в разі відправлення поштою –дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав запрошення від 27.04.2005 р. Уповноваженого судом м. Страсбурга Фабьєн Винденбергера –Женнер щодо подання зобов'язальної вимоги, в якому ТОВ "ПолІнтерТранс" повідомлялося : 1) про початок процесу виконання ліквідації майна фірми "Orlan Trans Frans s.a.r.l.", 2) уповноваження Фабьєн Винденбергера –Женнер Судом вищої інстанції Страсбурга виконувати функції ліквідатора в процесі ліквідації майна та 3) запропоновано ТОВ "ПолІнтерТранс" подати заяву про право вимоги (див. том 1, стор. 70).

07.06.2005 року позивач направив Уповноваженому судом м. Страсбурга Фабьєн Винденбергеру - Женнер заяву про право вимоги до фірми "Orlan Trans Frans s.a.r.l." відповідно до якої просить прийняти дану заяву до провадження та стягнути з фірми "Orlan Trans Frans s.a.r.l." дебіторську заборгованість в сумі 2 600,00 грн. за експортним контрактом № 3 від 01.03.2005 р. (див. том 1, стор. 52-53).

19.01.2006 р. на вказану заяву Ліквідатор майна фірми "Orlan Frans s.a.r.l." надіслав ТОВ "ПолІнтерТранс" свідоцтво про невідшкодування, в якому повідомив, що в ході виконання ліквідації фірми "Orlan Trans Frans s.a.r.l." неможливо відшкодувати заборгованість перед ТОВ "ПолІнтерТранс" в зв'язку з відсутністю майна та коштів (див. том 1, стор. 90).

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідно до запрошення Уповноваженого судом м. Страсбурга Фабьєн Винденбергер –Женнер щодо подання зобов'язальної вимоги від 27.04.2005 р., останній уповноважений Судом вищої інстанції Страсбурга виконувати функції ліквідатора в процесі ліквідації майна фірми "Orlan Trans Frans s.a.r.l.", а тому вищевказана заява позивача від 07.06.2005 р. направлена Уповноваженому судом м. Страсбурга Фабьєн Винденбергеру –Женнер по своїй юридичній природі не може прирівнюватись до позовної заяви, яка направлена до відповідного судового органу, а свідоцтво про невідшкодування - до судового рішення в розумінні приписів Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти".

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюти" визначено, що єдиною підставою для несплати пені за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з дати прийняття позову до розгляду судом є прийняття судом рішення про задоволення позову (частина 4 ст. 4 даного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, дана підстава відсутня.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, доводять, що податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов’язку довести правомірність свого рішення відповідачем виконано.

З огляду на викладене, позовні вимоги не підтверджені як поданими доказами, так і нормами права, висновки відповідача обґрунтовані документально, а тому позовні вимоги суд визнає такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. У позові відмовити.

2. Постанову надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки:

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.