ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 грудня 2014 року 13:55 № 826/16399/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (позивач-1) ОСОБА_2 (позивач-2) ОСОБА_3 (позивач-3) до проФонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» (відповідач-2) зобов'язання вчинити певні дії, -ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 (надалі - позивач-1), ОСОБА_2 (надалі - позивач-2), ОСОБА_3 (надалі - позивач-3) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1 або Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» ОСОБА_4 (надалі - відповідач-2) про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» ОСОБА_4 внести ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між позивачем-1, позивачем-2 та позивачем-3 та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договори банківського вкладу та договори про відкриття поточних рахунків як у гривні, так і у доларах США, по кожному з позивачів загальна сума коштів, що має бути повернута банком не перевищує 200 тис. грн., а, відтак, враховуючи відсутність жодної з обставин, передбачених вимогами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що унеможливлюють здійснення Фондом відшкодування коштів вкладників, дії відповідачів щодо не включення позивачів до загального реєстру вкладників є неправомірними та такими, що порушують права позивачів на безспірне отримання відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок коштів Фонду.
У судове засідання 08.12.2014 року з'явилися позивач-2 та представник позивача-3, які заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач-1 у вказане судове засідання не з'явився, натомість, від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі із зазначенням, що позовні вимоги останній підтримує у повному обсязі.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у даному судовому засіданні проти позову заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову. Зокрема, представник відповідача-1 зазначав, що загальний реєстр формується на підставі переліку вкладників, який надається Уповноваженою особою Фонду. Разом з тим, оскільки в даному випадку позивачі не були включені до переліку, у Фонду були відсутні підстави для формування за їх участі загальний реєстр. Між тим, представник відповідача-2 зазначив, що Уповноважена особа Фонду не складає та не затверджує загальний реєстр вкладників, до функцій цієї особи належить складання переліку вкладників, на підставі якого Фондом надалі формується загальний реєстр. Відтак, Уповноважена особа Фонду вважає заявлені до неї вимоги безпідставними.
Суд у судовому засіданні 08.12.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого позивача-1 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" було укладено договір банківського рахунку від 28.05.2014 року №8311 (т. 1, арк. 84), згідно якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний рахунок у гривні.
Крім того, згідно п. 6.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту закриття рахунку.
Також, між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" було укладено договір банківського вкладу від 28.05.2014 року №05/1648-2014 (т. 1, арк. 13), згідно якого банк відкриває вкладний (строковий) рахунок у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 150 000,00 грн.
Крім того, в даному договорі закріплено, що дата внесення вкладу - 28.05.2014 року, дата повернення вкладу - 04.06.2014 року, процентна ставка за вкладом складає 1% річних, додаткові внески за даним вкладом не передбачені.
На підтвердження внесення коштів на рахунок, згідно договору від 28.05.2014 року №05/1648-2014 позивачем надано копію квитанції №65336 від 28.05.2014 року на суму 150 000,00 грн. (т. 1, арк. 15).
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 та ПАТ "Старокиївський банк" були укладені договори банківського рахунку від 28.05.2014 року №8308 (у гривні) (т. 1, арк. 137), та від 28.05.2014 року №8630 (у доларах) (т. 1, арк. 138), згідно яких банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний рахунок.
Крім того, згідно п. 6.1 зазначених договорів, договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту закриття рахунку.
Також, між ОСОБА_2 та ПАТ "Старокиївський банк" було укладено договір банківського вкладу від 28.05.2014 № 05/1647-2014 (т. 1, арк. 12), згідно якого банк відкриває вкладний (строковий) рахунок у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 122808,22 грн.
Крім того, в даному договорі закріплено, що дата внесення вкладу - 28.05.2014 року, дата повернення вкладу - 04.06.2014 року, процентна ставка за вкладом складає 1% річних, додаткові внески за даним вкладом не передбачені.
На підтвердження внесення коштів на рахунок, згідно договору від 28.05.2014 року №05/1647-2014 позивачем надано копію квитанції №65334 від 28.05.2014 року на суму 122 808,22 грн. (т. 1, арк. 14).
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та ПАТ "Старокиївський банк" було укладено договір банківського рахунку від 28.05.2014 року №8312 (т. 1, арк. 11), згідно якого банк за заявою клієнта відкриває банківський поточний рахунок у доларах.
Крім того, згідно п. 6.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту закриття рахунку.
Суд критично відносить до тверджень позивачів про наявність на рахунку ОСОБА_3, відкритого в ПАТ "Старокиївський банк" згідно вказаного вище договору, станом на 03.07.2014 року коштів в сумі 15 310,00 доларів США, оскільки належних доказів зазначеного суду не було надано.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 року №365 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних" (т. 1, арк. 55-57), виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014 року прийнято рішення №50 (т. 1, арк. 58) про запровадження з 18.06.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (код ЄДРПОУ 19024948, МФО 321477, місцезнаходження: вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, м. Київ, 01033, Україна).
Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 18.06.2014 року по 18.09.2014 року.
Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014 року №563 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" (т. 1, арк. 59).
На виконання даної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 17.09.14 року №92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" (т. 1, арк. 60).
Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" з 18.09.14 року та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку ОСОБА_4 строком на один рік з 18.09.14 року по 18.09.15 року включно.
З матеріалів справи вбачається, що позивач-1, позивач-2 та позивач-3 окремо один від одного звернулись до відповідача-2 із заявою, в якій просили пояснити причини не включення до реєстру на виплату та включити до нього, а також здійснити виплату всіх належних коштів.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" ОСОБА_4 листами:
- від 13.11.2014 року №730/09-02 повідомила позивача-1, що за результатами проведення перевірки виявлені правочини, які є недійсними (нікчемними), так, зазначено, що правочини, в т.ч. договір банківського рахунку від 28 травня 2014 року №8311 та договір банківського вкладу від 28 травня 2014 року №05/1648-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам відкритим на виконання вказаних договорів, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України;
- від 10.11.2014 року №673/09-02 повідомила позивача-2, що за результатами проведення перевірки виявлені правочини, які є недійсними (нікчемними), так, зазначено, що правочини, в т.ч. договір банківського рахунку від 28 травня 2014 року №8308, від 16.06.2014 року №8630 та договір банківського вкладу від 28 травня 2014 року № 05/1647-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам відкритим на виконання вказаних договорів, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України;
- від 13.11.2014 року №729/09-02 повідомила позивача-3, що за результатами проведення перевірки виявлені правочини, які є недійсними (нікчемними), так, зазначено, що правочини, в т.ч. договір банківського рахунку від 28 травня 2014 року №8312 операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України.
Крім того, у вказаних вище листах, було звернено увагу позивачів, що 01.09.2014 року Банком подана заява про відкриття кримінального провадження до ДДСБЕЗ МВС України (відомості внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження №12014000000000367).
Вважаючи вищезазначені відмови необґрунтованими, а, відтак, такими, що порушують законні права та інтереси позивачів, останні звернулись до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1. ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:
1) відповідно до плану врегулювання;
2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання;
3) в інших випадках, передбачених цим Законом.
Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.
В той час, згідно ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити:
1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;
2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду;
4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду;
5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 даного Закону).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27 даного Закону).
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 даного Закону).
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 27 даного Закону).
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27 даного Закону).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Між іншим, відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (із змінами; далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Пунктом 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного у сукупності вбачається, що Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом, є різними за суттю, змістом та призначенням документами.
Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку.
Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом.
З наведеного також вбачається, що Загальний реєстр вкладників не складається та не затверджується Уповноваженою особою Фонду, як і перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом.
Згідно п. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" ОСОБА_4 від 29.08.2014 року №61 було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу (т. 1, арк. 135).
Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є додатком до Наказу №61 від 29.08.2014 року (т. 1, арк. 136) зазначено наступні договори:
- договір від 28.05.2014 року №8311 - ОСОБА_1;
- договір від 28.05.2014 року №05/1648-2014 - ОСОБА_1;
- договір від 16.06.2014 року №8630 - ОСОБА_2;
- договір від 28.05.2014 року №8308 - ОСОБА_2;
- договір від 28.05.2014 року №05/1647-2014 - ОСОБА_2;
- договір від 28.05.2014 року №8312 - ОСОБА_3.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачі не надали суду жодних доказів оскарження даних дій та рішення про визнання зазначених вище договорів нікчемними.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" ОСОБА_4 правомірно не включила ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Враховуючи наведене, позивачі мали можливість ознайомитися із інформацією стосовно банку та вчинити відповідні дії на захист своїх прав, проте, не оскаржили дії щодо визнання договорів нікчемними, оскільки доказів зворотнього суду не надано.
Як вже було зазначено вище, дані про вкладників вносяться до Загального реєстру на підставі переліку, який складається Уповноваженою особою Фонду, а виплата відшкодування здійснюється на підставі Загального реєстру.
В даному випадку Уповноваженою особою Фонду не надавався до Фонду перелік вкладників із даними про позивача, що є передумовою включення Фондом відомостей про позивача до Загального реєстру, а відтак заявлені вимоги до Фонду відносно зобов'язання внести позивачів в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок
Судове рішення № 42178967, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/16399/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: