Ухвала суду № 42178829, 29.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

У Х В А Л А

про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство

"29" грудня 2014 р.№ 916/5213/14

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Ім-Мобілія" про порушення справи про банкрутство ТОВ „Ім-Мобілія" (65010, м. Одеса, проспект Адміральський,33-А. Ідентифікаційний код 37679061) та додані до неї документи від 25.12.2014 р., які зареєстровані за № 5374/14,

ВСТАНОВИВ: 25.12.2014 р. до господарського суду Одеської області звернувся голова ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Ім-Мобілія", здійснюючи провадження з особливостями, застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником відповідно до ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) у зв'язку із неможливістю погашення кредиторської заборгованості на суму 3245420 грн. 33 коп. в процедурі самостійної ліквідації.

Заява голови ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Ім-Мобілія" підлягає поверненню без розгляду з таких підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України та ст. 2, 9 Закону (№2343-ХІІ) господарські суди розглядають справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом (№ 2343-ХІІ).

Згідно з преамбулою Закону України (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Частиною 5 ст. 11 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до ч.2 цієї статті Закону (№2343-ХІІ) обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частинами 2,3,5,6 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відвідного до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову ліквідаційної комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до вимог ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До затвердження проміжного ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 95 Закону (№2343-ХІІ) є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Пунктом 4 ст. 11 Закону (№2343-ХІІ) визначено, що Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Згідно з п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VІ) у разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

До заяви про порушення у справі про банкрутство голова ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" надав довідку АБ „Порто-Франко" про те, що станом на 01.12.2014 р. залишок на рахунку ТОВ „Ім-Мобілія" складає 4989 грн. 00 коп.

У тексті акту інвентаризації та оцінки майна від 10.12.2014 р. № 14\1 зазначено про те, що інвентаризацією встановлено залишок грошових коштів ТОВ „Ім-Мобілія" у розмірі 4989 грн. 00 коп. Проте у таблиці у рядках готівкові кошти, безготівкові кошти зазначено 0,00 грн.

Крім того, у ліквідаційному балансі станом на 10.12.2014 р., затвердженого 10.12.2014 р. рішенням голови ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія", в активах грошові кошти на кінець звітного періоду не зазначені.

Отже, голова ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" доказів, що підтверджують наявність у товариства майна, достатнього для покриття судових витрат, господарському суду не надав.

Правова позиція з цього питання викладена також у Постановах Вищого Господарського Суду України від 18.06.2014 р. у справі № 922/4839/13, від 20.11. 2014 року у справі № 916/2495/14

Окрім того, головою ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" до заяви про порушення у справі про банкрутство не додано доказів належного повідомлення ДПІ у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про припинення платника податків, не надані докази отримання відповідей від органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування щодо наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів та проведення відповідних перевірок, не надані документами фінансової, бухгалтерської статистичної та податкової звітності боржника.

Зокрема, частиною 7 статті 111 ЦК України передбачено, що під час ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Правова позиція з цього питання викладена також у Постанові Вищого Господарського Суду України від 05.06.2014 р. у справі № 916/295/14.

Таким чином, головою ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 95 Закону України (№ 2343-ХІІ), а саме ліквідаційною комісією не вжиті заходи щодо письмового повідомлення органу державної податкової служби про припинення юридичної особи, не надано доказів наявності у ТОВ „Ім-Мобілія" майна, достатнього для покриття судових витрат, не додано доказів надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, докази подання органам доходів і зборів, Пенсійному фонду України та фондам соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до ст. 15 Закону України (№ 2343-ХІІ) господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.

Враховуючи не надання Заявником зазначених доказів, господарський суд заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, майна якого недостатньо для задоволення вимог кредиторів та додані до неї документи повертає без розгляду.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 2,9,15 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ „Ім-Мобілія" про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, майна якого недостатньо для задоволення вимог кредиторів та додані до неї документи повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, майна якого недостатньо для задоволення вимог кредиторів та додані до неї документи надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, майна якого недостатньо для задоволення вимог кредиторів на 179 арк.

Суддя Г.М. Зеленов