Вирок № 42176923, 26.12.2014, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 708/1522/13-к

1/703/23/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

при секретарі Палієві В.М.

з участю прокурора Остапенко А.П.

захисника ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

та потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залах суду м. Сміла та м. Кам'янка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, розлученого, такого, що має двох неповнолітніх дітей 2001 та 2008 років народження, не судимого в силу ст. 89 КК України,

- за ч.1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 23 год., біля будинковолодіння №9 по вул. Радгоспній в м. Кам'янка Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час бійки з ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, зумовлених ревнощами ОСОБА_2 своєї дружини до ОСОБА_4 з яким та мала інтимні стосунки, умисно, з метою заподіяння смерті останньому, наніс йому чотири удари ножем: в область грудей зліва, правого та лівого плеча і лівого плечового суглобу, чим спричинив йому тілесні ушкодження у виді: сліпої проникаючої колото-різаної рани грудей зліва із ушкодженням навколосерцевої сумки та серця, крововиливами по ходу раньового каналу в грудну порожнину; колото-різаної рани області правого плеча, із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різаної рани лівого плечового суглобу із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різаної рани лівого плеча із крововиливами по ходу раньових каналів. Після отримання таких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 намагаючись втекти від ОСОБА_2 пробіг близько 100 метрів в напрямку будинку №14б по вул.Радгоспній, де помер від спричиненої ОСОБА_2 колото-різаної рани грудей із ушкодженням серця та кровотечею у грудну порожнину.

Як на досудовому слідстві так і в суді, ОСОБА_2 своєї провини у вбивстві ОСОБА_4 не визнав. Надав суду показання, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року, пізно ввечері, після спільного розпивання алкогольних напоїв, він разом та за ініціативою ОСОБА_5, прийшли до ОСОБА_4 з'ясовувати відносини, з приводу інтимних стосунків останнього з його дружиною ОСОБА_6. В будинку ОСОБА_5 двічі ударив ОСОБА_4 в обличчя. Вже після цього у нього зі ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку, ОСОБА_4 вдарив його і він впав. Після зауваження дядька ОСОБА_4 вони вийшли на вулицю, там ОСОБА_4 накинувся на нього та почав бити. Він впав, а ОСОБА_4 продовжував його бити, він відбивався руками. Потім ОСОБА_4 відійшов від нього, сказав «дядя ОСОБА_5 мені боляче, викликай швидку" та побіг. В цей час він побачив, що ОСОБА_7 стоїть поруч. Вони разом пішли за ОСОБА_4, та побачили, що той лежить на землі. Він попробував його пульс і сказав, що той «готовий», потім попросив ОСОБА_5 викликати швидку та міліцію, а сам чекав приїзду міліції біля тіла ОСОБА_4. Вважає, що ОСОБА_4 вбив ОСОБА_5, який спровокував всю цю ситуацію. Раніше оговорював себе вказуючи, що бив ОСОБА_8 ножем, оскільки під час досудового слідства на нього чинили тиск працівники Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_9 і ОСОБА_10.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_2 у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_4 доведена доказами, які всебічно і повно досліджені в судовому засіданні.

Так, на досудовому слідстві та під час першого судового розгляду ОСОБА_2 винним себе у вчиненні цього злочину визнавав частково і показував, що під час бійки із ОСОБА_4 побачив у нього в руках ніж, який потім випав на землю, та він взявши його в руки став розмахувати ножем у сторону ОСОБА_4, і саме після цього той сказав, що йому боляче і побіг геть. При цьому ОСОБА_2 не заперечував спричинення ним ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ножем, а заперечував лише свій умисел на заподіяння йому смерті. При цьому повідомляв що ОСОБА_5 під час бійки знаходився в будинку. (т. 1 а.с. 251 т.2 а.с.90-91)

Ці допити проведені з участю захисників. На досудовому слідстві - ОСОБА_11, який був запрошений на прохання самого ОСОБА_2, а в суді адвоката ОСОБА_1, який захищає підсудного до цього часу. При цьому, не під час допитів на досудовому слідстві, не під час першого судового розгляду, будь-яких скарг на незаконні дії з боку працівників міліції від підсудного та його захисників не надходило.

Хоча ОСОБА_2 частково відмовився від цих показань, суд вважає його показання в тій частині, що тілесні ушкодження ОСОБА_4, від яких той помер, спричинив саме він, а ОСОБА_5 в цей час знаходився в будинку, - є достовірними, оскільки вони підтверджується іншими об'єктивними доказами по справі, які отримані в передбаченому законом порядку і досліджені в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_3, показала суду, що її син ОСОБА_4 мав інтимні відносини з дружиною підсудного ОСОБА_6, поки той був на заробітках. Вона не чула, щоб після повернення з заробіток ОСОБА_2, між її сином та ним були якісь сварки. 18 квітня 2011 року вночі їй зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що її сина вбили. Вважає, що ОСОБА_2 повинен сидіти в тюрмі за вбивство її сина. Також просила задовольнити заявлений цивільний позов.

Свідок ОСОБА_12 надав показання суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22 год. у нього вдома він, його співмешканка ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_6 вживали алкоголь. ОСОБА_2 став сваритися з дружиною за те, що та спала з ОСОБА_5 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 пішли розбиратися до ОСОБА_4. Хвилин через 10 прийшов ОСОБА_5 і сказав, щоб він викликав швидку для ОСОБА_4. Він викликав швидку і міліцію, а потім розгледів, що на землі біля будинку лежав ОСОБА_4. На його запитання «що сталось» ОСОБА_2 деталі події не розповідав, а лише сказав, що «це все через ОСОБА_6».

Свідок ОСОБА_14, показав суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 23 год. побачив, як в будинку бились ОСОБА_2 та його племінник ОСОБА_4 В кімнаті був і ОСОБА_5 Чув, як ОСОБА_2 казав ОСОБА_4: «Йди сюди, я тебе вб'ю». На його пропозицію ОСОБА_2, а за ним і ОСОБА_4 вийшли на вулицю. ОСОБА_5 залишився, та вони ще декілька хвилин спілкувались між собою. Дітей при цьому в кімнаті не було. Що відбувалося на вулиці він не бачив. Про смерть ОСОБА_4 дізнався від ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_13, суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона разом ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вечеряли, при цьому вживали спиртне. Між ОСОБА_2 та його дружиною виникла сварка з приводу того, чи спав з нею ОСОБА_5 Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вийшли з квартири. Через хвилин 10-15 прибіг ОСОБА_5 і попросив, щоб вона викликала швидку оскільки ОСОБА_2 напевно підрізав ОСОБА_4 Коли повернувся ОСОБА_2 в нього була розбита губа і сказав дружині, що якби не вона то такого б не було.

Свідок ОСОБА_6, показала суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року з 20 год. 30 хв. вона та підсудний, який є її чоловіком, у їх знайомого ОСОБА_12 разом з його дружиною ОСОБА_13 вживали горілку. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_5, який спровокував конфлікт, а потім разом з її чоловіком пішли «розбіратись із ОСОБА_4.». Через декілька хвилин ОСОБА_5 прибіг, повідомив, що ОСОБА_4 лежить під будинком без ознак життя, та сказав викликати швидку, бо ОСОБА_4 на щось «наколовся». На вулиці вони побачили ОСОБА_2, у якого була розбита губа. Раніше ОСОБА_4 і ОСОБА_2 бились, та ОСОБА_4 завжди перемагав, бо він сильніший.

Свідок ОСОБА_5, показав суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в будинку ОСОБА_12 він на запитання ОСОБА_2, який перебував в нетверезому стані, чи спав він з його дружиною відповів, що з нею спав не тільки він, а й ОСОБА_4 і запропонував ОСОБА_2 піти до ОСОБА_4 та розібратися. ОСОБА_2 погодився і сказав, що зараз наб'є ОСОБА_4. Вони прийшли до ОСОБА_4 де після словесної перепалки почалася бійка між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2, той впав. Знає, що раніше ОСОБА_4 вже бив ОСОБА_2 На зауваження ОСОБА_14 ті вийшли із будинку. ОСОБА_2 вийшов перший, а ОСОБА_4 ще взувався. Він залишився в будинку із ОСОБА_14, та після нетривалої розмови також вийшов на двір. Там побачив ОСОБА_4 який біг від ОСОБА_2 та кричав «дядя ОСОБА_5 допоможи, виклич швидку». Не зрозумівши що сталось, разом з ОСОБА_2 пішли за ОСОБА_4 і виявили його лежачим на землі. ОСОБА_2 підійшов до нього, попробував рукою на шиї пульс і сказав «Готовий». Після чого викликали швидку та міліцію. Чув, як після цих подій ОСОБА_2 сказав своїй дружині: «це все через тебе».

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 суду повідомив, що він працює лікарем в Камянській ЦРЛ, в квітні 2011 року проводив освідування на стан сп'яніння семи осіб, яких привезли працівники міліції у зв'язку з розслідуванням вбивства ОСОБА_4 Серед цих людей був і ОСОБА_2. Всі обстежені були в стані алкогольного сп'яніння.

Крім показань потерпілої та свідків наданих суду, винність ОСОБА_2 також підтверджується і іншими доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 18 квітня 2011 року, яким встановлено місце вчинення злочину, біля будинку по вул. Радгоспній виявлено труп ОСОБА_4 та вилучено ніж( т.1 а.с.: 5-24);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_2 від 27 квітня 2011 року з якого вбачається, що ОСОБА_2 на місці вчинення злочину показав як він ІНФОРМАЦІЯ_2 року в ході сварки скоїв вбивство ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 225-226). Результати даної слідчої дії суд вважає достовірним і допустимим доказом вини підсудного, так як вона проведена відповідно до норм КПК України з участю захисника та спеціаліста, при її проведенні застосовувався відеозапис.

Відеозапис відтворення обставин та обстановки події від 27 квітня 2011 року переглянуто в судовому засіданні, під час чого з'ясовано, що вказану слідчу дію проведеного за участю адвоката, підсудній ОСОБА_2 показував та розповідав, що саме він тримав в руках ніж та наносив ним удари в той час, коли ОСОБА_4 вигукнув що йому боляче, після чого побіг геть. З відеозапису вбачається, що показання ОСОБА_2 давав добровільно, без застосування до нього будь-якого примусу, та його зовнішній вигляд не має будь-яких слідів застосування до нього заборонених засобів слідства.

Хоча відповідно до висновку судово-медичної експертизи №253 від 22 липня 2011 року, проведеного за результатом такого відтворення (т.1 а.с. 110), і встановлено, що тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_4 не могли виникнути за тим механізмом їх спричинення, який ОСОБА_2 повідомив, під час відтворення обстановки та обставин подій, проте такий висновок на думку суду вказує лише на те, що ОСОБА_2 свідомо вказував механізм нанесення ударів ножем, що не відповідав дійсності, намагаючись таким чином уникнути відповідальності за вчинений злочин. Разом з тим ніж, який є знаряддям вбивства, було знайдено саме в тому місці, на яке під час відтворення вказав підсудний;

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 11.08.2011 року, що ніж яким були нанесенні тілесні ушкодження ОСОБА_4 належить потерпілій ОСОБА_3 і був взятий з її будинку. ( т.2 а.с. 7);

- даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 67 МК від 10.08.2011 року про те, що на футболці потерпілого є 2 пошкодження, які виникли від дії знаряддя, що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого і має гостру ріжучу кромку (лезо) та обух завтовшки близько 1-1,5 мм, ширина травмуючого знаряддя на рівні погруженої частини є близько 19 мм. Пошкодження на футболці по своїй локалізації та напрямку повністю відповідають тілесним ушкодженням, виявленим на трупі. Можливість спричинення пошкодження на футболці потерпілого та ушкодження на клапті шкіри від трупа клинком ножа, наданого на експертизу не виключається( т.1 а.с. 188-190);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 210 від 21 липня 2011 року, що смерть ОСОБА_4 настала від колото-різаної рани грудей із ушкодженням серця та кровотечею у грудну порожнину. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлені ушкодження: сліпа проникаюча колото-різана рана №1 грудей зліва із ушкодженнями навколосерцевої сумки, серця та крововиливами по ходу раньового каналу і у грудну порожнину. Дані ушкодження виникли від дії травмуючого предмета, який мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, мають ознаки при життєвості, спричинені не задовго до смерті, несуть в собі ознаки, приміняючи їх до живих людей, тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_4, стоїть у причинному зв'язку із даними ушкодженнями. Після отримання даних тілесних ушкоджень, середньостатистична людина могла жити проміжок часу, який рахується одиницями хвилин, і могла, в початковій стадії їх патологічної дії на її організм, виконувати цілеспрямовані дії: говорити та рухатися на коротку відстань, можливо до 100 м.; колото-різана рана № 2 області правого плеча із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різана рана № 3 області лівого плечового суглобу із крововиливами по ходу раньового каналу; колото-різана рана № 4 області лівого плеча із крововиливами по ходу раньового каналу. Дані ушкодження виникли від дії травмуючого предмета, який мав ознаки колюче-ріжучого, можливо типу ножа, мають ознаки прижиттєвості, спричинені не задовго до смерті, несуть в собі ознаки легких тілесних ушкоджень ( т.1.а.с. 72-73);

- даними висновку судово-цитологічної експертизи № 113 від 10.06.2011 року, що на клинку ножа, який був вилучений під час огляду місця події, виявлені сліди крові людини, які могли походити від потерпілого ОСОБА_4 ( т. 1 а.с. 155-157);

- даними висновків судово-імунологічної експертизи від 09 та 10 червня 2011 року, відповідно яких кров людини на трісках дерев'яної огорожі, в слідах на марлевих тампонах із змивами з місця події, могла походити від потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с. 139-142, 163-167 ).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 250 від 18.05.2011 року, ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав, на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння. Він здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними ( т.1 а.с. 179-183).

Твердження підсудного та його захисника про фальсифікацію органом досудового розслідування доказів по справі, із посиланням на те, що ніж, вилучений під час проведення огляду місця події, згідно даних протоколу (т.1 а.с.9) був поміщений в поліетиленовий пакет, а під час надходження до експерта знаходився вже в картонній коробці (т.1 а.с.79 зворот), суд вважає такими що не знайшли свого підтвердження під час судового слідства.

Так, допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_25., суду показав, що коли він зранку приймав матеріали за фактом вбивства ОСОБА_4, то всі докази були упаковані належним чином, зокрема ніж знаходився у картонній коробці, із підписами понятих і слідчого. Та він і не міг бути упакований в поліетиленовий пакет, оскільки це не дозволяється інструкцією.

Свідок ОСОБА_16 (слідчий СУ УМВС України в Черкаській області) надав суду показання, що в квітні 2011 року, вночі, за участю експертів НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області проводив огляд місця події біля будинку в місці виявлення трупа ОСОБА_4 Експерт виявив кухонний ніж із бурими плямами, який знаходився за парканом на відстані близько 100 метрів від трупу. Його упаковував хтось із двох експертів в картонну коробу. Вважає, що запис про його упакування в поліетиленовий пакет в протоколі зроблений ним помилково.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що як начальник СВ Кам'янського РВ УМВС України в Черкаській області виїздила на місце виявлення трупа ОСОБА_4. Під час ОМП серед іншого вилучався ніж, але як його упаковували вона не пам'ятає. Зауважила, що ніж не міг бути упакований у поліетиленовий пакет, оскільки це не відповідає інструкції

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_18, показав, що весною 2011 року був понятим під час огляду місця події в м. Кам'янка, де виявлено труп ОСОБА_4 Загиблого знав особисто, його труп був неподалік будинку, де жив його дід. Упізнав свої підписи в протоколі огляду місця події. Пам'ятає розмову працівників міліції, про те, що знайшли ніж у крові. Яким чином упаковувались предмети повідомить не зміг.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що як начальник СКР Камянського РВ в присутності начальник СВ ОСОБА_20 він «розписав» матеріали за фактом смерті ОСОБА_4 на слідчого ОСОБА_25. разом з матеріалами йому було передано і речові докази, серед яких пригадує пакунок, в якому була картонна коробка, вміст якої він не перевіряв.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_21, суду показав, що проводив судово-дактилоскопічну експертизу ножа, вилученого в місці виявлення трупу ОСОБА_4 Вказаний ніж надавався в картонній коробці, належним чином опечатаній.

Допитаний в якості свідка спеціаліст НДЕКЦ ОСОБА_22 суду показав, що разом із експертами НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області ОСОБА_26 і ОСОБА_27, слідчим зі СУ ОСОБА_16 виїжджав на ОМП в м. Кам'янка за повідомленням про виявлення трупу ОСОБА_4. Ближче до ранку неподалік декоративного паркану палісадника виявлено ніж, на якому були сліди біологічного походження, зовні схожі на кров. Упакування даного ножа в поліетиленовий пакет виключає. Ніж може бути упакований лише в паперовий пакет чи то коробку. При пакуванні речових доказів таких порушень, як поміщення ножа в поліетилен він не допустив би. Вказівка про таке пакування в протоколі є явною помилкою, та скоріш за все викликана тим, що події відбувались вночі, вилучалось багато речових доказів в результаті чого слідчий механічно записав неправильний спосіб упакування.

Таким чином, під час судового слідства встановлено, що слідчим ОСОБА_16. під час складання протоколу ОМП від 18 квітня 2011 року допущено помилку в зазначенні способу упакування вилученого на місці речового доказу «ножа». Разом з тим, така помилка, з урахуванням показань допитаних в суді свідків, та обставин встановлених дослідженими судом доказами, не може слугувати причиною сумнівів суду в достовірності вилучення з місця події вказаного речового доказу, тому такий доказ враховується судом як належний і допустимий.

Доводи підсудного, що даний злочин він не вчиняв, а на досудовому слідстві та під час першого судового розгляду обмовив себе, на думку суду є безпідставними, та такими що зумовлені бажанням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Так, будучи допитаний в якості обвинуваченого 25 квітня 11 року, ОСОБА_2 визнавав свою віну частково надавши послідовні покази. Потім змінив їх обґрунтувавши тим, що на нього на досудовому слідстві чинили фізичний та моральний тиск. Згідно постанови суду від 27 червня 2013 року було дано окреме доручення прокуратурі Кам'янського району Черкаської області в порядку ст.97 КПК України (1960р.) перевірити показання підсудного ОСОБА_2 в цій частині.

Постановою слідчого прокуратури Кам'янського району від 16 серпня 2013 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, закрите в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діяннях працівників міліції ОСОБА_23 та ОСОБА_10 складу відповідного злочину (т.3 а.с. 64-67). Зазначена постанова ніким не оскаржена та не скасована.

Крім того, показання підсудного на досудовому слідстві об'єктивно підтверджуються даними протоколу відтворення обстановки і обставин події, з якого вбачається, що він на місці скоєння злочину вказав чим саме наносив удари ОСОБА_4, та зазначив куди викинув ніж, який, як вбачається із досліджених судом доказів є знаряддям вбивства. При цьому показання ОСОБА_2 на слідстві та під час першого судового розгляду про мотиви та обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому без мети заподіяння йому смерті, а з метою самозахисту, суд оцінює як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема твердження підсудного про механізм нанесення тілесних ушкоджень, були оцінені експертом, та згідно висновку судово-медичної експертизи №253 від 22 липня 2011 року, (т.1 а.с. 110) тілесні ушкодження що виявлені на тілі ОСОБА_4 не могли виникнути за тим механізмом їх спричинення, який ОСОБА_2 повідомив, під час відтворення обстановки та обставин подій.

Таким чином, судом встановлено, що як під час досудового слідства, так і під час першого судового розгляду, ОСОБА_2 ціленаправлено надавав неправдиві показання щодо механізму нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_4, з метою приховати свої дійсні наміри на спричинення потерпілому смерті, та при цьому не заперечував факту спричинення саме ним відповідних тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Також суд критично оцінює і показання підсудного в тій частині, що він вважає винним у смерті ОСОБА_4 свідка ОСОБА_5, з посиланням на показання неповнолітнього свідка ОСОБА_24.

В судовому засіданні, в порядку ст. 306 КПК України (1960 року) були оголошені показання малолітнього свідка ОСОБА_24 надані на досудовому слідстві (т. 1, а.с.61) та у судовому засіданні (т.2. а.с.94). в яких він пояснював, що бачив, як ОСОБА_5 взяв ножа на кухні під час сварки та бійки між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Суд оцінює такі показання критично, оскільки неповнолітній ОСОБА_24 не був очевидцем подій, в ході яких була заподіяна смерть ОСОБА_4. Свідок ОСОБА_14, який бачив як виходив ОСОБА_5 з будинку заперечує ті обставини, на які вказував неповнолітній свідок, та крім того, зі слів потерпілої ОСОБА_3, її неповнолітній син ОСОБА_24 схильний до фантазій.

Крім того, причетність ОСОБА_5 до даного злочину була предметом перевірки на досудовому слідстві і не знайшла свого підтвердження. Постановою слідчого від 12 серпня 2011 р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 115, 121, 122, 125, 296 КК України відносно ОСОБА_5 на підставі ч.1 п.2 ст.6 КПК України. (т.2. а.с.5) Дана постанова не оскаржена та не скасована, отже такі припущення підсудного є безпідставними.

Враховуючи наявність достатньої кількості доказів досліджених під час судового розгляду, що виключають будь-які сумніви та підтверджують вину підсудного, суд вважає, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення було повністю доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину в межах пред'явленого обвинувачення, та кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Кваліфікуючи дії підсудного за вказаною статтею, суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого ОСОБА_2 діяння. Зокрема, характер та кількість тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_4 вказують на те, що ОСОБА_2 цілеспрямовано чотири рази вдарив ножем потерпілого, при цьому один удар нанесено в область серця, та саме він спричинив його смерть. При цьому, суд враховує ту обставину, що підсудний за своєю тілобудовою був слабшим ОСОБА_4, та як вбачається із показань свідків, при попередніх бійках ОСОБА_4 завжди перемагав його, але не дивлячись на це ОСОБА_2, першим вийшов на вулицю, що вказує на впевненість його у своїй перевазі, на підставі чого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 виходячи з будинку взяв ніж, який забезпечував йому таку перевагу в майбутній бійці. Більш того, як повідомив суду свідок ОСОБА_14, ОСОБА_2 одразу після нанесення йому ударів ОСОБА_4 на кухні будинку, висловив намір вбити його, сказавши вголос «я тебе вб'ю». Такі обставини, встановлені під час судового слідства, в комплексі із аналізом поведінки підсудного безпосередньо після вчинення злочину, а саме того, що він одразу позбувся знаряддя вбивства, об'єктивно вказують на наявність у нього умислу саме на спричинення смерті ОСОБА_4.

Суд не знаходить обставин, що пом'якшують покарання підсудного, а в якості обтяжуючих покарання обставин, враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, хоча і вважається не судимим, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив більш тяжкий злочин, який скоїв в стані алкогольного сп'яніння, а тому на думку суду підсудній ОСОБА_2 заслуговує на покарання, яке пов'язане з його ізоляцією від суспільства на певний строк в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 375 КПК України (1960 р.) суд не вправі погіршувати положення підсудного в частині посилення покарання, якщо апеляційним судом попередній вирок не був скасований у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якості призначеного покарання.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 20 000 грн. моральної шкоди, який підсудній не визнав.

Враховуючи, що внаслідок умисного вбивства ОСОБА_4 - сина позивачки, їй завдано особливих моральних та психологічних страждань винними діями підсудного та негативних наслідків, які від цих дій настали, їх глибину та тривалість, суд вважає за можливе задовольнити позов і стягнути моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

З підсудного на користь експертних установ належить стягнути судові витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 1 646 грн. 04 коп.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України(1960р).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України(1960 р.), суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання - 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з моменту його затримання по даній справі - з 18 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 31254272210063 банк одержувача ГУДК в Черкаській області МФО 854018 - 1 294 грн. 44 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної та трасологічної експертиз та на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області код 24525055 на рахунок 31250272210172 банк одержувача ГУДК в Вінницькій області МФО 802015 - 351 грн. 60 коп. судових витрат за проведення одорологічної експертизи.

Речові докази по справі - ніж знищити, пару взуття вилучену в ОСОБА_2 повернути ОСОБА_2; пару взуття, футболку, світер, джинсові штани та шкарпетки, вилучені з трупа ОСОБА_4, скляну банку ємкістю 0,5 л. в якій знаходиться кепка чорного кольору та паперовий конверт з двома марлевими тампонами зі зразками крові - знищити; паперовий конверт зі зрізами дерев'яної огорожі з нашаруванням речовини бурого кольору та п'ять паперових конвертів зі змивами речовини бурого кольору, відеокасету «SONY dv premium 60 ME DVM: 60 Mini DV» - залишити при справі.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: Т. В. Васильківська