Ухвала суду № 42176674, 25.12.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11/792/92/14

Справа № 2208/9589/12 Головуючий в 1-й інстанції БориславськийВ.М.

Категорія: : ч. 3 ст.27, ч.3 ст.212

ч.3 ст.27, ч.2 ст.366 КК України Доповідач Бондар В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Бондар В.В.

суддів Барчука В.М., Задворного О.Л.,

з участю прокурорів Леськіва В.О., Павлишина В.І.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2, в інтересах засудженого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 грудня 2013 року, -

В с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ярцево Смоленської області Росія, громадянина України, з вищою економічною освітою, одруженого, працює комерційним директором TOB і ПП «Корпорація Євро-Контракт», мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено:

за ч.3 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає

340 000 (триста сорок тисяч) гривень із позбавленням права обіймати

посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та

адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах,

організаціях усіх форм власності строком на три роки, та конфіскацією

всього майна, яке належить засудженому на праві власності, окрім житла;

за ч.3 ст. 27, ч.2 ст.366 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 000 (триста сорок тисяч) гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах організаціях усіх форм власності строком на три роки, та конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності, окрім житла.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Вороніж Шосткінського району Сумської області, громадянина України, з вищою економічною освітою, не одруженого, працюючого директором TOB і ПП «Корпорація Євро-Контракт», мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено:

за ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу в розмірі сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 289 000 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч) гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на три роки, та конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності, окрім житла; за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 289 000( двісті вісімдесят дев'ять тисяч) гривень із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах організаціях усіх форм власності строком на три роки, та конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності, окрім житла.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в дохід держави по 30 362 грн. 80 коп. вартості проведення почеркознавчих та комп'ютерно-технічних експертиз.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України (1960 року).

За вироком суду, ОСОБА_5, будучи відповідно до рішення власника ПП «Корпорація Євро-Контракт» від 18 січня 2006 року, протоколу зборів учасників TOB «Корпорація Євро-Контракт» №1 від 31 травня 2007 року та наказу директора товариства № 1 від 12 червня 2007 року комерційним директором TOB «Корпорація Євро-Контракт» та ПП «Корпорація Євро-Контракт», власником та засновником даних підприємств, які були зареєстровані в АДРЕСА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_3, який згідно рішень №№ 14,15, наказу № 9/03 від 3 вересня 2007 року засновника ПП «Корпорація Євро-Контракт» та рішення загальних зборів і наказу № 2-К від 3 вересня 2007 року TOB «Корпорація Євро-Контракт» обіймав посаду директорів ПП «Корпорація Євро-Контракт», TOB «Корпорація Євро-Контракт», директора зазначених підприємств ОСОБА_6, відносно якої в порушенні кримінальної справи було відмовлено в зв'язку із смертю останньої та невстановленими досудовим слідством особами, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, організував підроблення, використання завідомо підроблених документів.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, будучи службовими особами підприємств на яких покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, оскільки вони були наділеними повноваженнями прийняття рішень щодо поточної діяльності підприємств, розпорядження майном, представлення підприємств в усіх установах, підприємствах і організаціях, укладення угод та інших юридичних актів, відкриття в банках розрахункових та інших рахунків, забезпечення ведення обліку і своєчасного подання бухгалтерської і іншої звітності, на яких згідно ст. 67 Конституції України покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством, а згідно ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування, упродовж 2007 року, у порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст.3, п.п. 7.3.1, п. 7.3., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підробили, використали завідомо неправдиві документи, внаслідок чого умисно ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 8 333 506 грн. та податку на прибуток підприємств в сумі 1 023 962 гри., а всього ухилились від сплати податків на загальну суму 9 357 468 грн., що в 46787 разів перевищує установлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та службове підроблення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були скоєні за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 у виконкомі Кам'янець-Подільської міської ради 19 січня 2006 року було зареєстроване Приватне підприємство «Корпорація Євро-Контракт» (Свідоцтво про державну реєстрацію № 1 676 102 0000 001018), а 5 червня 2007 року TOB «Корпорація Євро-Контракт» (Свідоцтво про державну реєстрацію № 1 676 102 0000 001726), являючись єдиним засновником (учасником) та власником даних підприємств.

Дані підприємства були поставлені на облік як платники податків в Кам'янець-Подільській ОДПІ, ПП «Корпорація Євро-Контракт» 24 січня 2006 року, TOB «Корпорація Євро-Контракт» - 7 серпня 2007 року, зареєстровані у цій інспекції як платники податку на додану вартість з присвоєнням індивідуальних податкових номерів платників податку на додану вартість , які внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПП «Корпорація Євро-Контракт» - 339900422090, TOB «Корпорація Євро-Контракт» - 351907322096.

Упродовж 2007 року ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3, керуючись корисливим мотивом та єдністю наміру ухилення від сплати податків розробили план, згідно із яким заради незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість, безпідставного збільшення валових витрат у спосіб надання вигляду достовірності нібито отримання від ряду підприємств інформаційно-консультаційних послуг та маркетингових досліджень, підробили ряд документів, які були використані при формуванні результатів фінансово-господарської діяльності ПП «Корпорація Євро-Контракт» та TOB «Корпорація Євро-Контракт», чим умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах. ОСОБА_4 взяв на себе роль організатора, а ОСОБА_3, ОСОБА_6 та невстановлені досудовим слідством особи виступили виконавцями вчинення зазначених злочинів.

Діючи відповідно до розробленого плану, в порушення вимог п.3 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV (в редакції від 16.07.1999 року), у відповідності яких на керівника підприємства, покладено обов'язки створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, а також відповідати за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, ст. 9 цього ж Закону та п. 2.4 Міністерства фінансів України від 24.05.95. № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», згідно із якими в актах виконаних робіт необхідно вказати конкретний перелік наданих послуг, місце та дату проведення робіт, а також в чому виражено зміст наданих робіт, котрі замовник може використати в господарській діяльності, для отримання доходу, п. п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР, «Про оподаткування прибутку підприємств», з наступними змінами та доповненнями, відповідно до вимог яких, валові витрати виробництва та обігу (далі - залові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, заздалегідь розуміючи і усвідомлюючи негативні наслідки своїх злочинних дій (у вигляді завдання матеріальної шкоди державним інтересам у зв'язку із фактичним ненадходженням до бюджету податків в особливо великих розмірах,

ОСОБА_4, як єдиний засновник і власник ПП «Корпорація Євро-Контракт» та TOB «Корпорація Євро-Контракт» за попередньою змовою із

ОСОБА_3, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим слідством особами, упродовж 2007 року організував підроблення, шляхом внесення неправдивих відомостей та проведення за бухгалтерським і податковим обліками ПП «Корпорація Євро-Контракт» завідомо неправдивих (підроблених) документів про нібито отримання підприємством інформаційно-консультативних послуг і маркетингових досліджень на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів від TOB «ВКП Капіталь» на загальну суму 152500 грн., у тому числі ПДВ у сумі 25417 грн.; TOB «МКС Сервіс-ЛТД» на загальну суму 1850000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 308333 грн. 33 коп.; TOB «Норма-Плюс-ЛТД» на загальну суму 1450000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 241666 грн. 67 грн.; ПП «ЕвроКонтракт» на загальну суму 1254000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 209000 грн.; TOB «Бест-Експо-Буд» на загальну суму 2265000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 377500 гри.; TOB «Київгарантцентр» на загальну суму 16884000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2814000 грн.; ТОВ «Вердер» на загальну суму 5051000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 841833 грн. 33 коп.

Крім того, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3, організував та брав участь у підробленні, шляхом внесення до документів неправдивих відомостей та проведення за бухгалтерським і податковим обліками TOB «Корпорація Євро-Контракт» завідомо неправдивих (підроблених) документів про нібито отримання товариством інформаційно-консультативних послуг на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів від ПП «Корпорація Євро-Контракт» на загальну суму 5 275 000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 879 167 грн.

Зокрема, ОСОБА_4 за попередньо змовою із ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, за невстановлених досудовим слідством обставин, місці та часу у продовж 2007 року організував підроблення, шляхом внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, наступних документів: договору № 14/07 від 02 квітня 2007 року, укладеного між ПП« Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «ВКП Капіталь» про одержання від останнього інформаційно-консультативних послуг на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг від 30 квітня 2007 року до договору №14/07 від 02 квітня 2007 року на загальну суму 120 000 грн. (у тому числі ПДВ - 20 000 грн.); акту прийому-передачі послуг від 09 квітня 2007 року до договору №14/07 від 02 квітня 2007 року на загальну суму 32 500 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 5 416 грн. 67 коп. ); договору № 455-П від 10 квітня 2007 року, укладеного між ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «МКС Сервіс-ЛТД» про одержання від останнього послуг з маркетингових досліджень на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг №1 від 29 травня 2007 року до договору №455-П від 10 квітня 2007 року на загальну суму 300 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 50 000 грн.); акту прийому-передачі послуг № 3 від 25 червня 2007 року до договору № 455-П від 10 квітня 2007 року на загальну суму 650 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 108 333 грн. 33 коп.); акту прийому-передачі послуг №4 від 09 серпня 2007 року до договору №455-П від 10 квітня 2007 року на загальну суму 900 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 150 000 грн.); договору за №437-П від 26 березня 2007 року між ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «Норма-Плюс-ЛТД» про одержання від останнього інформаційно-консультативних послуг на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг №1 від 29 травня 2007 року до договору № 437-П від 26 березня 2007 року на загальну суму 250 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 41 666 грн.); акту прийому-передачі послуг № 3 від 25 червня 2007 року до договору №437-П від 26 березня 2007 року на загальну суму 600 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 100 000 грн.); акту прийому-передачі послуг № 4 від 09 серпня 2007 року до договору №437-П від 26 березня 2007 року на загальну суму 600 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 100 000 грн.); договору за №1 від 22 січня 2007 року між ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «Євро-Контракт» про надання інформаційно-консультативних послуг на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; договору за №10/08-П від 01 серпня 2007 року між ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «Київгарантцентр» про замовлення інформаційної послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів, а також щодо участі у тендерних закупівлях; договору за №11/08-ЮП від 01 серпня 2007 року між ПП «Корпорації Євро-Контракт» та ТОВ «Київгарантцентр» про одержання юридичних послуг відносно безпеки роботи на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів, а також щодо участі у тендерних закупівлях.

Разом з тим, ОСОБА_4 з попередньою змовою із ОСОБА_3, як директором ПП «Корпорація Євро-Контракт», та невстановленими досудовим слідством особами, за невстановлених досудовим слідством обставин, місці та часу у продовж 2007 року організував підроблення, шляхом внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, наступних документів: договору за №03/09-М від 03 вересня 2007 року між ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «Бест-Експо-Буд» про одержання від останнього послуг з маркетингових досліджень на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг №17 від 17 вересня 2007 року до договору №03/09-М від 03 вересня 2007 року на загальну суму 265 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 44 166 грн. 67 коп. ); договору за №26/09-П від 04 вересня 2007 року між ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «Бест-Експо-Буд» про одержання від останнього інформаційно-консультативних послуг на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг №26 від 26 вересня 2007 року до договору №26/09-П від 04 вересня 2007 року на загальну суму 2 000 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 333 333 грн. 33 коп.); акту прийому-передачі послуг № ОУ-0000001 від 20 вересня 2007 року до договору №1 від 22 січня 2007 року ( за яким ПП «Корпорація Євро-Контракт» нібито замовило у ПП «Євро-Контракт», інформаційні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів) на загальну суму 1 254 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 209 000 грн.); акту прийому-передачі послуг № 1 від 28 вересня 2007 року до договору №10/08-П від 01 серпня 2007 року (за яким ПП «Корпорації Євро-Контракт» нібито замовило у ТОВ «Київгарантцентр», інформаційні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів, а також щодо участі у тендерних закупівлях) на загальну суму 4 200 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 700 000 грн.); акту прийому-передачі послуг №1 від 28.09.2007 року до договору №11/08-ЮП від 01 серпня 2007 року ( за яким ПП «Корпорація Євро-Контракт» нібито замовило у ТОВ «Київгарантцентр», юридичних послуг відносно безпеки роботи на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів, а також щодо участі у тендерних закупівлях ) на загальну суму 2076000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 346000 грн.); договору за №23-10П від 23 жовтня 2007 року, за яким ПП «Корпорації Євро-Контракт» нібито замовило у ТОВ «Київгарантцентр» інформаційні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів, а також щодо участі у тендерних закупівлях; акту прийому-передачі послуг №1 від 29 листопада 2007 року до договору №23-10П від 23 жовтня 2007 року на загальну суму 2400000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 400000 грн.); акту прийому-передачі послуг № 6 від 28 грудня 2007 року до договору №23-10П від 23 жовтня 2007 року на загальну суму 4104000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 684000 грн.); договору за №17-12М від 28 листопада 2007 року, за яким ПП «Корпорації Євро-Контракт» нібито замовило у ТОВ «Київгарантцентр» маркетигові послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг №7 від 28 грудня 2007 року до договору №17-12М від 28 листопада 2007 року на загальну суму 4104000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 684000 грн.); договору за №3/10-КП від 01 жовтня 2007 року, за яким ПП« Корпорації Євро-Контракт» замовило у ТОВ «Вердер» (код 33727954) інформаційно-консультаційні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів; акту прийому-передачі послуг № 1 від 31 жовтня 2007 року до договору №3/10-КП від 01 жовтня 2007 року на загальну суму 5 051 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 841 833 грн. 33 коп.).

Окрім організації підроблення ОСОБА_6 і ОСОБА_3, як директорами ПП «Корпорація Євро-Контракт» та невстановленими особами, вказаних вище документів і подальшого їх оформлення за обліками підприємства, ОСОБА_4, з метою ухилення від сплати податків, тоді ж організував оформлення аудиторською фірмою «МАГ» в особі її працівника ОСОБА_7, якою надавались послуги по веденню бухгалтерського обліку підприємства, шляхом передачі останній підроблених невстановленими особами, наступних документів: податкову накладну від ТОВ «ВКП Капіталь» за № 3206 від 25 квітня 2007 року на суму 120 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 20 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «ВКП Капіталь» за №2666 від 04 квітня 2007 року на суму 32 500 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 5416 грн. 67 коп.), податкову накладну від ТОВ «МКС Сервіс-ЛТД» за №1652 від 29 травня 2007 року на суму 300 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 50000 грн.), податкову накладну від ТОВ «МКС Сервіс-ЛТД» за №1767 від 25 червня 2007 року на суму 650 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 108333 грн. 33 коп. ), податкову накладну від ТОВ «МКС Сервіс-ЛТД» за №1823 від 09 серпня 2007 року на суму 900 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 150 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Норма-Плюс-ЛТД» за № 2576 від 29 травня 2007 року на суму 250 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 41666 грн. 67 коп. ), податкову накладну від ТОВ «Норма-Плюс-ЛТД» за №2625 від 25 червня 2007 року на суму 600 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 100 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Норма-Плюс-ЛТД» за № 2715 від 09 серпня 2007 року на суму 600 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 100 000 грн.), податкову накладну від ПП «Євро-Контракт» за № 2 від 20 вересня 2007 року на суму 1 254 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 209 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Бест-Експо-Буд» за №17.09.1 від 17 вересня 2007 року на суму 265 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 44166 грн. 67 коп.), податкову накладну від ТОВ «Бест-Експо-Буд» за №26.09.1 від 26 вересня 2007 року на суму 2 000 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 333333 грн. 33 коп.), податкову накладну від ТОВ «Київгарантцентр» за №2810 від 28 вересня 2007 року на суму 4 200 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 700 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Київгарантцентр» за № 2811 від 28 вересня 2007 року на суму 2 076 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 346 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Київгарантцентр» за № 3012 від 29 листопада 2007 року на суму 2 400 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 400 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Київгарантцентр» за №3131 від 28 грудня 2007 року на суму 4 104 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 684 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Київгарантцентр» за №3132 від 28 грудня 2007 року на суму 4 104 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 684 000 грн.), податкову накладну від ТОВ «Вердер» за №5028 від 31 жовтня 2007 року на суму 5 051 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 841 833 грн. 33 коп.), не повідомляючи ОСОБА_7 про те, що ПП «Корпорація Євро-Контракт» послуг від зазначених підприємств не одержувало і не використовувало у власній господарській діяльності.

Всього, у такий спосіб, внаслідок організації ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_6 підробки документів, і подальшого їх оформлення ОСОБА_7 за бухгалтерським та податковим обліками власного і підконтрольного йому підприємства, у 2007 році ПП «Корпорація Євро-Контракт» безпідставно завищено валові витрати на 24 088 750 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість на 4 817 750 грн.

Також, з метою незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставного збільшення валових витрат іншого свого підприємства - ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», тобто мінімізації доходів та ухилення у такий спосіб від сплати податків, ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_3, за невстановлених досудовим слідством обставин, місці та часу у продовж 2007 року організував підроблення, шляхом внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, наступних документів: договору за № 1/11-П від 1 листопада 2007 року, який від імені ПП «Корпорація Євро-Контракт» підписав ОСОБА_3 (як директор підприємства), а від імені ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» ОСОБА_4 (як власник товариства), згідно умов якого ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» нібито замовляло, а ПП «Корпорація Євро-Контракт» нібито надавало інформаційно-консультативні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів. З метою створення видимості достовірності виконання цих послуг, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склали та завірили власними підписами завідомо неправдиві акти прийому-передачі послуг до вказаного договору №1 від 07 листопада 2007 року на суму 1 455 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 242 500 грн.); № 2 від 08 листопада 2007 року на суму 500 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 83 333 грн. 33 коп.); №3 від 16 листопада 2007 року на суму 2 680 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 446 666 грн. 67 коп.); № 4 від 23 листопада 2007 року на суму 640 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 106 666 грн. 67 коп).

Окрім організації підроблення вказаних вище документів і подальшого їх оформлення за обліками товариства, ОСОБА_4, з метою незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставного збільшення валових витрат іншого свого підприємства - ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», тоді ж організував оформлення аудиторською фірмою «МАГ» в особі її працівника ОСОБА_7, якою надавались послуги по веденню бухгалтерського обліку товариства за обліками підприємства, підроблених ОСОБА_3 податкових накладних нібито з надання ПП «Корпорація Євро-Контракт» для ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» інформаційно-консультативних послуг на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів, а саме: № 92 від 07 листопада 2007 року на суму 1 455 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 242 500 грн.); № 93 від 08 листопада 2007 року на суму 500 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 83 333 грн. 33 коп.); № 97 від 16 листопада 2007 року на суму 2 680 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 446 666 грн. 67 коп.); № 100 від 23 листопада 2007 року на суму 640 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 106 666 грн.).

Фактично цих послуг, відображених у підроблених ОСОБА_3 документах, ПП «Корпорація Євро-Контракт» упродовж 2007 року не надавало, а ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» відповідно не отримувало і не використовувало у власній господарській діяльності.

Всього, у такий спосіб, внаслідок організації ОСОБА_4 підробки документів і подальшого їх оформлення ОСОБА_7 за бухгалтерським та податковим обліками власного і підконтрольного йому підприємства, у порушення п.4.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств за №334/94-ВР від 28.12.1994 року, безпідставно зайво включено до валових доходів ПП «Корпорація Євро-Контракт» за 2007 рік 4 395 833 грн. та зайво віднесено до податкових зобов'язань з податку на додану вартість кошти у сумі 879 167 грн.

Тобто, умисні дії ОСОБА_4, які вразились в організації останнім підроблення офіційних документів та подальшого їх оформлення ОСОБА_7 за бухгалтерським і податковим обліками ПП «Корпорація Євро-Контракт», вчинені у порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 підпунктів 5.3.9, 5.4.2, пунктів 5.3, 5.4 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР та підпункту 3.1.1 пункт 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР, призвели до несплати у 2007 році податків у сумі 8 333 506 грн., а саме: податку на прибуток - 4 402 806 грн.; податку на додану вартість 3 930 700 грн.

Разом з тим, ОСОБА_4 у порушення п. 5.1, пп.5.3.9, пп.5.4.2, п.5.3, п.5.4 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств за № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, організував безпідставне включення до складу валових витрат свого товариства витрати, не пов'язані із господарською діяльністю у 4 кварталі 2007 році у сумі 4 395 833 грн., а також у порушення пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за

№ 168/97-ВР від 03.04.1997року організував незаконне віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість коштів у сумі 879 167 грн.

Так, з метою незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставного збільшення валових витрат власного і підконтрольного йому ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», тобто мінімізації доходів і, як наслідок, ухилення від сплати податків, ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_3, упродовж 2007 року організував підроблення ряду офіційних документів, шляхом внесення неправдивих відомостей та проведення працівником аудиторської фірми «Маг» м. Камянець-Подільського ОСОБА_7 цих завідомо неправдивих документів за бухгалтерським та податковим обліками ТОВ «Корпорація Євро-Контракт».

Зокрема, організував підроблення ОСОБА_3, у якому і сам прийняв безпосередню участь, шляхом внесення до документів завідомо неправдивих відомостей, за невстановлених досудовим слідством обставин та місці упродовж 2007 року наступних документів: договору за № 1/11-П від 1 листопада 2007 року, який від імені ПП «Корпорація Євро-Контракт» підписав ОСОБА_3 (як директор підприємства), а від імені ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» ОСОБА_4 (як власник товариства), згідно умов якого ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» нібито замовляло, а ПП «Корпорація Євро-Контракт» нібито надавало інформаційно-консультативні послуги на міжнародному ринку зерна та нафтопродуктів. З метою створення видимості достовірності виконання цих послуг, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 склали та завірили власними підписами завідомо неправдиві акти прийому-передачі послуг до вказаного договору, а саме: №1 від 07 листопада 2007 року на суму 1 455 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 242 500 грн.); №2 від 08 листопада 2007 року на суму 500 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 83 333 грн. 33 коп. ); №3 від 16 листопада 2007 року на суму 2 680 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 446 666 грн. 67 коп.); №4 від 23 листопада 2007 року на суму 640 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 106 666 грн. 67 коп.).

Окрім організації підроблення вказаних вище документів і подальшого їх оформлення за обліками товариства, ОСОБА_4, з метою незаконного створення податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставного збільшення валових витрат ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», тоді ж організував оформлення ОСОБА_7 за обліками цього товариства, підроблених ОСОБА_3 податкових накладних нібито з отримання ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» від ПП «Корпорація Євро-Контракт» зазначених вище послуг - № 92 від 07 листопада 2007 року на суму 1 455 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 242 500 грн.), № 93 від 08 листопада 2007 року на суму 500 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 83 333 грн. 33 коп.), № 97 від 16 листопада 2007 року на суму 2 680 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 446 666 грн. 67 коп.), № 100 від 23 листопада 2007 року на суму 640 000 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 106 666 грн. 67 коп.).

Фактично цих послуг, зазначених у підроблених документах, ПП «Корпорація Євро-Контракт» не надавало, а ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» відповідно не отримувало і не використовувало у власній господарській діяльності.

Тобто, внаслідок умисних дій ОСОБА_4 з організації підроблення договору за №1/11-П від 01.11.2007 року, актів приймання-передачі послуг до цього договору та документів податкового і бухгалтерського обліку про нібито отримання інформаційно-консультаційних послуг та маркетингових досліджень, які не використовувались у господарській діяльності, подальшого їх оформлення ОСОБА_7 за бухгалтерським і податковим обліками ТОВ «Корпорація Євро-Контракт», вчинені за попередньою змовою із

ОСОБА_3, у порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 підпунктів 5.3.9, 5.4.2, пунктів 5.3, 5.4 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР та підпункту 3.1.1 пункт 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР, із врахуванням висновків акту за №771 234 35190739 від 16.04.2008 року документальної виїзної планової перевірки ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» щодо фінансово-господарської діяльності підприємства у цей період, призвели до несплати податків у сумі 1 023 962 грн., а саме: податку на прибуток за 4 квартал 2007 року у сумі 589 524 грн. та податку на додану вартість за 4 квартал 2007 року у розмірі 434 438 грн.

Навмисні дії ОСОБА_4, які виразились в організації по внесенню, внесенні до документів завідомо неправдивих відомостей, їх використання з метою ухилення від сплати податків призвели до несплати податків в сумі 9 357 468 грн., ОСОБА_3 - 8 144 834 грн., суми яких відносяться до особливо великих розмірів.

В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_4 скасувати, виправдати останнього за відсутністю в його діях складу злочинів, за які його було засуджено. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказував на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає, що висновки суду про те, що ОСОБА_4, як засновник та власник ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ТОВ «Корпорація Євро-Контракт» не може суб»єктом злочину, передбаченого ст. 212 КК України, в справі відсутні докази організації ОСОБА_4 доказів ведення податкового та бухгалтерського обліку на цих підприємствах, в справі відсутні докази причетності ОСОБА_4

до вчинення інкримінованих йому злочинів, суд обгрунтовував свої висновки доказами, які були отримані незаконним шляхом, позаяк досудове слідство проводилось поза межами строків, визначених процесуальним законом, суд не дав належної оцінки доказам, дослідженим в суді. Також досудове та судове слідство вважає неповним, позаяк орган досудового слідства та суд не вжили всіх передбачених законом заходів для з»ясування всіх обставин справи, не встановлювали особу директора ТОВ «Вердер», не допитували його, не з»ясували, чи є підробленими печатки ТОВ «ВКП «Капіталь», ТОВ «МКС Сервіс-ЛТД», ТОВ «Норма-Плюс-ЛТД», ТОВ «БЕСТ-Експо-БУД», «ТОВ «Київгарантцентр», ТОВ «Вердер», якими скріплювались договори, не встановлювалось, хто розпоряджався коштами, які надходили на їх розрахункові рахунки від ПП «Корпорація Євро-Контракт».

В своїх апеляційних скаргах захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_3 просять вирок суду скасувати та закрити провадження в справі в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочинів, за які його засуджено. В обгрунтування доводів апеляційних скарг вказували, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд дав невірну оцінку показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, не усунув суперечностей в їх показаннях, законність операцій угоди з ТОВ «Вердер» не спростована жодними доказами, суд дав невірну оцінку показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 щодо правомірності ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, очолюваних ОСОБА_3, а суд не дав в вироку оцінки доводам

ОСОБА_3 щодо наявності в його діях ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Суд не звернув уваги на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, позаяк досудове слідство, на думку апелянтів, проводилось за межами строку досудового слідства, не продовженого в установленому порядку, обвинувачення ґрунтувалось виключно на припущеннях, а наявна в справі постанова органу досудового слідства про відмову в порушенні кримінальної справи щодо колишнього керівника підприємств ОСОБА_6, на думку апелянтів, вказує про законність дій її правонаступника - ОСОБА_3

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, та їх захисників в підтримання доводів апеляційних скарг з зазначених в них підстав, які також вказували на неконкретність пред»явленого обвинувачення, неправильність та неповноту досудового розслідування; прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, вирок суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - скасуванню - з направленням справи на додаткове розслідування з наступних підстав.

В силу ч.1. п.3 ч.2 ст. 370, п.п.1,4 ч.1 ст. 374 КПК України(1960року) апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, що вирок (постанову) у всякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Положеннями ст. 323 КПК України (1960року) передбачено, що вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. Це означає, що вирок має основуватись на зібраних фактах, повністю та всебічно досліджених судом, а висновки суду про подію злочину, про винуватість або невинуватість підсудного у злочині або інші істотні питання, які виникли у кримінальній справі, мають з достовірністю випливати з матеріалів справи.

У даній справі ці вимоги закону не дотримані.

За змістом ст. 132 КПК України (в редакції 1960року) в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову, місце та час її складання, назву справи, прізвище, ім»я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження, злочин у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Суд приходить до висновку, що формулюючи обвинувачення, слідчий обмежився формальним перерахунком документів, які підсудні начебто підробили, однак не зазначив, яким чином, хто з засуджених, коли, де в

який спосіб сам документ підробив.

Такі ж вимоги законодавець пред»являє і до обвинувального акту відповідно до вимог ст. 223 КПК України (1960року). Відповідно до вимог п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» передбачено, що суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом, зокрема, в описовій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому, стаття(частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Однак, на думку колегії суддів, обвинувачення, пред»явлене

ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є неконкретним за своїм змістом, є суперечливим за змістом, частина дій не знайшли своєї кваліфікації.

Як видно з постанови про притягнення як обвинуваченого

ОСОБА_4, обвинувального висновку, обвинувачуючи ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, орган досудового слідства вказував, що ОСОБА_4, являючись власником та комерційним директором ПП «Корпорація Євро-Контракт» та ПП «Корпорація Євро-Контаркт», за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_3. та іншими невстановленими особами, впродовж 2007року, організував підробку документів та їх використання, організував умисне ухилення від сплати податків на додану вартість та податку на прибуток підконтрольних йому підприємств в сумі 9357468 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. В той же час органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в організації та участі у вчиненні службового підроблення - внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні і видачі завідомо неправдивих документів.

За таких же обставин обвинувачується і ОСОБА_3, який за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленими органом досудового слідства особами впродовж 2007року, шляхом підробки документів та їх використання, прийняв участь в умисному ухиленні від сплати податків на додану вартість та податку на прибуток власник підконтрольних йому підприємств в сумі 8144 834грн., що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

На думку суду, неконкретність пред»явленого обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є порушенням їх права на захист, внаслідок чого вони були позбавлені можливості знати в чому вони обвинувачуються, та захищатись від чітко сформульованого обвинувачення в цій частині.

Незважаючи на такі обставини, прокурор в суді під час тривалого судового розгляду не побажав скористатись своїм правом на зміну обвинувачення, хоча визнавав таку свою можливість в апеляційних скаргах на постанови суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування.

Формулюючи, зокрема, обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 366 КК України, орган досудового слідства, формулюючи обвинувачення про вчинення ним цього злочину як виконавцем та організатором, відповідно його дії як виконавця злочину не кваліфікував, тобто викладено обвинувачення суперечливе за своїм змістом (В п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об»єднаннями» викладена позиція, що дії організатора злочину(злочинів) при простій формі співучасті належить кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, якою передбачена відповідальність за вчинений злочин, з посиланням на ч.3 ст. 27 КК України, а якщо він був одним з виконавців діянь, що становлять об»єктивну сторону складу цього злочину, - без посилання на зазначену норму. Якщо ж особа брала участь у вчиненні одного злочину як організатор, а іншого - як виконавець, пособник чи підбурювач, її дії в кожному випадку мають кваліфікуватись самостійно».

Однак, як видно з постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку, ОСОБА_4 обвинувачувався, зокрема, і за організацію підроблення відповідних документів, і в безпосередній участі у внесенні до документів завідомо неправдивих відомостей (за епізодом укладення та підписання договору №1/11-П від 1 листопада 2007року, який від імені ПП «Корпорація «Євро-Контракт» підписав ОСОБА_3, а від імені ТОВ «Корпорація «Євро-Контракт» - ОСОБА_4, та складених та підписаних ними завідомо неправдивих актів прийому-передачі послуг до вказаного договору), тобто обвинувачувався у вчинення ним злочину як одним з безпосередніх виконавців діяння, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України. Однак такі його дії не знайшли своєї самостійної кваліфікації без посилання на ч.3 ст. 27 КК України. На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та таким же чином кваліфікував дії

ОСОБА_4 за цим епізодом, в той же час виклав формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, як вчинення ним злочинів і як виконавцем та як організатором, а апеляційний суд, в межах своїх повноважень та наявних апеляційних скарг, позбавлений можливості усунути такі недоліки в суді апеляційної інстанції.

Неконкретним, на думку колегії суддів, є також обвинувачення ОСОБА_3, зокрема, в службовому підробленні, фактично викладаючи об»єктивну сторону злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, слідчий, зокрема, вказував, що ОСОБА_3, як безпосередній виконавець об»єктивної сторони злочину - службового підроблення «сприяв оформленню ОСОБА_7 за обліками підприємства, підроблених невстановленими особами наступних податкових накладних нібито з надання ними зазначених послуг…»(т.34 а.с. 209,202-203), однак які саме дії, передбачені диспозицією ст. 366 КК України (складення, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів) він вчиняв, чітко не визначено та не конкретизовано, які ж саме дії, передбачені диспозицією цієї статті кримінального закону, ним вчинено.

На вищезазначені порушення вимог закону суд першої інстанції не звернув та постановив вирок, при постановленні вироку також допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали йому повно та всебічно розглянути справу та постановити законний та обґрунтований, справедливий вирок чи постанову, переніс таке суперечливе та неконкретне обвинувачення в вирок суду. При цьому колегія суддів вважає необхідним зауважити, що мотивувальна частина вироку суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 334 КПК України (в редакції 1960року).

Відповідно до приписів ч.1 п.1-4 ст. 324 КПК України постановляючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання:

1)чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний,

2) чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений,

3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину,

4) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений злочин.

Згідно роз"яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990року №5 в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, та докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

У відповідності до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких він відкидає інші докази, мотиви зміни обвинувачення; в разі визнання частини обвинувачення необгрунтованим - підстави для цього.

Однак суд при розгляді справи та постановленні вироку суду зазначених вимог закону не дотримався.

Як видно з постанови про притягнення як обвинувачених, обвинувальних висновків, засуджений ОСОБА_4, зокрема, обвинувачувався також і в організації ним вчинення ОСОБА_6 (щодо якої відмовлено в порушенні кримінальної справи в зв»язку зі смертю), службового підроблення, а саме підписання нею завідомо неправдивих офіційних звітних податкових декларацій, попередньо оформлених ОСОБА_7, зокрема, з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2007року, поданій 27 липня 2007року за №39432, з податку на додану вартість за квітень 2007року, поданій 17 травня 2007року за №23887, з податку на додану вартість за травень 2007року, поданій 19 червня 2007року за №26323 до Кам»янець-Подільської ОДПІ, а також організував ОСОБА_3 вчинення службового підроблення, а саме підписання тим, як директором ПП «Корпорація «Євро-Контракт», наступних завідомо неправдивих офіційних звітних податкових декларацій, попередньо оформлених ОСОБА_7 на підставі наданих ОСОБА_5 підроблених первинних документів: з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007року, поданій 30 жовтня 2007року за №60811, з податку на прибуток підприємства за 2007рік, поданих 1 лютого 2008року за №83052 (основна) та за №3661(уточнююча) від 22 лютого 2008року, з податку на додану вартість за вересень 2007року, поданій 19 жовтня 2007року за №57595, з податку на додану вартість за листопад 2007року, поданій 17 грудня 2007року за №68649, з податку на додану вартість за грудень 2007року, поданій 17 січня 2008року за № 77911 до Кам»янець-Подільської ОДПІ, а також організував вчинення ОСОБА_3 цього службового підроблення, а саме підписання тим, як директором ТОВ «Корпорація ЄвроКонтракт» наступних завідомо неправдивих офіційних звітних податкових декларацій, попередньо оформлених ОСОБА_7 на підставі наданих ОСОБА_4 підроблених первинних документів: з податку на прибуток підприємства за 2007рік, поданій 22 лютого 2008року за №3662, з податку на додану вартість за листопад 2007року, поданій 10 грудня 2007року за №67858, з податку на додану вартість за грудень 2007року, поданій 17 січня 2008року за №77908 до Кам»янець-Подільської ОДПІ, а ОСОБА_3, відповідно обвинувачувався у вчиненні вищевказаних службових підроблень податкових декларацій (т.34, а.а.197-198, 201-211).

Однак, як видно з вироку суду, в ньому фактично взагалі відсутні висновки суду з приводу цієї частини обвинувачення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та відповідно, права на захист засуджених, про що вони вказували в апеляційному суді.

За висновком судово-економічної експертизи №1650/1769/10/19 від 29 жовтня 2010року, проведеної згідно постанови суду, не встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, зазначених а актах перевірок №77223433990045, №77123435190739 від 16 квітня 2008року, такий висновок не був предметом дослідження органу досудового розслідування, а суд свою незгоду в вироку фактично мотивував тим, що висновок експертизи для суду не є обов»язковим, однак належним чином фактично не мотивував свою незгоду з ним.

При постановленні вироку суд належним чином не перевірив закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення службового підроблення, передбачених ст. 49 КК України.

Твердження апелянтів про провадження досудового слідства за межами встановленого строку досудового слідства не можуть прийматись колегією суддів до уваги, зважаючи на ті обставини, що судом не встановлено порушень слідством вимог ст. 120 КПК України(в редакції 1960року), зважаючи на наявний в справі перебіг строків досудового слідства в даній кримінальній справі та на процесуальні моменти їх зупинення.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним зауважити на необхідність перевірки при новому розслідуванні справи наявного конфлікту інтересів засуджених ОСОБА_4 та

ОСОБА_3, яким під час досудового розслідування та в суді надавала допомогу захисник ОСОБА_13, при цьому слід зауважити, що ще до порушення кримінальної справи захисник ОСОБА_2 надавала правову допомогу ОСОБА_5, як власнику обох підприємств. Як видно з матеріалів кримінальної справи слідчим винесена постанова про допуск до участі в справі захисника ОСОБА_2 як захисника обвинувачених ОСОБА_4 (т.34 а.с.1), та ОСОБА_3 (т.34 а.с.44), в той же час під час їх допиту в якості свідків після порушення кримінальної справи їх показання про обставини вчинення злочинів та їх ролі у інкримінованому їм злочині були категорично суперечливими(т.33 а.с. 131-135,151-153), а також суперечливими були їх показання під час судового розгляду в суді першої інстанції, зокрема, в суді першої інстанції ОСОБА_3 вказував, що з приводу всіх обставин укладення договорів він радився з ОСОБА_5, згодом змінював свої показання (т.35 а.с.200), що заперечував останній, однак під час допиту під час досудового слідства (т.34 а.с.41-42) він повністю визнавав свою вину у вчиненому. В подальшому матеріали справи не містили відомостей про відмову ОСОБА_4 від захисника ОСОБА_2, як під час досудового розслідування, так і в суді, апеляційним судом було знято з апеляційного розгляду справу за апеляцією, зокрема, захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, та повернуто справу до суду першої інстанції через недоліки апеляційної скарги захисника, в якій ставилось питання про кваліфікацію дій засудженого за більш суворим кримінальним законом, ніж застосований судом першої інстанції.

Зазначені неповнота та неправильність, як досудового, так і судового слідства, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, в апеляційному суді усунуті бути не можуть, зважаючи на специфіку апеляційного розгляду та повноваження суду першої інстанції.

Згідно приписів ч.2 ст. 73, ч.2 ст. 74 КПК України(1960року) показання підозрюваного та обвинуваченого з приводу всіх відомих йому обставин по справі підлягають перевірці.

Однак, як видно з матеріалів справи, частина їх показань, в тому числі ті, що дані ним на свій захист, незважаючи на клопотання засуджених, належним чином перевірені не були, судом беззаперечно не усунуті суперечності в показаннях засуджених, свідків, що наявні в справі, в тому числі обставин укладання договору з ТОВ «Вердер».

Зазначені однобічність та неповнота досудового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду справи, не можуть бути усунуті в судовому засіданні, як апеляційним так і місцевим судом, оскільки по справі необхідне проведення слідчих та інших процесуальних дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням процесуальної форми судового розгляду.

За наведених обставин вирок суду в частині засудження

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не може залишатись чинним, а справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Апеляційний суд вважає необхідним звернути увагу на ті обставини, що постановляючи вирок, суд першої інстанції, поклав в основу доведеності вини засуджених, їх зізнавальні показання на досудовому слідстві, однак ефективна перевірка їх заяв та заяв їх захисників про незаконні методи дізнання та досудового слідства з метою отримання зізнавальних показань в контексті рішень ЄСПЛ проведена не була, належний аналіз цих обставин в вироку відсутній.

Виходячи з положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, в поєднанні з загальним обов»язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з»ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ в справах «Яременко проти України»(п.57 рішення від 12 червня 2008року), «Вергельський проти України» (п.97 рішення від 12 березня 2009року, «Олексій Михайлович Захарків проти України «(Рішення від 24 червня 2010року), «Нечипорук і Йонкало проти України (рішення від 21 квітня 2011 року).

Під час судового розгляду в суді першої інстанції належна ефективна перевірка всіх тверджень заявників та їх захисників перевірена не була, незважаючи на ухвалу апеляційного суду від 14 жовтня 2014року про доручення прокурору провести перевірку заяв засуджених про незаконні методи дізнання та досудового слідства з боку працівників правоохоронного органу, ухвала суду прокурором була скерована до підрозділу управління Міндоходів, лише 28 листопада 2014року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (внесені лише на виконання ухвали слідчого судді про зобов»язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу лише заяви ОСОБА_3), що підтверджується повідомленням слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури області, фактично перевірка відповідних заяв ОСОБА_5 у встановленому порядку не проводиться.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в справі допущена неправильність, однобічність та неповнота як досудового, так і судового слідства, які, зважаючи на обсяг та характер обставин, що підлягають встановленню, спосіб їх встановлення та фіксування, не можуть бути усунуті в умовах судового розгляду як апеляційним, так і місцевим судом, оскільки по справі необхідне проведення слідчих та інших процесуальних дій, складання процесуальних документів, виконання яких неможливе з додержанням процесуальної форми судового розгляду.

За таких обставин вирок суду не може залишатись в вислі і підлягає скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування.

При цьому слід ретельно перевірити і доводи засуджених та їх захисників, зазначені в апеляціях.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України

(в редакції 1960року), п.п.11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012року, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1, захисника

ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Кам»янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2013року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору Хмельницької області.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Бондар