Рішення № 42175393, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23790/14 17.12.14За позовом Приватного підприємства «Вітал Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп»

про стягнення 25 440,83 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Сподар А.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.11.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 25 077,94 грн. основного боргу за договором, 337,32 грн. 3% річних, 25,57 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 було порушено провадження у справі №910/23790/14, розгляд справи призначено на 17.12.2014.

В судовому засіданні 17.12.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача в частині стягнення 25 077,94 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору не було здійснено у повному обсязі оплату поставленої продукції на вказану суму. Також, за прострочення оплати отриманої продукції, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 337,32 грн. 3% річних, а також з посиланням на п. 5.1 договору - 25,57 грн. пені.

Відповідач в судове засідання 17.12.2014 представників не направив, причин неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2013 між позивачем - ПП «Вітал Трейд», як постачальником, та відповідачем - ТОВ «Юніон Груп», як покупцем, укладено договір поставки № ВТ-100 (далі - договір № ВТ-100 від 11.12.2013), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця гофрокартонну продукцію (далі - товар), а покупець зобов?язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Умовами договору № ВТ-100 від 11.12.2013 сторони узгодили, що ціна товару та порядок розрахунків зазначаються у додатках до даного договору (п. 4.1 та п. 4.2), за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня,від вартості неоплаченого товару; наведена умова застосовується при оплаті товару після його поставки (п. 5.1), строк дії договору - до 31.12.2014 (п. 8.1).

Відповідно до видаткових накладних до договору № ВТ-100 від 11.12.2013, а саме: № 663 від 12.12.2013 на суму 9 984,00 грн., № 56 від 29.01.2014 на суму 25 132,80 грн., № 68 від 03.02.2014 на суму 10 146,66 грн., № 118 від 19.02.2014 на суму 3 450,00 грн., № 346 від 03.06.2014 на суму 11 964,48 грн. позивачем, як постачальником, було передано, а відповідачем, як покупцем, було прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 60 677,94 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару по договору № ВТ-100 від 11.12.2013, а саме: сплачено 35 600,00 грн. (13.12.2013 - 4 992,00 грн., 15.01.2014 - 2 000,00 грн., 22.01.2014 - 2 992,00 грн., 15.05.2014 - 10 000,00 грн., 26.05.2014 - 11 616,00 грн., 13.06.2014 - 2 000,00 грн., 14.07.2014 - 2 000,00 грн.), а неоплаченим є товар на суму 25 077,94 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем було підписано та посвідчено печатками сторін акт звірки розрахунків за договором № ВТ-100 від 11.12.2013, згідно якого сальдо на користь позивача складає 25 077,94 грн.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч умов договору № ВТ-100 від 11.12.2013 та ст. 692 Цивільного кодексу України, з моменту отримання товару за видатковими накладними не було у повному обсязі оплачено вартість товару на суму 25 077,94 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 25 077,94 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору щодо своєчасного виконання зобов?язання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 25 077,94 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25 077,94 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі у встановлений договором строк товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, за прострочення оплати отриманої продукції, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 337,32 грн. 3% річних, а також з посиланням на п. 5.1 договору - 25,57 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 25 077,94 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. ст. 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, є підставами для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання та стягнення штрафних санкцій, а саме пені у відповідності до п. 5.1 договору № ВТ-100 від 11.12.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та пені є законними та обґрунтованими.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивач у позові просив суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені витрати з оплати правових послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн.

Частина 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на оплату правових послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн. позивачем надано в матеріали справи наступні документи: договір про надання правової допомоги від 25.09.2014, укладений між позивачем та адвокатом Сподар А.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Сподар А.В. № 310/н від 17.06.2008, а також квитанцію від 25.09.2014 на суму 2 000,00 грн.

Дослідивши квитанцію від 25.09.2014 на суму 2 000,00 грн., видану позивачу адвокатом Сподар А.В., суд дійшов висновку, що наведений документ не містить відомостей про безпосередню оплату позивачем адвокату за надання відповідних послуг 2 000,00 грн., а тому в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не може бути прийнятий судом в якості належного і допустимого доказу здійснення позивачем такої оплати. З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у відшкодуванні за рахунок відповідача витрат по оплаті правових послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп» (код ЄДРПОУ 34453817; місцезнаходження: 03061 м. Київ, вул.. Пост-Волинська, буд. 5) на користь Приватного підприємства «Вітал-Трейд» (код ЄДРПОУ 36999810, місцезнаходження: 07541 Київська обл., м. Березань, вул. Будівельників, 30) основний борг в сумі 25 077 (двадцять п?ять тисяч сімдесят сім) грн. 94 коп., 3% річних в сумі 337 (триста тридцять сім) грн. 32 коп., 25 (двадцять п?ять) грн. 57 коп. пені, а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:30.12.2014

Суддя Ю.М.Смирнова