Постанова № 42175269, 11.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 грудня 2014 року 10 год. 38 хв. № 826/17031/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 11 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 листопада 2014 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 20 жовтня 2014 року № 0004452201 та № 0004462201 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 12 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 08 грудня 2014 року. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 10 червня по 11 вересня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 25 вересня 2014 року складено акт № 2363/26-53-22-01/04737111 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 922069,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2012 року - 345888,00 грн.; ІІІ квартал 2012 року - 436729,00 грн.; IV квартал 2012 року - 139452,00 грн., чим порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України);

- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 878161,00 грн., у тому числі за: квітень 2012 року - 70934,00 грн.; травень 2012 року - 156283,00 грн.; червень 2012 року - 102199,00 грн.; серпень 2012 року - 239584,00 грн.; вересень 2012 року - 176349,00 грн.; лютий 2013 року - 132812,00 грн., чим порушено п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі акту перевірки, 20 жовтня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 0004452201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 922069,00 грн. за основним платежем та у розмірі 461035,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0004462201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 878161,00 грн. за основним платежем та у розмірі 439081,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ у перевіряємому періоді ґрунтуються на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів.

Стосовно взаємовідносин позивача із його контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Олімп" (далі - ТОВ "Будівельний Олімп") суд зазначає наступне.

За умовами договору поставки № 28-2/12, укладеного 28 лютого 2012 року між TOB "Будівельний Олімп", як постачальником, та позивачем, як покупцем, постачальник зобов'язався поставити покупцю товар (вузли, деталі, комплектуючі та запасні частини для локомотивів серій ТГМ-4, ТГМ-6 та ТЕМ-2).

У ході перевірки відповідачем використано інформацію про те, що штатна чисельність працюючих TOB "Будівельний Олімп" складає 1 особу. Останню звітність з ПДВ вказаним товариством подано із наступними показниками: усього податкових зобов'язань (р. 9) - 0 грн.; усього податкового кредиту (р. 17) - 0 грн.

За юридичною адресою TOB "Будівельний Олімп" відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки, а також будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують реальність здійснення господарської діяльності.

Не виявлено факту передачі товарів (послуг) від TOB "Будівельний Олімп" до контрагентів-покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Звіркою TOB "Будівельний Олімп" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах із платниками податків та не виявлено відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків із платниками податків за серпень 2011 року, жовтень-грудень 2011 року, лютий-квітень 2012 року, червень 2012 року, серпень-жовтень 2012 року.

Стосовно взаємовідносин позивача із його контрагентом - приватним підприємством "Енергосоюз СК" (далі - ПП " Енергосоюз СК") суд зазначає наступне.

Між ПП "Енергосоюз CK", як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Терра Агро", як постачальником, 01 жовтня 2011 року укладено договір поставки № 22, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар (запасні частини), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена у видаткових накладних. Поставка відбувається на умовах EXW - (склад подавця): місто Новомосковськ, провулок Складський, 25. Постачальник зобов'язався передати покупцю товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають передачі разом з ним.

У подальшому, від 12 листопада 2010 року між ПП "Енергосоюз CK", як постачальником, та позивачем, як замовником, укладено договір № 48, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у 2010 році замовнику товар (вузли, деталі, комплектуючі та запасні частини до локомотивів ТГМ-4, ТГМ-6 та ТЕМ-2), а замовник - прийняти та оплатити його. Якість товару має відповідати вимогам діючих державних стандартів, умовам цього договору та вимогам до товару, зазначеним у тендерній документації. Товар має передаватися у власність замовника партіями згідно з його заявками. Конкретні терміни поставок вказуються у заявках. Поставка товару відбувається силами, транспортом та за рахунок постачальника.

Крім того, від 08 квітня 2011 року між ПП "Енергосоюз CK", як постачальником, та позивачем, як замовником, укладено договір № 24, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у 2011 році замовнику товар (вузли, деталі, комплектуючі та запасні частини до локомотивів ТГМ-4, ТГМ-6 та ТЕМ-2), а замовник - прийняти й оплатити його. Якість товару має відповідати вимогам діючих державних стандартів, умовам цього договору та вимогам до товару, зазначеним у тендерній документації. Товар має передаватися у власність замовника партіями відповідно до його заявок. Конкретні терміни поставок вказуються у заявках. Поставка товару відбувається силами, транспортом та за рахунок постачальника.

У ході перевірки відповідачем використано інформацію про те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПП "Енергосоюз CK" виявлено порушення ним ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, ПК України. Зокрема, ПП "Енергосоюз CK" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену відповідними первинними документами.

Контролюючим органом виявлено, що ПП "Енергосоюз CK" здійснювало діяльність, направлену на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам.

До перевірки не надано товарно-транспортних документів на підтвердження фактичного переміщення товару. Крім того, не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, які засвідчують транспортування продукції.

Під час судового розгляду справи представники відповідача стверджували, що позивачем валові витрати та податковий кредит сформовані на підставі формально складених первинних документів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, враховуючи при цьому не підтвердження позивачем документально реальності господарських операцій за його участю та участю його контрагентів, суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Суд ще раз зазначає, що представниками позивача у ході судового розгляду справи не надано суду письмових доказів (первинних документів), на підставі яких суд міг би прийти до висновку про реальність фінансово-господарської діяльності та господарських операцій між позивачем та TOB "Будівельний Олімп", ПП "Енергосоюз CK".

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

2. Стягнути із приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (код за ЄДРПОУ 04737111) решту судового збору у розмірі 4384,80 грн. (Чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 18 грудня 2014 року