ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01 грудня 2014 року 12 год. 04 хв. № 826/16951/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та скасування його рішення.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 01 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 листопада 2014 року надійшов позов публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача із проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу від 25 вересня 2014 року № 2042 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" (далі - оскаржуваний наказ), а також скасування оскаржуваного наказу.
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що заявлені вимоги підлягають скасуванню, оскільки перевірку позивача проведено на підставі безпідставно складеного оскаржуваного наказу.
Ухвалою суду від 06 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.
Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 19 листопада 2014 року.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем 25 вересня 2014 року прийнято оскаржуваний наказ, яким призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Пальміра-С" (далі - ТОВ "Пальміра-С") за період із 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що перевірку призначено на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Зокрема, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит від 18 березня 2014 року № 4602/10/26-58-22-08-09 про надання інформації та її документальних підтверджень.
Підставою для направлення письмового запиту стало отримання інформації про відпрацювання суб'єктів господарювання, причетних до незаконної діяльності міжрегіонального злочинного угрупування. Такі суб'єкти господарювання мали взаємовідносини із контрагентом позивача - ТОВ "Пальміра-С", стосовно якого отримано вирок Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року у справі № 2608/15013/12.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що письмовий запит відповідає вимогам ст. 73 ПК України.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 К України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Після отримання письмового запиту позивачем направлено відповідачу письмові пояснення у формі листа від 02 квітня 2014 року № 40, до яких додано копії відповідних документів.
У подальшому, як уже зазначено вище, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ, на підставі якого, а також за наявності повідомлення від 25 вересня 2014 року № 258/26-58-22-08-09, відповідачем у період із 30 вересня по 02 жовтня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 03 жовтня 2014 року складено акт № 4657/26-58-22-08-11/21631911 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток при взаємовідносинах із ТОВ "Пальміра-С" за період із 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.
Крім того, на підставі вказаного акту перевірки, 17 жовтня 2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006302208 та № 0006312208.
Тобто, як вбачається з викладених обставин, оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії, на час розгляду та вирішення справи по суті реалізовано, тобто такий наказ вичерпав свою дію, а тому права позивача не можуть бути поновлені шляхом скасування оскаржуваного наказу.
Суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.
У постанові Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року № К/800/29102/13 зазначено, що згiдно з позицiєю Верховного Суду України, платник податкiв, який вважає порушеним порядок та пiдстави призначення податкової перевiрки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осiб контролюючого органу до такої перевiрки. Якщо ж допуск до проведення перевiрки вiдбувся, в подальшому предметом розгляду у судi має бути тільки суть виявлених порушень податкового та iншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, саме на етапi допуску до перевiрки платник податкiв може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист вiд безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевiрки нівелює правовi наслiдки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначеннi податкової перевiрки.
Позови платникiв податкiв, спрямованi на оскарження рiшень (у тому числi наказiв про призначення перевiрки), дiй або бездiяльностi контролюючих органiв щодо призначення та/або проведення перевiрок можуть бути задоволенi тільки у тому разi, якщо до моменту винесення судового рiшення не вiдбулося допуску посадових осiб контролюючого органу до спiрної перевірки.
В iншому разi у задоволеннi вiдповiдних позовiв має бути вiдмовлено, оскiльки правовi наслiдки оскаржуваних дiй за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до вiдновлення порушених прав платника податкiв, оскiльки пiсля проведення перевiрки права платника податкiв порушують тільки наслiдки проведення вiдповiдної перевiрки.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та скасування його рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Фірма "Авіаінвест".
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 08 грудня 2014 року
Судове рішення № 42175253, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/16951/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: