Постанова № 42175171, 24.12.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 р. Справа №818/2876/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 18.09.2014 року т.в.о. першого заступника начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України підполковником Гуцал Р.В. винесена постанова № 11/14 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою накладено на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" штраф в сумі 8500 грн. 00 коп. Вважає постанову незаконною. Відповідач протиправно застосував норми національного законодавства України, оскільки міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" не має статусу перевізника на території України та не може нести відповідальність за правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. Посадовими особами відповідача допущено процедурні порушення під час притягнення позивача до відповідальності. Просить скасувати постанову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.56).

Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.34), у судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій розгляд справи просить проводити у його відсутність (а.с.35), а також заперечення проти позову, в якому зазначено, що постанову №11/14 від 18.09.2014 року про накладення штрафу в розмірі 8500 грн. 00 коп. прийнято згідно з чинним законодавством України та обставинами справи (а.с.36-42).

Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання у справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2014 року о 12год.40хв. під час прикордонного контролю потягу №60, сполученням «Софія-Москва» в вагоні №25 було виявлено громадянина Республіки Молдова ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який взагалі не мав документів, що посвідчують особу та дають право на здійснення перетину державного кордону України до Російської Федерації.

Враховуючи відсутність у ОСОБА_4 документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, 10.09.2014 року інспектором прикордонної служби 1 категорії старшим прапорщиком Пелейко М.Ю. складено протокол №530691 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, та прийняте рішення про відмову в перетинанні державного кордону України (а.с.44-46, 53-54).

На підставі протоколу №530691 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, 18.09.2014 року т.в.о першого заступника начальника Сумського прикордонного загону - підполковником Гуцал Р.В. винесена постанова №11/14 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с10).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" від 10 січня 2002 року N 2920-ІП підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

Разом з тим, спірні правовідносини також врегульовані Угодою про міжнародне пасажирське сполучення від 01.11.1951 року, стороною якого є Україна.

Згідно з вимогами статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частиною 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 року N 1906-IV передбачено, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 39 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення від 01.11.1951 року (зі змінами та доповненнями) передбачено, що пасажир, відправник і отримувач багажу або товаробагажу зобов'язані дотримуватися паспортно-адміністративних (у тому числі візових), митних та інших правил, встановлених при проїзді залізничним транспортом в міжнародному сполученні, як відносно себе, так і відносно своєї ручної поклажі, багажу та товаробагажу. Перевізник не вправі контролювати дотримання вказаних правил, за винятком встановлених міжнародними угодами в галузі залізничного транспорту, та не несе відповідальності за невиконання цих правил пасажиром, відправником та отримувачем багажу або товаробагажу.

Отже, положення Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" в частині покладення на перевізника обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту та, відповідно, відповідальності за невиконання такого обов'язку, суперечить положенням Угоди про міжнародне пасажирське сполучення.

Крім того, як вбачається з копії протоколу №530691 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень (а.с.44-46) та спірної постанови про накладення штрафу (а.с.10), громадянин Молдови ОСОБА_4 потрапив до вагону №25 потягу 60 без відома провідника цього вагону за відсутності проїзних документів.

При цьому, до протоколу №530691 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, додані наступні матеріали: пояснення провідника вагону №25 потягу №60, сполученням «Софія-Москва» ОСОБА_6; рапорти військовослужбовців Мельник О.І., Синенко П.О. та Телелейко М.Ю., які здійснювали прикордонний контроль вказаного потягу; копія паспорту та посвідчення провідника НОМЕР_1, видане ВАТ «Федеральна пасажирська компанія»; копія рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 10.09.2014 року (а.с.47-54).

Відтак, договір перевезення з ОСОБА_4 в даному випадку не укладався, у зв'язку з чим останній не є пасажиром у розумінні ст.2 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення від 01.11.1951 року (зі змінами та доповненнями), де зазначено, що пасажиром є фізична особа, яка здійснює поїздку в потязі за дійсним проїзним документом, або яка має проїзний документ та перебуває під час посадки та висадки на території залізно-дорожнього вокзалу чи пасажирської платформи.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення передбачено, що договірним перевізником є юридична особа, що уклала з пасажиром (відправником) договір перевезення, відповідно до якого зобов'язується доставити пасажира, довірений відправником багаж та товаробагаж із пункту відправлення в пункт призначення, а також видати багаж та товаробагаж в пункті призначення, або передати пасажира, багаж та товаробагаж наступному перевізнику.

Однак, у даному випадку договір перевезення не укладався, у зв'язку з чим позивач не може нести юридичну відповідальність за не перевірення перед початком міжнародного перевезення документів, необхідних для виїзду до держави прямування, у особи, яка самовільно проникла у потяг.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" від 4 липня 1996 року N 273/96-ВР господарська діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Приписами п. 25 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 року N 1775-ПІ встановлено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, такий вид господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутня ліцензія на перевезення пасажирів залізничним транспортом на території України.

При цьому транспортування рухомого складу, що належить ВАТ "Федеральна пасажирська компанія", територією України здійснює Укрзалізниця на підставі Договору про правила про розрахунки в міжнародному пасажирському та вантажному залізничному сполученні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" не має статусу перевізника на території України, відтак не може виступати належним суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України постанови №11/14 від 18.09.2014 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18.09.2014 року № 11/14 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням пасажирських перевезень, якою застосовано штраф у сумі 8 500 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова