Постанова № 42175012, 22.12.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3699/14

22 грудня 2014 року 11год. 43хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Омельченко А.В.

відповідача: представник Степанець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерал -Ойл" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерал-Ойл» (далі - ТОВ «Джерал-Ойл») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного Управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.08.2014 року №0002142201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 серпня 2014 року службовими особами ДПІ у м. Рівному складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Джерал-Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Праус» та ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» за період з 01.04.2014 р. по 30.04.2014 р. № 526/17-16-22-01/37083433. На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0002142201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 767928,08 грн., в тому числі 614342,46 грн. основного платежу та 153585,65 грн. штрафної санкції.

Позивач вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, прийнятим без врахування первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Так, збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання ТОВ «Джерал-Ойл» з податку на додану вартість на загальну суму 767 928,08 грн. зроблено виключно з посиланням на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Праус» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами за квітень 2014 року та повноти їх відображення в податковому обліку за квітень 2014 року», а також на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ГУ Міндоходів у Київській області № 1609/26-55-22-08/38544588 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Ліквід Петролеум» щодо не підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 р.».

В якості спростування наведених в актах перевірок доводів позивач зазначає про наявність всіх первинних документів, що підтверджують фактичність господарських операцій з ТОВ «Праус» та з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» та правильність формування податкового кредиту за квітень 2014 року на суму 614 342,46 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Праус» та з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», а також про відповідність вимогам чинного законодавства отриманих від контрагентів податкових накладних.

Крім того вказує, що заперечення від 13.08.2014 року № 134 на акт перевірки від 08.08.2014 року №526/17-16-22-01/37083433, яким ТОВ «Джерал-Ойл» надало всі підтверджуючі первинні документи, підтверджує наявність всіх підстав для віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Праус» та з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» за квітень 2014 року, яке відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового Кодексу України є невід'ємною частиною акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у ньому. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано акт №627/223/37276126 від 11.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Праус» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень 2014 року та повноти їх відображення в податковому обліку за квітень 2014 року» та акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ГУ Міндоходів у Київській області № 1609/26-55-22-08/38544588 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Ліквід Петролеум» щодо не підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 р.».

Відповідно до цих матеріалів зустрічними звірками ТОВ «Праус» та ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: не встановлено фактів реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Праус» - контрагенти - покупці, за період: квітень 2014 року та ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» - контрагенти - покупці, за період квітень 2014 року та відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового Кодексу України.

Також, вказує що до перевірки не додано документів, які підтверджують якість нафтопродуктів.

Зазначає, що неможливо дослідити за рахунок кого та яким чином відбувалося транспортування товару до складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань, вул. Мелещука, 8, яким чином зберігався товар, а також підтвердити факт поставки товару від ТОВ «Праус». Відповідно докази щодо підтвердження належності цього товару ТОВ «Праус» відсутні.

Враховуючи наведене, на думку відповідача, ТОВ «Джерал-Ойл», в порушення п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п. 200.1, п. 200,2 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України до складу податкового кредиту віднесено ПДВ 614342,46 грн. по безтоварним операціям з ТОВ «Праус» та ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» за квітень 2014 року, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за квітень 2014 року на суму 614 342, 46 грн.

У зв'язку з цим представник відповідача просила суд відмовити у задоволені позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 639 від 05.08.2014 року та направлення №475/17-16-22-01 від 05.08.2014 року ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Джерал-Ойл» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Праус» та з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» за період з 01.04.2014 р. по 31.04.2014 результати якого оформлено актом від 08 серпня 2014 року № 526/17-16-22-01/37083433 (а.с.36-62).

На підставі акту та матеріалів перевірки ДПІ у місті Рівному 22.08.2014 року відносно ТОВ «Джерал-Ойл» прийняте податкове повідомлення-рішення №0002142201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 767928,08 грн., в тому числі 614342,46 грн. основного платежу та 153585,65грн. штрафної санкції (а.с.9).

ТОВ «Джерал Ойл» скористалося правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення та звернулося зі скаргою до Головного управління ДФС у Рівненській області. Рішенням Головного Управління ДФС у Рівненській області №67/10с/17-00-10-05-105/255 від 24.10.2014 року залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Рівному від 22.08.2014 року №0002142201, а скаргу директора ТОВ «Джерал-Ойл» - без задоволення (19-23)

Отримавши це рішення, ТОВ «Джерал-Ойл» оскаржило результати перевірки до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 10.11.2014 року № 6486/6/99-99-10-01-25 залишено скаргу ТОВ «Джерал-Ойл» без задоволення (а.с.15-18).

В ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено актом перевірки, що за період, який перевірявся, позивач здійснював господарську діяльність із роздрібної торгівлі пальним через автозаправні станції.

Згідно з актом перевірки між ТОВ «Джерал-Ойл» та ТОВ «Праус» мали місце господарські взаємовідносини на виконання укладених договорів поставки нафтопродуктів № 01/7 від 01.04.2014 року та № 22/7 від 22.04.2014 року.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Джерал-Ойл» з податку на додану вартість на суму основного платежу 373965,66 грн., став висновок відповідача про незаконне включення позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2014 року податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ТОВ «Праус» згідно податкової накладної № 25 від 30.04.2014 року на суму 187138,04 грн. по договору поставки № 01/7 від 01.04.2014 року та податкової накладної № 26 від 30.04.2014 року на суму 186827,52 грн. по договору поставки № 22/7 від 01.04.2014 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «Праус» та ТОВ «Джерал-Ойл» були укладені договори поставки нафтопродуктів № 01/7 від 01.04.2014 року та № 22/7 від 22.04.2014 року відповідно до яких ТОВ «Праус» (постачальник) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Згідно п. 4.2 Договорів поставки №01/7 від 01.04.2014 року та № 22/7 від 22.04.2014 року (а.с.69-72, 76-79) сторони визначили, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС 2010).

Додатковими угодами № 140430000000026 від 01.04.14 до Договору поставки № 01/7 від 01.04.2014 року та №140430000000027 від 22.04.2014 року до договору поставки №22/7 від 22.04.2014 року сторони узгодили характеристики нафтопродуктів та їх вартість, а саме: бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124512 в кількості 62.798 т. та бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124512 в кількості 58.021 т., відповідно.

Як вбачається з листів від 01.04.2014 року № 206/02-П та №207/02-П від 22.04.204 року ТОВ «Праус» повідомило позивача, що нафтопродукти придбані згідно договорів № 01/7 від 01.04.2014 року та №22/7 від 22.04.2014 року знаходяться на зберіганні в ПАТ «Дніпронафтопродукт», у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору, а також зазначило, що ПАТ «Дніпронафтопродукт» про перехід права власності повідомлений (а.с.73 та 80).

Досліджений в судовому засіданні акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000026 від 30.04.14 року підтверджує приймання-передачу нафтопродуктів, а саме: бензину автомобільного підвищеної якості А-95-ЄВРО виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124512 в кількості 62.798 т. згідно договору поставки нафтопродуктів №01/7 від 01.04.14 р.(а.с.81).

Акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000027 від 22.04.14 року підтверджує приймання-передачу нафтопродуктів, а саме: бензину автомобільного підвищеної якості А-95-ЄВРО виду І класу В код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124512 в кількості 58.021 т. згідно договору поставки нафтопродуктів №22/7 від 22.04.14 р. протягом квітня 2014 року (а.с.74).

Як встановлено в судовому засіданні, придбані позивачем нафтопродукти в ТОВ «Праус» були передані на зберігання ПАТ «Дніпронафтопродукт» згідно договору зберігання №3007/10-3 від 30.07.2010 року.

Належне виконання умов договору зберігання нафтопродуктів між ТОВ «Джерал-Ойл» та ПАТ «Дніпронафторподукт» підтверджується актом приймання - передачі нафтопродуктів від 30.04.2014 р., актом повернення зі зберігання від 30.04.2014 року та актом приймання передачі наданих послуг від 30.04.2014 року.

Висновок інспектора про неможливість підтвердження факту поставки товару, а також, що товар, відпущений з ССНП Клевань, вул. Мелещука, 8 на АЗС ТОВ «Джерал-Ойл» був придбаний у ТОВ «Праус», спростовується листом ПАТ «Дніпронафтородукт» №10/2504/01 від 25.04.2014 року, з якого вбачається, що ПАТ «Дніпронафтопродукт» відповідно до укладеного договору зберігання № 3674 від 01.08.2013 року надавало ТОВ «Праус» послуги зберігання нафтопродуктів. Відповідно до умов укладених договорів видача нафтопродуктів для ТОВ «Джерал-Ойл» відбувалась за письмовими розпорядженнями ТОВ «Праус» з нафтобази в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8, Рівненського району.

З даного листа також вбачається, що ТОВ «Гед-Вілс» відповідно до договору № 3225 про надання послуг від 01.02.2013 року надає ПАТ «Дніпронафтопродукт» послуги з приймання, розміщення та відпуску нафтопродуктів (прийняті ПАТ «Дніпронафтопродукт» на зберігання) на нафтобазі. За вказаним договором ТОВ «Гед-Вілс» на нафтобазі розміщувало для ПАТ «Дніпронафтопродукт» нафтопродукти та за розпорядженням видавало останні.

Відповідно до Договору № 02/06/13 від 01.06.2013 року ТОВ «Рісол» у періоді, що перевірявся, надавало послуги з перевезення нафтопродуктів з складу світлих нафтопродуктів (ССНП в смт Клевань, вул. Мелещука, 8) до автозаправних станцій позивача. Належне виконання умов договору підтверджується актами виконаних робіт від 30.04.2014 року та товарно-транспортними накладними.

Досліджені у судовому засіданні товарно-транспортні накладні форми №1-ТТН, виписані відповідно до вимог Додатку 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, у сукупності з первинними бухгалтерськими, платіжними дорученнями про оплати за отримані ПММ та іншими документами достовірно підтверджують факт транспортування придбаних у ТОВ «Праус» нафтопродуктів, зі складу світлих нафтопродуктів в смт. Клевань, вул. Мелещука, 8 на адресу АЗС ТОВ «Джерал-Ойл».

На суму придбаного товару в квітні 2014 року ТОВ «Праус» було сформовано податкові накладні за № 25 від 30.04.2014 року та № 26 від 30.04.2014 року, які позивачем правомірно включені до податкового кредиту за квітень 2014 року у сумі 187138,04 грн. та 186827,62 грн., відповідно, у податковій декларації від 19.05.2014 р. № 9028544594 та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2014 року.

Крім того, ТОВ «Джерал-Ойл» за квітень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Київ Ліквід Петролуем» було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість 240376,80 грн. згідно податкової накладної № 56 від 30.04.2014 року на суму 240376,80 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» та ТОВ «Джерал-Ойл» було укладено договір поставки № 6/14-П від 27.03.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» (постачальник) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ вуглеводний скраплений марки СПБТ, в подальшому - товар, згідно умов договору (а.с.63-64).

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні договору поставки № 6/14-П від 27.03.2014 року сторони пунктом 3.1 договору визначили умови поставки - склад покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями, місця поставки для кожної партії товару узгоджується за домовленістю сторін.

Додатковою угодою № 140430000000021 від 27.03.14 до договору поставки № 6/14-П від 27.03.2014 року сторони узгодили характеристики нафтопродуктів їх кількість та вартість, а саме: газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ в кількості 111.46 т., та газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ в кількості 16,400 т.

Акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000021 від 30.04.14 року підтверджує отримання нафтопродуктів протягом квітня 2014 року згідно договору поставки № 6/14-П від 27.03.2014 року, а саме: газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ в кількості 111.46 т., та газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ в кількості 16,400 т.

Досліджені у судовому засіданні товарно-транспортні накладні форми №1-ТТН виписані відповідно до вимог Додатку 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, у сукупності з первинними бухгалтерськими, платіжними дорученнями про оплати за отримані ПММ та іншими документами достовірно підтверджують факт транспортування придбаних у ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» нафтопродуктів на адресу АЗС ТОВ «Джерал-Ойл».

На суму придбаного товару в квітні 2013 року ТОВ «Київ Ліквід Петроліум» було сформовано податкову накладну за №56 від 30.04.2014 року, які позивачем правомірно включені до податкового кредиту за квітень 2014 року у сумі 240376,80 грн. у податковій декларації від 19.05.2014 р. №9028544594 та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2014 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що за змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженим митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Відповідно до п. 189.4 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу України (тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін). При цьому дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і 198 ПКУ.

Досліджені в судовому засіданні зазначені вище первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Праус» згідно договорів поставки нафтопродуктів № 01/7 від 01.04.2014 р., № 22/7 від 22.04.2014 року, між позивачем та ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» згідно договору поставки № 6/14-П від 27.03.2014 року, а товарно-транспортні накладні достовірно в сукупності з іншими представленими документами підтверджують фактичне транспортування на адресу АЗС позивача нафтопродуктів. Крім того доказів спростування фактичного переміщення нафтопродуктів відповідачем ні в акті перевірки, ні в судове засідання не надано.

Податкові накладні № 56 від 30.04.2014 року на суму податку на додану вартість 240376,80 грн. отримані від ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», № 26 від 30.04.2014 року на суму 186827,62 грн., № 25 від 30.04.2014 року на суму 187138,04 грн. отримані від ТОВ «Праус» відповідають всім встановленим податкового законодавства, а тому правомірно включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Покликання представника відповідача на наявність розбіжностей з податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ між позивачем та його контрагентами, а також на акти про неможливість проведення зустрічних звірок складених податковими інспекціями за місцем податкового обліку контрагентів суд до уваги не бере з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а позивач належними та допустимими доказами підтвердив обставини, на яких гуртуються його позовні вимоги.

За наведених обставин позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської від 22.08.2014 року №0002142201 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору на суму 487,20 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.08.2014 року № 0002142201.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерал -Ойл" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.