Ухвала суду № 42174972, 22.12.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38109/14-ц

Провадження № 6/761/2273/2014

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Саадулаєва А.І.

при секретарі: Гаркуші Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 з вилученням паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року до суду надійшло подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 з вилученням паспортного документа. Подання обґрунтоване тим, що відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснюється примусове виконання виконавчого листа №2-313/2010, виданого Рівненським міським судом 01.06.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по кредиту у розмірі 14614669,58 грн., неустойку за порушення своїх зобов'язань у розмірі 5000,00 грн., пеню за порушення термінів повернення кредиту у розмірі 74672,99 грн., а всього 14694342,57 грн. Державний виконавець зазначає, що сума заборгованості не погашена навіть частково, боржник ОСОБА_2 не вчиняє жодних дій для її погашення, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості та виконання рішення суду. Враховуючи значну суму заборгованості, захист прав та інтересів стягувача державний виконавець звернувся до суду з поданням, відповідно якого просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон з тимчасовим вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Рівненського міського суду від 01.06.2011 року у справі №2-313/2010; зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вжити невідкладних заходів для недопущення виїзду з України ОСОБА_2, а в разі вилучення в нього паспортного документу для виїзду за кордон - надіслати його у відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України за місцем видачі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Враховуючи вказані положення закону, сторони виконавчого провадження у судове засідання не викликались.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімова А.Н. в судове засідання не з'явилась, суд вживав заходи щодо повідомлення її про розгляд подання, разом з тим, в поданні просить розглядати справу без участі державного виконавця.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 ч. 1 цієї статті, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Закону України "Про державну прикордонну службу України", на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається, серед іншого, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду від 27 липня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредиту у розмірі 14614669,58 грн.; неустойку за порушення зобов'язань в розмірі 5000,00 грн.; пеню за порушення термінів повернення кредиту - 74672,99 грн., а всього 14694342,57 грн., а також державне мито - 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 30,00 грн. Вказане рішення набуло законної сили та 01.06.2011 року, судом було видано виконавчий лист № 2-313/2010.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Корнієнко О.О. від 05 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа, копію якої направлено стягувачу та боржнику ОСОБА_2

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. від 05 квітня 2012 року накладено арешт на кошти на розрахункових рахунках боржника ОСОБА_2 в ПАТ «Родовід Банк» та ПАТ «Укрсиббанк».

За повідомленнями ПАТ «Укрсиббанк» від 03.05.2012 року та ПАТ «Родовід Банк» від 28.04.2012 року, наявних на рахунках ОСОБА_2 коштів для виконання постанови про арешт коштів - недостатньо.

29 березня 2012 року КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» було направлено відповідь на запит Начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України, про те, що за ОСОБА_2 право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано.

09 квітня 2012 року на запит державного виконавця Управлінням МВС України в Рівненській області відділом ДАІ було надано відповідь про те, що згідно з відомостями автоматизованої бази даних РІІС ДАІ станом на 23.03.2012 року за ОСОБА_2 у ВДАІ УМВС України в Рівненській області зареєстрований автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль «Ford Fiesta», д.н. НОМЕР_3.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. від 30.09.2013 року оголошено розшук майна боржника, а саме: автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль «Ford Fiesta», д.н. НОМЕР_3, що належить боржнику ОСОБА_2

Ухвалою Рівненського міського суду від 10.04.2014 року визнано ПАТ «Дельта Банк» правонаступником сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Укрсиббанк», на підставі якої державним виконавцем 02.07.2014 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Проте, серед наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження не міститься даних про те, що боржник прийняв заходи для добровільного виконання рішення або повідомив державного виконавця, за рахунок якого майна можливо виконати рішення суду.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає, що подання державного виконавця в частині тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо вимог державного виконавця про тимчасове вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також щодо зобов'язання адміністрації Державної прикордонної служби України вжити невідкладних заходів для недопущення виїзду боржника з України, а в разі вилучення у нього паспортного документу для виїзду за кордон - надіслати його у відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України за місцем видачі, суд не вбачає підстав для задоволення подання в цій частині, з огляду на таке.

Перш за все, слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, чинним Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 11, не передбачено жодних повноважень (права) державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження порушувати перед судом питання: щодо зобов'язання адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів для недопущення виїзду боржника з України, а також про тимчасове вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Крім того, чинним ЦПК України не передбачено можливості вирішення вказаних питань судом, у тому числі і в межах розгляду питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" та керуючись ст.ст. 57-59, 209, 210, 212, 377-1 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 з вилученням паспортного документа - задовольнити частково.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місцезнаходження: 33000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер в ДРФО - НОМЕР_2) у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням Рівненського міського суду від 01.06.2011 року у справі №2-313/2010.

В іншій частині подання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: