Ухвала суду № 4217477, 18.03.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“18” березня 2009р.                                                                                          №К-7267/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання                           Євтушевський В.М.

за участю представників:

позивача: Токарєв С.В.;

відповідача:Сазонова Є.В.;

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2005 р.

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2005 р.

у справі №А-03/47-05

за позовом               Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод»

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (далі по тексту – позивач, ДКП КГ «Харківкомуночиствод») звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту – відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00000010822/0 від 03.02.2005 р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.03.2005 р. у справі №А-03/47-05 (Суддя Подобайло З.Г.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2005р. (Головуючий суддя – Карабань І.С., судді Істоміна О.А., Шутенко І.А.), позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №00000010822/0 від 03.02.2005 р.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 03.03.2005 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2005 р. у справі №А-03/47-05, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, в січні 2004 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» за період з 01.10.2000 р. – 01.10.2003 р., за наслідками якої складено відповідний акт №174/34-2/03361715 від 31.01.2004р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 12.1.1, п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- занижено податок на прибуток у І кварталі 2001 року у сумі 459 000 грн., яке самостійно виправлено платником у ІІІ кварталі 2001 року;

- занижено податок на прибуток у ІІ кварталі 2001 року у сумі 1000020 грн., яке самостійно виправлено платником у ІІІ кварталі 2001 року;

- занижено податок на прибуток у ІІ кварталі 2002 року у сумі 246900 грн., яке самостійно виправлено платником ІІІ кварталі 2002 року.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі вказаних в Акті перевірки порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення №0000080822/0 від 03.02.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 207 961,10 грн., в тому числі: 24 900 грн. – основний платіж та 183060,37 грн. штрафні (фінансові) санкції, які в повній сумі були сплачені позивачем.

При проведенні ДПА у Харківській області тематичної перевірки щодо порядку застосування штрафних санкцій по актах документальних перевірок СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові за січень-жовтень 2004 року, висновки за наслідком якої викладені у відповідному акті №4/8/23-107 від 30.11.2004 р., встановлено, що за рахунок невірного визначення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові податкових періодів, відповідачем занижено фінансову санкцію  в податковому повідомленні-рішенні №0000080822/0 від 03.02.2004 р.

За результатами вказаної перевірки та на підставі Акту перевірки від 31.01.2004р. №174/34-2/03361715 відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №00000010822/0 від 03.02.2005 р. про донарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 558990 грн.

Проте, оскарженим податковим повідомленням – рішенням податковий орган визначив позивачу суму штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Тобто, за аналізом зазначених норм застосування податковим органом штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можливо лише після донарахування ним суми податкового зобов’язання.

Беручи до уваги те, що податковим органом податкове зобов’язання на підставі п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»донараховано не було, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно безпідставності нарахування податковим органом позивачу штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення №00000010822/0 від 03.02.2005 р.

За вказаних обставин судами попередніх інстанцій правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення №00000010822/0 від 03.02.2005 р.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вищезазначених правових норм.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2005 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2005 р. у справі №А-03/47-05 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2005 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2005 р. у справі №А-03/47-05 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2005 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2005 р. у справі №А-03/47-05 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар