Рішення № 42174636, 18.12.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33811/14-ц

Провадження №2/761/9046/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

18 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), у якому просила припинити право власності відповідача на ? частини квартири АДРЕСА_1, визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, а також стягнути судовий збір з відповідача.

Пізніше позовні вимоги були уточнені в частині конкретизації осіб щодо яких стосуються позовні вимоги, а саме просив припинити право власності ОСОБА_2 на ? частини квартири АДРЕСА_1, визнати право власності ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_1, а також стягнути судовий збір з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1, право власності на квартиру було оформлено по ? за кожним із подружжя. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2010 року шлюб між сторонами розірвано. Як вказує позивач у позові, відповідач виїхав в 2010 році з квартири, повністю припинивши спілкування з колишньої дружиною та дітьми. З 2010 року позивач самостійно оплачує комунальні послуги по утриманню вказаної квартири, її ремонті, здійснює постійний догляд за приміщенням та інше. На підставі зазначеного позивач звернувся із позовом до суду.

Представик позивача в судовому засіданні позов, з урахуванням уточнень, підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином шляхом опублікування оголошення у пресі.

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського району міста Києві, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1.

24 жовтня 2008 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), ОСОБА_4 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати квартиру у власність покупців, а покупці зобов'язалися прийняти квартиру та сплатити за неї грошову суму, зазначену в цьому договорі.

Квартира, що відчужується за даним Договором розташована в АДРЕСА_1, загальна площа - 34,20 кв.м., житлова площа - 14,70 кв.м., кількість кімнат - 1 (п. 1.3 Договору).

Право власності на вказану квартиру за сторонами було зареєстровано по ? частини кожному, що підтверджується, зокрема, Інформаційною довідкою КВ-2014 № 83063 від 20 листопада 2014 року, виданою Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Як вбачається із Відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_1 є керівником зареєстрованої юридичної особи ТОВ «Клініка Сана», місцезнаходження якої: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 74.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2010 року шлюб між сторонами розірвано та після розірвання шлюбу ОСОБА_2 припинив спілкування з колишньою дружиною та дітьми, виїхав на постійне місце проживання до Чехії.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ч. 3 ст. 156 ЖК України, співвласник повинен приймати участь у витратах по утриманню будинку, прилеглої території, сплачувати за інші комунальні послуги.

За ч. 1 ст. 316 правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: річ є неподільною; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно висновку експерта про проведену інвентаризаційну вартість майна, зробленого ТОВ «Проектант» від 10 листопада 2014 року вартість однокімнатної квартири, загальною площею 34,20 кв.м., з яких житлова становить 14,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої на праві приватної власності в рівних частинах є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, станом на 11 листопада 2014 року становить 58 400 грн., звідки вартість ? частини квартири складає 29 200 грн.

Як вбачається з квитанції № 3010104 від 17 листопада 2014 року позивачем внесено на депозитний рахунок суду 29 200 грн., тобто виконано вимог, встановлену ч. 2 ст. 365 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач у спірній квартирі з 2010 року не проживає, участі у її утриманні не приймає, крім того, всі витрати, що пов'язані з утриманням квартири несе позивач, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями про сплату житлово-комунальних послуг, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 88, 159, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на ? частини квартири АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 535,60 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: