Ухвала суду № 42173093, 29.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

2-7202/14

760/23822/14-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Український страховий дім, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2014 позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення вказаних в ній недоліків, а саме приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.119 ЦПК України.

Так, судом була акцентована увагу на тому, що згідно п. п. 5,6 ст. 119 ЦПК України позивач при викладі обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги повинен зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування. Проте, позивач вищезазначених вимог закону не дотримався. Так, без посилання на конкретні докази (або підстави звільнення від доказування) позивач зазначає про те, що 15.10.2014 року за участю позивача та відповідача сталася ДТП, в якій винен саме відповідач. З матеріалів позову взагалі не вбачається, що відповідач ОСОБА_4 має відношення до будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, і відпвідно не зазначено доказів на підтвердження вини відповідача у скоєному ДТП.

Крім того, суд звертав увагу позивача на невикладення обставин щодо причетності зазначеної ним третьої особи до спірних правовідносин.

Також, заслуговує на увагу і ігнорування позивачем імперативних вимог цивільно-процесуального законодавства в частині викладення обставин спричинення йому ймовірної моральної шкоди і зазначення конкретних доказів. А саме, неможливість користування власною машиною, користування послугами таксі, необхідність щоденного відвідування лікаря із дитиною, користування дружиною громадським транспортом, несення додаткових витрат на лікування дитини, наявність трудових відносин з будь-якою організацією та її місцезнаходження по відношенню до дому позивача, графік роботи, термін часу, який витрачається позивачем для того, щоб дістатися до роботи, факт позбавлення відповідачем позивача батьківьких обов`язків та обов`язків годувальника родини, а також негативного відображення цього на власному психічному стані, зазначення свого звичного режиму життя і стан власного здоров`я позивача до його погіршення внаслідок ДТП.

Більше того, позивачем не додано жодних доказів стосовно того, з яких саме критеріїв він виходив при обчисленні суми моральної шкоди. .Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позов не може ґрунтуватися на припущеннях. На це окремо звертає увагу і Пленум Верховного Суду України в п.7 Постанови ПВСУ №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Так, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Підстави, за якими особи звільняються від сплати судового збору за подачу позову або заяви, зазначені у ч. 2 цієї ж статті Закону.

Проте, як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, жодних підтверджуючих документів сплати судового збору позивач також не надано.

Судовий збір відповідно до Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн., за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову до 5 розмірів мінімальної заробітної плати - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243,60 грн.

За відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 5 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати ставка судового збору складає 1% від ціни позову.

Вказані кошти позивачем також не сплачені.

10.12.2014 як вбачається із зворотного повідомлення позивач отримав ухвалу суду, проте до даного часу недоліки не усунув.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.119-121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Український страховий дім, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - визнати неподаною та повернути позивачу.

Після вступу ухвали в законну силу, повернути позивачу копії доданих до позовної заяви документів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Кицюк