Рішення № 42172671, 01.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-7021/14

Справа №760/23224/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Назарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про стягнення суми депозитного вкладу, відсотків нарахованих за договором, 3% річних та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 року позивач звернулася до суду з позовом та просила стягнути з Відповідача суму банківського вкладу за Договором №2620/54/178533 в розмірі 37000,00 грн., відсотки нараховані за даним договором у розмірі 2686,81 грн., 3% річних за несвоєчасну виплату депозиту в розмірі 453,12 грн., а також просила стягнути суму банківського вкладу за Договором №2620/54/178551 в розмірі 100000,00 грн., відсотки нараховані за даним договором у розмірі 9492,74 грн., 3% річних за несвоєчасну виплату депозиту в розмірі 641,09 грн., моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 05.05.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Міський комерційний банк» було укладено два договори банківського вкладу, а саме: Договір банківського вкладу на вимогу №2620/54/178533 на суму 40000,00 грн., безстроковий, процентна ставна у розмірі 15,5% річних та Договір строкового банківського вкладу №2620/54/178551 Ваш Стабільний на суму 100000,00 грн., строком на три місяці, процентна ставка у розмірі 25,35% річних.

Позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогою повернути їй суму банківських вкладів та нараховані по ним проценти за договорами №2620/54/178533 та №2620/54/178551, проте відповідач виконав свої зобов'язання частково, виплативши позивачу 3000,00 грн. суму вкладу по договору №2620/54/178533 та 2383,56 грн. відсотки по даному договору.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що з відповідача на її користь має бути стягнуто суму банківських вкладів, нараховані по ним проценти за договорами №2620/54/178533 та №2620/54/178551, а також 3% річних за несвоєчасну виплату депозиту.

Крім того, позивач просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. завдану останнім у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності, зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.05.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу на вимогу №2620/54/178533, відповідно до умов якого позивач внесла на депозитний рахунок банку грошові кошти в сумі 40000,00 грн., безстроковий, тобто на умовах видачі на першу вимогу, процентна ставна у розмірі 15,5% річних (а.с.10-12).

Згідно п.2.2. Договору, вклад у будь-який момент може бути витребуваний повністю або частково на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.4.3.2. Банк зобов'язується на вимогу Вкладника повернути вклад та виплатити нараховані на суму вкладу проценти на умовах та в строки, що встановлені цим Договором.

П.6.1. Договору встановлено, що сторони за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього Договору.

Судом також встановлено, що 05.05.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір банківського вкладу №2630/54/178551 Ваш стабільний, відповідно до умов якого позивач внесла на депозитний рахунок банку грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., строком на 92 дні, процентна ставка у розмірі 25,35% річних (а.с.13-14).

Відповідно до частини 2 п.1.1. Договору, Банк приймає від Вкладника грошові кошти (далі - Вклад) на строковий депозитний рахунок (далі - Рахунок), в сумі та на умовах дійсного Договору, що викладені в статті №1 частини №1 цього Договору на строк з 05 травня 2014 року по 05 серпня 2014 року зі сплатою Банком Вкладнику процентів за зазначений період в розмірі та порядку, що визначений п.1.2. статті №1 частини №1.

Відповідно до п.4.3.2. Банк зобов'язується на вимогу Вкладника повернути вклад та виплатити нараховані на суму вкладу проценти на умовах та в строки, що встановлені цим Договором.

Згідно з ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з ч.1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.5 статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою повернути їй суму банківських вкладів та нараховані по ним проценти за договорами №2620/54/178533 та №2620/54/178551.

Судом також встановлено, що відповідач свої зобов'язання за вказаними вище Договорами в повному обсязі не виконав.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач допустив неналежне виконання взятих зобов'язань перед позивачем, оскільки банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти з процентами в строки, зазначені в Договорах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь останньої суму банківського вкладу за Договором №2620/54/178533 в розмірі 37000,00 грн. (з урахуванням 3000,00 грн., які були повернуті позивачу відповідачем), відсотків нарахованих за даним договором за період з 06.05.2014 року по 23.10.2014 року у розмірі 2686,81 грн., виходячи з розрахунку: 37000 х 15,5% : 365 х 171 = 2686, 81 грн., та 3% річних за несвоєчасну виплату депозиту за період з 28.05.2014 року по 23.10.2014 року в розмірі 453,12 грн., виходячи з розрахунку: 37000 х 0,03 : 365 х 149 = 453,12 грн.

Також, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь останньої суму банківського вкладу за Договором №2620/54/178551 в розмірі 100000,00 грн., відсотків нарахованих за даним договором за період з 06.05.2014 року по 23.10.2014 року у розмірі 9492,74 грн., виходячи з розрахунку: 100000 х 25,35% : 365 х 171 = 11876,30 грн.; 11876,30 грн. - 2383,56 грн. = 9492,74 грн. (оскільки відповідачем були частково виплачені відсотки позивачу в розмірі 2383,56 грн.), та 3% річних за несвоєчасну виплату депозиту за період з 06.05.2014 року по 23.10.2014 року в розмірі 641,09 грн., виходячи з розрахунку: 100000 х 0,03 : 365 х 78 = 641,09 грн.

Що стосуються вимоги позивача про відшкодування їй завданої відповідачем моральної шкоди, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно положень п. 5. Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В силу положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження, того, що діями відповідача, які полягали у неповерненні вкладу позивачу, завдано моральної шкоди, суду не надано.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи те, що договором між сторонами та законодавством, що регулює дані правовідносини не встановлено відповідальності за порушення зобов'язань по відшкодуванню моральної шкоди, суд вважає заявлені вимоги в цій частині необґрунтовані.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2275,38 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 631, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10-11, 57-60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про стягнення суми депозитного вкладу, відсотків нарахованих за договором, 3% річних та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по Договору №2620/54/178533 від 05 травня 2014 року в розмірі 40139,93 грн. та Договору №2620/54/178551 від 05 травня 2014 року в розмірі 110133,83 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1502,74 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: