Рішення № 42172635, 04.12.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/5783/14

Справа № 760/18778/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Букіної О. М.

за участю секретаря судового засідання Осадчої В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2014 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 8 699,14 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 118 813,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 13.02.2008 АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та ОСОБА_1 (відповідач-1) уклали кредитний договір № 08ФА-35, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 16 075,25 дол. США строком з 13.02.2008 по 13.02.2013 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5 % процентів річних для придбання автомобіля.

За умовами вказаного договору відповідач-1 зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти ануїтетними платежами згідно з графіком розрахунку платежів.

Оскільки у відповідача-1 виникла заборгованість по кредиту, додатковими угодами до кредитного договору № 1 від 11.05.2010, № 2 від 05.10.2010, № 3 від 10.05.2011 продовжувалися строки оплати кредиту та вносилися зміни до графіку повернення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язання 13.02.2008 АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали договір поруки № 08ФА-35/2, за умовами якого ОСОБА_2 поручилася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 свого обов'язку як боржника за кредитним договором.

У зв'язку з виникненням заборгованості по кредиту позивач направляв відповідачам вимоги про сплату боргу, однак вони залишилися без виконання.

Таким чином, станом на 27.08.2014 заборгованість відповідачів становить 8 699,14 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 27.08.2014 складає 118 813,60 грн., з яких 4 183,79 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, 4 515,35 дол. США - неустойка за невиконання основного зобов'язання.

Позивач зазначає, що в добровільному порядку відповідачі свої зобов'язання не виконали, а тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

На підтвердження цих обставин позивач надав такі докази: кредитний договір № 08ФА-35 від 13.02.2008 (а.с.7-13), додаткову угоду № 1 від 11.05.2010 (а.с. 14), додаткову угоду № 2 від 05.10.2010 (а.с. 15-16), додаткову угоду № 3 від 10.05.2011 (а.с. 17), розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 18-21), вимоги до відповідачів про сплату заборгованості від 23.01.2012, 26.09.2012, 25.09.2012, 19.11.2011 (а.с. 22-29), заяву на видачу готівки від 13.02.2008 (а.с.31), заяву про переказ готівки від 13.02.2008 (а.с. 32), платіжне доручення № 6 від 13.02.2008 (а.с. 33), договір поруки № 08ФА-35/2 від 13.02.2008 (а.с. 34-35).

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Однак, подав до суду заяву, у якій зазначив, що позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Згідно з частиною першою статті 224 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

За цих обставин суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов належить частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України «зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку».

Як випливає зі статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

За правилами статей 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Суд встановив, що 13.02.2008 АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та ОСОБА_1 (відповідач-1) уклали кредитний договір № 08ФА-35, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 16 075,25 дол. США строком з 13.02.2008 по 13.02.2013 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5 % процентів річних для придбання автомобіля (а.с. 7-13).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, зокрема, зарахував грошові кошти в сумі 16 075,25 дол. США на рахунок відповідача-1 у АТ «Брокбізнесбанк», що підтверджується заявою на видачу готівки № 1 від 13.02.2008 (а.с. 31), заявою на переказ готівки № 4 від 13.02.2008 (а.с. 32). Платіжним дорученням № 6 від 13.02.2008 кошти у повному обсязі були направлені на рахунок продавця ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» (а.с. 33).

Додатковими угодами до кредитного договору № 1 від 11.05.2010, № 2 від 05.10.2010, № 3 від 10.05.2011 продовжувалися строки оплати кредиту та вносилися зміни до графіку повернення кредиту (а.с. 14-17).

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк має право нараховувати позичальнику неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки (11,5%) від суми простроченої заборгованості.

Чинне цивільне законодавство визначає, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка у формі пені обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно (статті 549-551 ЦК України).

Суд зауважує, що згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, борг відповідача-1 за кредитним договором складає 8 699,14 дол. США, з яких 4 183,79 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, 4 515,35 дол. США- неустойка за невиконання основного зобов'язання (а.с. 18-21).

Суд звертає увагу на те, що розмір неустойки є більшим ніж розмір боргу за основним зобов'язанням.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

На думку суду, такі дії позивача щодо нарахування значного розміру неустойки можуть тлумачитися як виявлення ознак недобросовісності. Тому у світлі вищезазначених міркувань та з огляду на усі наявні матеріали суд вважає за потрібне ухвалити рішення на засадах справедливості, зменшивши розмір неустойки до 500 дол. США.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14, який є обов'язковим для застосування за правилами статті 360-7 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя».

Згідно з частиною другою статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки».

Суд встановив, що з метою забезпечення виконання зобов'язання 13.02.2008 АБ «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали договір поруки № 08ФА-35/2, за умовами якого ОСОБА_2 поручилася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 свого обов'язку як боржника за кредитним договором.

З огляду на викладене, беручи до уваги наявність забезпечення виконання кредитних зобов'язань у вигляді поруки, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача належить стягнути в солідарному порядку заборгованість в розмірі 4 683,79 дол. США, з яких 4 183,79 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, 500 дол. США - неустойка.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 12 постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказав, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 716,50 грн. в рівних частинах, що складає 46,84 дол. США за офіційним курсом НБУ на день розгляду справи.

Керуючись статтями 3, 509, 525, 526, 530, 549-551, 553, 554, 589, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 197, 212-215, 218, 223, 224-226, 360-7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором № 08ФА-35 від 13 лютого 2008 року в розмірі 4 683,79 дол. США (чотири тисячі шістсот вісімдесят три долара США 79 центів).

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» судовий збір у розмірі 716,50 грн. (сімсот шістнадцять гривень 50 копійок) в рівних частинах.

в іншій частині позовних вимог, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: