Ухвала суду № 4217178, 29.01.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“29” січня 2009 року №К-5557/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К

Пилипчук Н.Г.

Конюшка К.В.

Нечитайла О.М.

При секретарі Міненко О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецької області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008року

у справі №2-а-860/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІТЕХ»

до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: №0000532340/0 від 28.03.2006 року в частині визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 67647 грн., в тому числі основний платіж в сумі 45098 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22549 грн.; №0000522340/0 від 28.03.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2004 року в сумі 22369 грн. та зобовязання сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4560 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2007 року та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

В касаційній скарзі Макіївська обєднана державна податкова інспекція у Донецької області, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 рік.

В результаті перевірки був складений акт №898/23-011/31501506 від 27.02.2006 року, в якому були зазначені позивачем порушення вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4., підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижені податкові зобовязання по ПДВ на загальну суму 45248 грн., та зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2004 року в розмірі 22369 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000522340/0 від 28.03.2006 року, щодо суми завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 22369 грн. та штрафні санкції у розмірі 4560 грн.; №0000532340/0 від 28.03.2006 року на суму податкового зобовязання у розмірі 67647 грн., в тому числі основний платіж в сумі 45098 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22549 грн.

Висновок податкового органу та суду першої інстанції про порушення формування податкового кредиту по податковим накладним від 07.04.2005 року № 000092 на загальну суму 478 грн. 51 коп. , в тому числі ПДВ в сумі 79 грн. 75 коп., яка виписана ТОВ «Глобал ТЕК» не зазначена адреса покупця та податкова накладна від 16.07.2004 року № 909/91 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 150 грн., виписана ПП «НЕКО сервіс» - невірно вказаний номер свідоцтва платника ПДВ, є необґрунтованим з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначені ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку -покупця.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками.

Відповідно до підпункту 7.2.1 «є» пункту 7.2 статті 7 «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, продавцями надані покупцю податкові накладні від 07.04.2005 року №000092 на загальну суму 478 грн. 51 коп., в тому числі ПДВ в сумі 79 грн. 75 коп., яка виписана ТОВ «Глобал ТЕК» та від 16.07.2004 року №909/91 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 150 грн., виписана ПП «НЕКО сервіс», з яких вбачається, ким та на чиє імя вони виписані, який товар поставлений, на яку суму, визначена сума податку на додану вартість.

Позивачем податковий кредит сформований за цими податковими накладними відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто витрати по сплаті податку підтверджені податковими накладними, з дотриманням норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону.

Також є неправомірним висновок податкового органу і окружного адміністративного суду щодо неправомірності включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту, згідно розрахунку коригування сум ПДВ, щодо включення ПДВ в сумі 41283 грн. 33 коп., сплаченого постачальникам у грудні 2003 року, до складу податкового кредиту ПДВ у грудні 2004 року оскільки чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про податок на додану вартість" не встановлені обмеження включення сум ПДВ, сплачених у минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальників належним чином оформленої податкової накладної.

Включення позивачем до складу податкового кредиту сума ПДВ, яка сплачена у вартості бензину в сумі 1282 грн. 40 коп. є правомірною з наступних підстав.

Як вважає відповідач, оскільки зазначені витрати використані тільки в сумі 641 грн. 20 коп., та позивач не мав права включати всю суму ПДВ до складу податкового кредиту, а тільки фактично витрачену.

Згідно до пункту 5.1 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній абонематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів(робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податковим повідомленням - рішенням від 28.03.2006 року № 0000522340/0, то контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій деклараціях, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

Макіївська обєднана державна податкова інспекція у Донецької області не надала доказів визначення суми податкових зобовязань у податковому повідомленні рішенні, яке оспорювалось, в розумінні зазначених норм спеціального Закону з питань оподаткування, в акті ненормативного характеру йдеться про зменшення суми бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецької області, а також скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008р. у справі№2-а-860/07 - відсутні. При цьому, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2008р. у справі№2-а-860/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)К.В. Конюшко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Г.К. Голубєва(підпис)Н.Г. ПилипчукЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар О.М. Міненко

Меньшикова