Постанова № 42170996, 10.12.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4799/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретаріБачку А.М. , за участі: представника позивача представників відповідачівОСОБА_3, Ніколова А.В., Присяжного О.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 м. Хмельницький до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання протиправною вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправною вимогу № 4067 від 03.11.2014 року управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 перебувати 14.00-15.30 год., 06.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки наявності описаного та арештованого майна.

Свій позов позивач мотивує тим, що в управлінні Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні знаходиться наказ господарського суду Хмельницької області № 924/952/13 від 09.01.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» на користь товариства з додатковою відповідальністю «Дунаєвецький Райагропостач» боргу в сумі 69580,50 грн.

Державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження накладено арешт на майно ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» яке передано на зберігання представнику боржника-генеральному директору ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, місцем зберігання майна визначено складські приміщення по АДРЕСА_1.

ОСОБА_6, 11 квітня 2014 року звільнений з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області 03 листопада 2014 року факсом направило за вихідним номером 4067 вимогу ОСОБА_6, перебувати з 14.00-15.00 год., 06.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки наявності описаного та арештованого майна.

На таку вимогу ОСОБА_6, повідомив відповідача, що описане й арештоване майно передано на зберігання ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» в зв'язку із звільненням його з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Вимога відповідача до ОСОБА_6, перебувати з 14.00-15.00 год., 06.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки наявності описаного та арештованого майна є протиправною і такою, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Отже з огляду на відсутність відповідних повноважень керівника підприємства у позивача в зв'язку із його звільненням з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія», у нього не було законних підстав вчиняти дії спрямовані на виконання вимоги державного виконавця щодо перевірки наявності описаного та арештованого майна ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Таким чином вимога відповідача є протиправною, оскільки позивач не є керівником або представником боржника у виконавчому провадженні.

За таких обставин позов необхідно задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що в управлінні Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні знаходиться наказ господарського суду Хмельницької області № 924/952/13 від 09.01.2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» на користь товариства з додатковою відповідальністю «Дунаєвецький Райагропостач» боргу в сумі 69580,50 грн.

Державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження накладено арешт на майно ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» яке передано на зберігання представнику боржника-генеральному директору ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, місцем зберігання майна визначено складські приміщення по АДРЕСА_1.

ОСОБА_6, 11 квітня 2014 року звільнений з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області 03 листопада 2014 року факсом направило за вихідним номером 4067 вимогу ОСОБА_6, перебувати з 14.00-15.00 год., 06.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки наявності описаного та арештованого майна.

На таку вимогу ОСОБА_6, повідомив відповідача, що описане й арештоване майно передано на зберігання ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» в зв'язку із звільненням його з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Вимога відповідача до ОСОБА_6, перебувати з 14.00-15.00 год., 06.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 для перевірки наявності описаного та арештованого майна є протиправною і такою, що не підлягає виконанню з огляду на наступне.

Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Отже з огляду на відсутність відповідних повноважень керівника підприємства у позивача в зв'язку із його звільненням з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» у нього не було законних підстав вчиняти дії спрямовані на виконання вимоги державного виконавця щодо перевірки наявності описаного та арештованого майна ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Таким чином вимога відповідача є протиправною, оскільки позивач не є керівником або представником боржника у виконавчому провадженні.

За таких обставин позов необхідно задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області перебуває зведене виконавче провадження про примусове виконання рішення про стягнення з ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» на користь товариства з додатковою відповідальністю «Дунаєвецький Райагропостач» боргу в сумі 69580,50 грн.

Державний виконавець 01.08.2013 року та 14 січня 2014 року в порядку примусового виконання виконавчого провадження за участю представника боржника-директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, провів опис і арешт майна боржника.

Директор ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, зазначене в акті майно прийняв на відповідальне зберігання, йому роз'яснено всі його права та обов'язки як зберігача майна.

З метою перевірки наявності описаного та арештованого майна 03.11.2014 року позивачу направлено вимогу № 4067 перебувати 06.11.2014 року за адресою знаходження майна, а саме: АДРЕСА_1.

ОСОБА_6, повідомив відповідача, що звільнений в квітні 2014 року та у нього відсутня інформація про описане та арештоване майно.

Державним виконавцем за участю експерта 06.11.2014 року встановлено відсутність описаного та арештованого майна за місцем зберігання.

Вказана вимога повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» тому не може бути визнана протиправною та скасована.

За таких обставин у задоволені позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Статтею 1, частинами 1, 2 статті 2 цього Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)-це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно частини 1, пунктів 1, 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

На підставі наказу господарського суду Хмельницької області № 924/952/13 від 09 січня 2014 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» на користь товариства з додатковою відповідальністю «Дунаєвецький Райагропостач» боргу в сумі 67860 грн., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 41770276 від 28.01.2014 року.

Також на підставі постанови державного виконавця першого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ВП № 34548381 від 20.02.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 26818,55 грн., державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 40184811 від 11.10.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 32, частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Державний виконавець своєю постановою ВП 40184810 від 17.10.2013 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднав виконавче провадження № 40184811-постанова ВП № 34548381 від 20.02.2013 року до виконавчого провадження № 38974903.

Частиною 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до частин 1, 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Державний виконавець 01.08.2013 року та 14 січня 2014 року в порядку примусового виконання виконавчого провадження за участю представника боржника-директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, провів опис і арешт майна боржника про що складено відповідні акти.

Директор ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, зазначене в акті майно прийняв на відповідальне зберігання, йому роз'яснено всі його права та обов'язки як зберігача.

З метою перевірки наявності описаного та арештованого майна 03.11.2014 року позивачу направлено вимогу № 4067 перебувати 06.11.2014 року за адресою знаходження майна, а саме: АДРЕСА_1 з метою перевірки наявності описаного та арештованого майна.

Суд вважає таку вимогу законною, враховуючи наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні виконавчого документу передбачено проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державний виконавець при проведенні опису майна боржника і накладення на нього арешту складає відповідні акти і під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Особою відповідальною за збереження при описі та арешті майна боржника-ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» державний виконавець зазначив посадову особу підприємства, а саме: генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» ОСОБА_6, який попереджений про кримінальну або матеріальну відповідальність за збереження майна про що свідчать його підписи в актах опису та арешту майна.

Як зазначено вище згідно частини 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Оскільки ОСОБА_6, призначений державним виконавцем в якості зберігача описаного та арештованого майна ТОВ «Подільська агрохімічна компанія», державний виконавець в ході примусового виконання виконавчих документів направив на його ім'я вимогу № 4067 від 03.11.2014 року про необхідність перебувати з 14.00-15.30 год., 06.11.2014 року за місцем зберігання описаного та арештованого майна боржника-ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» з метою перевірки наявності описаного та арештованого майна.

Така вимога повністю відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивач не попередив відповідача про своє звільнення з посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія».

Дослідження змісту статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» дає суду підставу зробити висновок про те, що передача описаного та арештованого майна від одного зберігача до іншого повинна проводитися тільки в присутності державного виконавця відповідального за примусове виконання виконавчого провадження в ході виконання якого проведено опис та арешт майна боржника, який при цьому повинен скласти новий акт та попередити нового зберігача про кримінальну або матеріальну відповідальність, встановити та оголосити певні обмеження та заборони щодо майна.

Всупереч цьому позивач не попередивши державного виконавця і звільнившись із посади генерального директора ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» передав описане та арештоване майно новому керівнику підприємства за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 15 квітня 2014 року.

Позивач повідомив державного виконавця про своє звільнення тільки після отримання вимоги № 4067 від 03.11.2014 року.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника позивача та надані ним документи про передачу майна, оскільки вони мають значення тільки для самого боржника ТОВ «Подільська агрохімічна компанія», для внутрішнього документообігу.

При такій передачі майна державний виконавець присутній не був в зв'язку із відсутністю будь-якої інформації на цей рахунок.

Враховуючи встановлені обставини по справі суд вважає, що відсутні правові підстави для того щоб визнати протиправною вимогу № 4067 від 03.11.2014 року управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області.

Аналізуючи все в сукупності, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 17, 19, 27, 32, 33, 52, 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 16.12.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2014 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський