Ухвала суду № 42168841, 25.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1702/14 Головуючий 1 інстанції: Лігус С.М.

Справа №644/7829/14-к Доповідач: Протасов В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів - Шляхова М.І., Глініна Б.В.,

при секретарі - Дякової О.В.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1, прокурора прокуратури Орджонікідзевського району м.Харкова на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 9 жовтня 2014 року про застосування стосовно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Старовірівка Нововодолазького району Харківської

області, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2

застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом до виходу з хворобливого стану.

Як вбачається із ухвали, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні наступних злочинів.

14 березня 2014 року, близько 20 годин 10 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_1 м.Харкові, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, зробив постріл з пневматичної зброї у праву ногу ОСОБА_5, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на правій нозі, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень.

25 квітня 2014 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у лісосмузі між Верстатобудівельним заводом та пр.Московським, неподалік від станції метро «Пролетарська» в м.Харкові, побачив працівників міліції, які несли службу з охорони громадського порядку, знаходились у форменому одязі. ОСОБА_4, умисно, з невстановленої огнепальної зброї, здійснив декілька пострілів у інспектора міліції ОСОБА_6, чим заподіяв йому вогнепальне наскрізне поранення поперекової ділянки справа та зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Після чого, ОСОБА_4, зробив близько п'яти пострілів у інспектора міліції ОСОБА_7, але не влучив, оскільки ОСОБА_7 встиг сховатися.

27 квітня 2014 року, о 9 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 умисно, наніс кухонним ножем удар в тулуб оперуповноваженому СКР Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_8, який виконував доручення слідчого з метою вручення повістки ОСОБА_4 для явки в СВ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, але свій намір ОСОБА_4 не довів до кінця, оскільки ОСОБА_8 був у бронежилеті.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.4 ст.296, ст.348 КК України.

На ухвалу подані апеляційні скарги прокурором та захисником.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд з наступних підстав. В обґрунтування скарги прокурор зазначив, що суд розглянув справу у відсутності потерпілого ОСОБА_8, та прийняв помилкове рішення щодо речових доказів.

- захисник просив ухвалу змінити, посилаючись на наступні доводи.

Оскільки в поданні про застосування примусових заходів медичного характеру прокурор просив застосувати до ОСОБА_4 госпіталізацію до психіатричного закладу з посиленим наглядом, то суд, на його думку, не вправі був застосувати більш суворий вид примусових заходів - госпіталізацію до психіатричного закладу з суворим наглядом. Крім того, на думку захисника, під час судового розгляду не доведено, що ОСОБА_4 вчинив суспільне небезпечне діяння, яке кваліфіковано за ст.348 КК України. Захисник вважає, що дії ОСОБА_4 не були спрямовані на позбавлення життя працівників міліції, а тому його дії безпідставно кваліфіковані за ст.348 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника та прокурора, які наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги прокурора є безпідставними і не ґрунтуються на нормах кримінального процесуального закону.

Положеннями ст.511 КПК України визначено коло осіб, які приймають участь в судовому засіданні, серед яких потерпілий не зазначений.

Питання щодо речових доказів визначено судом в ухвалі, а в разі необхідності, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, відповідно до положень ч.5 ст.534 КПК України, вирішуються суддею суду першої інстанції.

Доводи захисника про те, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_4 більш суворий вид примусових заходів, ніж пропонував застосувати прокурор в поданні, є помилковими.

Відповідно до положень ст.292 КПК України, прокурор в поданні про застосування примусових заходів медичного характеру лише пропонує суду застосувати вид таких заходів, а компетенція щодо прийняття рішення по суті належить виключно суду, який не зв'язаний думкою прокурора, вирішує це питання на підставі вимог ст.94 КК України в залежності від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого.

З урахуванням висновків експертів - психіатрів щодо психічного захворювання ОСОБА_4, та враховуючи, що він вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, суд правильно визначив вид примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи захисника про те, що у ОСОБА_4 був відсутній намір на позбавлення життя працівників міліції.

Так, згідно даних протоколу обшуку від 28 квітня 2014 року у квартирі АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_4, знайдено кухонний ніж, патрони, гільзи та пістолет (т.2 а.с.264-268), які були оглянуті та приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів (т.2 а.с.269-270).

Згідно протоколу огляду місця події від 25 квітня 2014 року, у лісосмузі між Верстатобудівельним заводом та пр.Московським в м.Харкові, неподалік від станції метро «Пролетарська», було знайдено 4 металевих гільзи (т.1 а.с.105), які згідно висновків судово-балістичної експертизи №161 від 2 травня 2014 року є гільзами пістолетних патронів калібру 7,62 мм та могли бути відстріляні з самозарядної вогнепальної зброї - пістолета системи Токарева (т.1 а.с.119-122).

Показаннями потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що вони несли службу з охорони громадського порядку, знаходячись у форменому одязі. ОСОБА_4, з пістолету здійснив декілька пострілів у ОСОБА_6, заподіяв йому вогнепальне наскрізне поранення поперекової ділянки. Після чого, ОСОБА_4, зробив близько п'яти пострілів у ОСОБА_7, але не влучив в нього, оскільки він встиг сховатися за дерево.

Згідно висновків судово-медичного експерта №1531-С/14 від 24 липня 2014 року, у потерпілого ОСОБА_6 було встановлено вогнепальне наскрізне поранення поперекової ділянки (справа та зліва), що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с.123-124).

Згідно даних протоколів проведення слідчого експерименту від 26 червня 2014 року за участю потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вони розповіли та показали про обставини вчинення на них нападу та застосування вогнепальної зброї з боку ОСОБА_2 (т.1 а.с.126-134,135-159).

Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 29 квітня 2014 року, потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка стріляла в нього з пістолета та поранила його (т.1 а.с.170-175).

Згідно протоколів пред'явлення речей для впізнання від 29 квітня 2014 року, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 впізнали куртку та кофту, в яких був одягнений ОСОБА_4, коли здійснював в них постріли з вогнепальної зброї (т.1 а.с.181-188).

Даними судово-медичної експертизи від 24 липня 2014 року встановлено, що на форменому одязі потерпілого ОСОБА_6, на куртці та футболці, були виявлені механічні пошкодження, які по розміру та розташуванню співпадають з вогнепальними пораненнями, встановленими у ОСОБА_6 (т.1 а.с.189-199).

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи №67 МК-С на бронежилеті, в який був вдягнений потерпілий ОСОБА_8 під час події від 27 квітня 2014 року, в грудній секції - в нижньому відділі зліва та на ремені-кріпленні зліва - встановлено два колото-різаних пошкодження (т.1 а.с.229-232).

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №152 від 17 липня 2014 року ОСОБА_4 страждає на хронічне душевне захворювання у формі хронічного маревного розладу. У момент вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 не міг керувати своїми діями (бездіяльністю) і віддавати звіт ним. На даний час ОСОБА_4 також не може керувати своїми діями і віддавати звіт ним, та потребує в застосуванні стосовно нього примусових заходів медичного характеру (т.2 а.с.276-280).

Нанесення ножем з клинком довжиною 166 мм, із достатньою силою, про що свідчать відповідні сліди на бронежилеті, в який був одягнений потерпілий ОСОБА_8, а також цілеспрямована стрільба в потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з вогнепальної зброї набоями калібру 7,62 мм, свідчать про те, що ОСОБА_4 діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілих - працівників міліції, а тому апеляційна скарга захисника про зміну правової кваліфікації дій ОСОБА_4 і пом'якшення виду примусових заходів медичного характеру задоволенню не підлягає.

Колегія суддів, на підставі положень ч.2 ст.404 КПК України, вважає необхідним вийти за межі апеляційних вимог і змінити ухвалу з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглянувши подання прокурора, встановив строк застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру - «до виходу з хворобливого стану» - чого не вправі був робити, оскільки, відповідно до положень ст.94 КК, суд визначає тільки вид примусових заходів, а порядок продовження, зміни або припинення цих заходів встановлено положеннями ст.95 КК України під час лікування і за висновком лікарів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, п.3 ч.1 ст.409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисника та прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 9 жовтня 2014 року змінити.

Виключити із ухвали посилання на встановлення строку примусових заходів медичного характеру - «до виходу з хворобливого стану».

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий -

Судді: