Ухвала суду № 42168768, 26.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/8610/14

Справа № 646/10199/14-ц Головуючий 1 інстанції: Сорока О.П.

Категорія: договірні Доповідач: Овсяннікова А.І

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.,

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення позики,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 .Борисович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення позики.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 13 липня .2013 року він надав ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які знаходились у зареєстрованому шлюбі, 203000 грн. на купівлю будинку по АДРЕСА_1. До цього часу кошти не повернуто.

Просить стягнути суму позики солідарно з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала. Пояснила, що оскільки позику з чоловіком ОСОБА_1 брали на придбання будинку АДРЕСА_1, який є спільним майном подружжя,то і повертати позику мають разом.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував, вказавши, що ОСОБА_1 не знав про позику, кошти не отримував. Будинок АДРЕСА_1 було придбано на інші спільні кошти сім'ї, а розписка між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 могла бути сфабрикована, оскільки вони родичі.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення позики задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на корись ОСОБА_3 203000 грн.

Стягнуто в долевому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1015грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 13 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3 203 тис. грн., які зобов'язалася повернути до 13 липня 2014 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 1046, 1047 ч.1, 1049, ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стягуючи з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суму боргу суд першої інстанції обґрунтовано виходив з цих вимог закону та обставин по справі.

Заперечення ОСОБА_1, що кошти він не отримував, а розписка сфабрикована, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 родичі та що у них були кошти на придбання будинку, а потреби купувати будинок взагалі не було ретельно перевірялися судом першої інстанції і обґрунтовано не прийняті судом і не приймаються судовою колегією.

Відповідно до вимог ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Договір позики укладено 13 липня 2013 року.

Договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 посвідчений 23 липня 2013 року; будинок придбаний за 480 тис. грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначаючи, що кошти для придбання будинку вони мали відповідач не представив жодного доказу цим обставинам.

ОСОБА_1 вказує, що і він і дружина зареєстровані як фізичні особи-підприємці і він ще працював директором товариства, отримуючи мінімальну заробітну плату.

Посилається, що дружина отримувала та декларувала значні кошти.

Між тим, жодного доказу цьому не пред'явлено.

Доводи ОСОБА_1, що на його рахунку за період з 2006 року по червень 2012 року малася значна кількість коштів також не приймається колегією, оскільки кошті бралися у позику у липні 2013 року.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення цих коштів солідарно з відповідачів, оскільки вони отримувалися та витрачалися в інтересах сім'ї.

Фактичне отримання коштів зі згоди ОСОБА_1 підтвердили свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Той факт, що вони працюють у відповідачки ОСОБА_4 не може свідчити про те, що вони залежать від неї та дають неправдиві пояснення.

Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: