Рішення № 42168730, 29.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/8077/14 Головуючий 1 інст. - Березовська І.В.

Справа № 635/11881/13-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: спадкові

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» грудня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретарів: Костюченко В.В., Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, прийняття спадщини, визнання права власності та усунення від права на спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що за архівними матеріалами КП «Бюро технічної інвентаризації Харківського району» житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за її дідом ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті спадкоємцями першої черги є його дружина ОСОБА_5, його донька ОСОБА_3, та син ОСОБА_6, який є її батьком. Її батько та його сестра фактично прийняли спадщину, однак в нотаріальній конторі спадкові права належним чином не оформили. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_6 Вона та мати його батька ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги. Його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначила, що після смерті батька вона фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала в спірному будинку. Після смерті батька в спірному будинку крім неї мешкала сестра її батька - ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який вважав себе її родичем. ОСОБА_1 перешкоджає їй проживати в спірному будинку. Просила встановити факт, що вона прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті баби ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4; визнати за нею права власності на ? частину вказаного житлового будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті баби ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_1 не погодився з позовом ОСОБА_2 та подав зустрічний позов до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_3, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, прийняття спадщини, визнання права власності та усунення від права на спадкування за законом, який в подальшому уточнював. Посилався на те, що він є фактично сином ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, і є спадкоємцем після смерті батька. В спірному будинку він мешкає більше 35 років, він фактично вступив у володіння частиною будинку. Вважав, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги батьку. Вона мешкає разом з сином у літній кухні з 2011 року, її ніколи не цікавив будинок. Просив усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом, встановити факт, що він є сином ОСОБА_9 та онуком ОСОБА_4; визнати факт, що він фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на спірний будинок.

ОСОБА_3 не погодилася з зустрічним позовом ОСОБА_1 та подала зустрічний позов до Будянської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Посилалася на те, що оскільки її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були хворі, з 1986 року вони проживали разом з нею в її власному будинку. Після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину прийняли вона та її мати ОСОБА_5 та її брат ОСОБА_6 В спірному будинку після смерті її батька стали проживати її брат ОСОБА_6, його донька ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Після смерті брата ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 вона не могла оформити спадщину належним чином з поважних причини, тому просила встановити факт, що вона ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті матері ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати за нею право власності на ? частину спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволено частково; визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Спадщину у вигляді 1/3 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 - залишено відкритою. В решті позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено; вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодився з судовим рішенням ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати, задовольнити його позов, а у задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити, судові витрати стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального і процесуального права. Вказав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 ніколи не мешкала в спірному будинку, проживала у флігелі, а на момент смерті батька - у чоловіка за іншою адресою; що ОСОБА_6 - дійсно його батько; що його батько зловживав спиртними напоями, тому мати вписала своє прізвище в графі «батько», що він мешкає в будинку з дня народження і до теперішнього часу; що ОСОБА_3 в спірному будинку ніколи не проживала.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, рішення суду - змінити з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та часткового задоволення позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог ч.1 ст. 529, ст. ст. 548, 549, 554 ЦК УРСР та ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, згідно яких спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 січня 1945 року. Під час шлюбу у 1962 році ними побудовано житловий будинок АДРЕСА_1, який зареєстровано на ОСОБА_4 та є спільною сумісною власністю подружжя. Від шлюбу мають двох дітей сина ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_3 У 1986 році подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переїхали на постійне місце проживання до доньки ОСОБА_3 в будинок АДРЕСА_2, де були зареєстровані і проживали в цьому будинку до смерті. В будинку АДРЕСА_1 залишився проживати син ОСОБА_6, який з 1979 року зареєстрований в ньому. У 1976 році у нього народилася донька ОСОБА_2, яка проживала та зареєстрована в цьому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на ? частину будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР право на спадкування після смерті ОСОБА_4 мають його дружина ОСОБА_5 та їх діти - донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_6 в рівних частках. З заявою про прийняття спадщини звернулася дружина ОСОБА_5, однак свідоцтво про право на спадщину не отримала. Із повідомлень Першої нотаріальної контори Харківського району Харківської області № 1220/02/14 від 10 червня 2014 року та Харківського обласного державного нотаріального архіву № 1749/01-21 від 12 червня 2014 року спадкова справа № 1021/1989 є відкритою. Діти померлого відповідно до ст. ст. 548, 549, 554 ЦК УРСР фактично прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління або володіння спадковим майном: син ОСОБА_6 з 1979 року та на час смерті батька проживав в спадковому будинку; донька ОСОБА_3 з 1986 року проживала разом з батьком та матір'ю та після смерті батька прийняла речі домашнього вжитку та обстановки. Таким чином після смерті померлого ОСОБА_4 частки спадкового майна наступні: ОСОБА_5 мала 2/3 (1/2+1/6), ОСОБА_6 та ОСОБА_3 мали по 1/6. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, який мав 1/6 частку спадкового майна після смерті батька. Після його смерті спадкоємцями першої черги є його донька ОСОБА_2, яка відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто її прийняла, і її спадкова частка склала 1/6, та його мати ОСОБА_5, яка спадщину відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України не прийняла. 01 серпня 2010 року померла мати ОСОБА_5, після смерті якої спадкоємцями є її донька ОСОБА_3 та онука за правом представлення в порядку ч.1 ст. 1266 ЦК України ОСОБА_2 Спадщину в 2/3 частки відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла донька ОСОБА_3, ОСОБА_2 спадщину не прийняла. Таким чином, в порядку спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадкоємцем є ОСОБА_3, частка спадкового майна якої склала 1/6 після смерті батька та 2/3 після смерті матері, а загалом - 5/6; після смерті батька ОСОБА_6 спадкоємцем є ОСОБА_2, частка спадкового майна якої склала 1/6.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснила, що вона просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом як після смерті батька, так і після смерті матері в цілому, проте які будуть частки їй не відомо, тому визначила їх неправильно. Вона та її батьки мали спільні кошти, вели разом господарство. Після смерті батьків вона прийняла у спадок всі їх побутові речі, телевізор, холодильник тощо.

Визнаючи за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та залишаючи відкритою спадщину у вигляді 1/3 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом як після смерті батька, так і після смерті матері в цілому і помилково зазначив ? замість 5/6, посилаючись на те, що вона таких вимог не заявляла, тому суд не може вийти за межі позову, однак не врахував, що після смерті матері ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею, частка якої складає 2/3.

У зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з визначенням частки ОСОБА_3 в 5/6.

Що стосується інших вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та вимог ОСОБА_1 судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Інші вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, які стосуються встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 - після смерті батька ОСОБА_6 та баби ОСОБА_5, ОСОБА_3 - після смерті батьків вирішено у зв'язку з задоволенням позовних вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом відповідних часток за ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_6 є його батьком, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухилялися від надання допомоги спадкодавцям, які через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво були в безпорадному стані, відповідно до ст. ст. 57, 58 ЦПК України матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх ані ОСОБА_1, ані його представником не надано.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 з 02 березня 1973 року по день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2) перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник пояснили, що батько ОСОБА_1 записано зі слів матері ОСОБА_7 в графі батько - «ОСОБА_12», а не «ОСОБА_6». ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не знаходилися в зареєстрованому шлюбі. Із пояснень свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 не вбачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6

Сам факт проживання ОСОБА_1 в спадковому будинку, його виховання сестрою ОСОБА_6 не є підставою для встановлення факту батьківства. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 за життя не визнавав ОСОБА_1 своїм сином.

Статтею 57 ЦК України передбачено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судове рішення в цій частині відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, підстав для його зміни або скасування в цій частині не вбачається.

Питання щодо стягнення судових витрат вирішено відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.3.ч.1.ст. 307, п. 3 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2.ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2014 року - змінити, скасувавши його в частині визначення частки спадкового майна за ОСОБА_3, в частині залишення відкритою спадщину у вигляді 1/3 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, на 5/6 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії