Ухвала суду № 42168723, 22.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/8786/14 Головуючий 1 інстанції Сугачова О.О.

Справа: № 643/13763/13 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначав, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 11 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є вищевказана квартира, що належить ОСОБА_1 Так як ОСОБА_1 систематично не виконувала зобов'язання за кредитним договором, утворилася заборгованість перед банком, тому на користь останнього рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у розмірі 77 687 доларів США та заборгованість у розмірі 13 378,47 грн. за додатковою угодою № 1 до договору про відкриття карткового рахунку від 6 грудня 2005 року. У результаті проведеної інвентаризації у 2013 році було виявлено втрату виконавчих документів, у зв'язку з чим банк звертався до суду про поновлення строків для пред'явлення виконавчих документів та видачу дублікату виконавчого листа, однак рішеннями суду було відмовлено. ОСОБА_1 продовжувала не виконувати взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, тому станом на 20 серпня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 104 635,30 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 836 349 грн. 96 коп. Вимоги про усунення порушень ОСОБА_1 були проігноровані, тому просили звернути стягнення на предмет іпотеки - 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 6 лютого 2014 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, задовольнивши вимоги ПАТ «УкрСиббанк» в межах суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 11 жовтня 2007 року, а саме 104 635,30 доларів США, шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто судові витрати з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3 441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29 жовтня 2014 року касаційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково, рішення апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2014 року скасовано, та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка наполягала на застосуванні Закону України «Про мораторій на стягнення з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від З червня 2014 року

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами укладений кредитний договір від 11.10.2007р. і договір іпотеки від 11.10.2007р., предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 5-13).

Оскільки відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 77687 доларів США та заборгованість у розмірі 13378,47 грн. за додатковою угодою № 1 до договору про відкриття карткового рахунку від 06.12.2005р.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2011р. позовні вимоги ПАТ ркрСиббанк» задоволено частково та вказану вище суму заборгованості стягнуто з ОСОБА_1 (а.с.17)

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.05.2013р. видано дублікат виконавчих листів(а.с.18,19).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2013р. ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено у поновлені пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19.12.201р. про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.20,21).

Станом на 20.08.2013р. заборгованість за кредитним договором становить 104635,30 доларів США, що за курсом НБУ складає 836349,96грн., що вбачається із довідки-розрахунку (а.с.14 ).

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що встановлює основне зобов'язання.

Із умов іпотечного договору вбачається право у іпотекодержателя в разі невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі, достроково, та задовольнити за рахунок предмета іпотеки свою вимогу за кредитним договором у повному обсязі, що визначається на час виконання цієї вимоги, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання звернення стягнення та реалізацією предмета іпотеки.

Отже, враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи ОСОБА_1 про застосування вимог Закону України "Про мораторій на стягнення з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» колегією суддів не приймається.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від З червня 2014 року № 1304 протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Отже, обов'язковою умовою застосування зазначеного закону є використання предмета іпотеки як місця постійного проживання майнового поручителя та відсутності іншого нерухомого житлового майна.

Із матеріалів справи вбачається, що адреса місця реєстрації відповідача є відмінною від адреси предмета іпотеки. Так і в договорі іпотеки і в позовній заяві адреса відповідача зазначена: АДРЕСА_5, а адреса предмета іпотеки - АДРЕСА_1.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка надала копію свідоцтва про право власності на житло від 17.02.1999 року, виданого центром приватизації державного житлового фонду, з якого вбачається, що квартира АДРЕСА_5 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5

В судовому засіданні відповідачка пояснила, що вона та її син зареєстровані в цій квартирі. В квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Доказів того, що предмет іпотеки - АДРЕСА_1 є місцем постійного проживання майнового поручителя, відповідачкою не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -