Рішення № 42168498, 25.12.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8890/14-ц

Провадження № 2/646/1578/2014

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.14року

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Олізаренко С.М.,

за участю секретаря Тімановській О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання права власності та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом до Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просили визнати недійсним аукціон, проведений ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" в особі його харківської філії 25.09.2012р. з продажу автомобіля «Mersedes-Bens, 2000 р.в., д.н.з.НОМЕР_1 (далі спірний автомобіль), визнати на вказаний автомобіль право спільної сумісної власності позивачів, витребувати його з володіння ОСОБА_4

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що вони є власниками автомобіля «Mersedes-Bens, 2000 р.в., д.н.з.НОМЕР_1, який реалізовано в ході проведення прилюдних торгів з виконання судовго рішення про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості. Торги проводилися в межах виконавчого провадження, з якими позивачі ознайомлені належним чином не були. Посилалися на порушення процедури виконавчого провадження, а також на те, що спірний автомобіль є спільним майном подружжя, оскільки придбаний в період шлюбу, однак доля ОСОБА_2, який є боржником в даному виконавчому провадженні, виділена не була, у звязку з чим порушено право власності ОСОБА_1 на спірний автомобіль.

Позивачі, належним чином повідомлені про час та дату розгулу справи, в судове засідання не зявилися.

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав з підстав, в ньому наведених.

Відповідачі, та треті особи, належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Представники відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність. Також зазначали, що спірний автомобіль реалізовано з дотриманням встановленої законодавством процедури у виконавчому провадженні за рішенням суду про стягнення з ОСОБА_2 боргу, який отриманий ним в період шлюбу з ОСОБА_1, а тому вважали, що зобовязання подружжя є спільними, оскільки не доведено, що отримані кошти, були використані не в інтересах сімї.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 року та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, за результатами торгів укладається договір купівлі-продажу між організатором торгів та його переможцем, який оформлюється у вигляді протоколу проведення торгів, а тому його, як і будь-який інший договір, може бути визнано недійсним на підставах, передбачених законом, зокрема через його невідповідність актам цивільного законодавства.

Тобто підставою для визнання торгів недійсними є порушення вимог ч.1 ст.203 ЦК України, зокрема суперечливість змісту правочину ЦК та іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину стороною цих вимог, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, є підставою для недійсності правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2012р. державним виконавцем Московського ВДВС Харківського МУЮ було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.02.2012р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 заборгованості за договором позики в сумі 1198 500 грн. В постанові зазначено, що у разі невиконання в наданий семиденний строк, рішення буде виконане в примусовому порядку зі стягнення виконавчого збору та витрат, повязаних з провадження виконавчих дій.

23.03.2012р. державним виконавцем накладено арешт на спірний автомобіль, який зареєстрований за позивачем ОСОБА_2

Постановою державного виконавця від 14.05.2012 року був призначений субєкт оціночної діяльності - субєкт господарювання для участі у виконавчому провадженні, а 11.06.2012 року був виготовлений висновок про вартість обєкту оцінки.

Про вчинення вказаних дій боржнику були направлені поштові повідомлення за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У подальшому, 16.08.2012 року Московським ВДВС Харківськго МУЮ з ХФ ПП «СП Юстиція» укладено договір № 02/520/12/а, яким на реалізацію передано спірний автомобіль, за визначеною суб'єктом оціночної діяльності початковою вартістю майна у розмірі 199 103 грн. без ПДВ.

25.09.2012р. були проведені прилюдні торги та 10.10.2012р. року державним виконавцем Московського ВДВС Харківвського МУЮ складений акт про реалізацію арештованого рухомого майна (спірного автомобілю).

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України « Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобовязаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття провадження та інших документів, відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем вжито всіх заходів щодо повідомлення боржника про вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст..10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З метою реалізації принципу змагальності судом неодноразово роз'яснювалось особам, які беруть участь у справі, положення ст..10 ЦПК України, їх права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Разом з тим, позивачами суду не було доведено порушення їх прав відповідачами, у звязку з чим суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходить з того, що належних та достатніх доказів наявності підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України, для визначення торгів недійсними сторонами не надано, а судом не встановлено. Щодо порушень, допущених, на думку позивачів, державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.

Також суд враховує відсутність доказів розподілу майна подружжя, у звязку з чим відсутні підстави вважати, що набутий позивачами в період шлюбу спірний автомобіль є особистою власністю ОСОБА_1; матеріали справи доводять протилежне. Також суду не доведено, що кошти, які отримані ОСОБА_2 в період шлюбу з ОСОБА_1, були використані не в інтересах сімї, а тому у суд відстутні підстави вважати, що зобовязання подружжя не є спільними.

Аналізуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не було доведено, що державним виконавцем під час виконання судового рішення було допущено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна та Інструкції про проведення виконавчих дій, що призвело до порушення прав позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 27, 31, 57-60, 209, 212, 215, 256 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання права власності та застосування наслідків недійсності правочину відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніу судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть податиапеляційну скаргу протягом десяти днівз дня отриманнякопії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для поданняапеляційної скарги, якщо апеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.М. Олізаренко