Рішення № 42167950, 23.12.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3892/2014 Справа № 621/1951/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_2

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідачів суму шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 29 426, 38 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.10.2013 року о 08:40 год. в районі будинку № 96 по пр. Московському в м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Chery QQ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача, та автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Chery QQ, державний номер НОМЕР_1, був пошкоджений, а позивачу завдано матеріальну шкоду.

Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ВАТ НАСК "Оранта".

Позивач звернувся до ВАТ НАСК "Оранта" за виплатою страхового відшкодування. Страхова компанія визнала випадок страховим, однак до теперішнього часу страхове відшкодування не виплатила. Крім того, внаслідок несвоєчасної виплати страхового відшкодування зазначає, що позивачеві заподіяно моральну шкоду, яку оцінено у 12180грн., пеню у розмірі 870,73грн. Внаслідок несвоєчасної оплати позивачем також нараховано інфляційні витрати у розмірі 1460,73грн. та річні у розмірі 160,08грн

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник НАСК "Оранта" ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що сума страхового відшкодування складає 14754,84грн., проти стягнення якої відповідач не заперечує. Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що позивачем не доведено її заподіяння саме діями страхової компанії. Позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляційних та річних залишила на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що застрахував свою відповідальність у ВАТ НАСК «Оранта», яка і повинна здійснити відшкодування шкоди.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2013 року о 08:40 год. В районі будинку № 96 по пр. Московському в м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Chery QQ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача, та автомобіля ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.10.2013року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача ОСОБА_2, який порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Chery QQ, державний номер НОМЕР_1, завдані механічні пошкодження.

Згідно дослідження № АХ4542СІ-28.10/2 від 28.10.2013 року вартість матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, власнику автомобіля Chery QQ, державний номер НОМЕР_1, складає 14754,84грн.

Розмір матеріального збитку сторони не оспорюють.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована НАСК "Оранта", про що свідчить Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 1431748.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівпри настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобіву зв'язку з пошкодженням, транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з НАСК "Оранта" на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 14754,84грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що до теперішнього часу виплата страхового відшкодування не здійснена.

У відповідності до ч. 5 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кожен день прострочення страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

За період прострочення виплати страхового відшкодування з 15.02.2014 року по 26.06.2014 року позивачем нарахована пеня у розмірі 870,73грн.

Приймаючи до уваги, що НАСК "Оранта" не виплатило до теперішнього часу страхове відшкодування, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з НАСК "Оранта" на користь позивача в межах строку позовної давності за період з 15.02.2014 року по 26.06.2014 року пені у розмірі 870,73 грн.

Відносно наявності підстав для стягнення з НАСК "Оранта" моральної шкоди, заподіяної позивачеві внаслідок невиплати протягом тривалого часу страхового відшкодування, суд зазначає, що Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодування страховиком моральної шкоди передбачено тільки у випадку заподіяння шкоди здоровю та життю.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з НАСК "Оранта" 12180грн. моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відносно пред'явлених до стягнення на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних витрат та річних, суд зазначає, що позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають, оскільки дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, що передбачає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, не розповсюджується на правовідносини, що виникають у зв'язку із заподіянням шкоди, і може застосовуватись лише при порушенні зобов'язання за договором.

Зазначеної позиції дотримується і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільний і кримінальних справ у відповідному Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 22.3 ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п. 3,4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди(зі змінами та доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про відшкодування судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ НАСК "Оранта", код 00034186 на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріальну шкоду у розмірі 14754,84грн., пеню у розмірі 870,73грн. та судові витрати у розмірі 243,60грн., а всього 15869 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят девять)грн. 17коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

ОСОБА_4