Ухвала суду № 42165420, 30.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8750/14-к Головуючий у І інстанції Вознюк С.М. Провадження № 11-кп/780/1220/14 Доповідач у 2 інстанції РудніченкоКатегорія Розділ 2 30.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

29 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Рудніченко О.М.,

суддів Левчука О.Д., Матюшка М.П.,

при секретарі Іщенко С.І.

за участю:

прокурора Скрипки І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт, стягнуто 628 грн. 30 коп. завданих матеріальних збитків та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 5628 (п'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 30 коп., стягнуто 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору за розгляд цивільного позову потерпілого, -

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 31.08.2013 близько 21.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_3 разом із своєю сім'єю, вчинив сварку на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_3, яка в подальшому переросла в бійку. В процесі бійки ОСОБА_2 діючи умисно, протиправно, з метою спричинення тілесних ушкоджень застосував «газовий балончик» та почав наносити численні удари кулаками по голові та тілу ОСОБА_3 В подальшому, потерпілий та обвинувачений вийшли на вулицю, де біля під'їзду будинку бійка продовжилась і ОСОБА_2 продовжив свої злочинні дії та наніс ще кілька ударів ОСОБА_3

В результаті вказаних умисних дій потерпілому ОСОБА_3 згідно висновку експерта № 176Д від 16.10.2013 були завдані тілесні ушкодження у вигляді саден, забоїв м'яких тканин волосистої частини голови і обличчя, струсу головного мозку, перелому кісток носу, забою м'яких тканин шийного відділу хребта, множинних саден нижніх кінцівок. Виявлені у потерпілого ОСОБА_3 тілесні ушкодження за своїм характером тягнуть розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином, своїми діями, що виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Не погоджуючись з висновками суду ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, просив вирок суду скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано того, що тілесні ушкодження також були спричиненні обвинуваченому потерпілим, що він проживає в цивільному шлюбі і незабаром у нього народиться дитина, характеризується позитивно, ніколи не наносив шкоду суспільству, є єдиним годувальником в своїй родині. Вважає, що покарання призначене судом є явно несправедливим через його суворість.

В запереченнях на подану апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_3 просив відмовити в задоволені апеляційної скарги, а вирок залишити без змін. Своє заперечення мотивує тим, що обставини викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими і такими, що спростовуються доказами, що наявні в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості та достовірності. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вимоги вказаної норми закону, на думку колегії суддів, дотримані судом першої інстанції при постановленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_2

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, потерпілому ОСОБА_3, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та перевірені в ході судового розгляду доказами в їх сукупності, а саме: показами потерпілого ОСОБА_3, показами свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; висновком експерта від 16.10.2013 №176д та актом судово-медичного обстеження від 17.09.2013 №153 щодо встановлення тілесних ушкоджень та ступеня їх тяжкості, у громадянина ОСОБА_13; протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2014.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_3

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особу винуватого та його відношення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, в зв'язку з чим суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання визначеного санкцією ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт. Тому твердження апелянта, що призначене йому покарання є занадто суворим, є безпідставним та не ґрунтується на положеннях кримінального закону.

Також, колегія суддів вважає, що не може бути підставою для скасування судового рішення те, що обвинувачений проживає в цивільному шлюбі і незабаром у нього народиться дитина, є годувальником в своїй родині, а погоджується з призначеним ОСОБА_2 судом першої інстанції покаранням.

Підстав для застосування більш м'якого покарання колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції відповідно вимог цивільного і кримінально-процесуального законодавства прийняв законне і обґрунтоване рішення в частині вирішення цивільного позову, а також в частині вирішення питання про стягнення судового збору. Висновки суду з приводу заявлених цивільних вимог є законними і обґрунтованими, вони відповідають зібраним доказам і обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема про те, що обвинувачений ОСОБА_2 не наносив шкоду суспільству та був спровокований до конфлікту потерпілим, не спростовують висновків суду, викладених у вироку.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону судом першої інстанції допущено не було.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вирок суду є законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим залишає апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ: (підпис) О.М. Рудніченко

(підпис) О.Д. Левчук

(підпис) М.П. Матюшко