Ухвала суду № 42162251, 13.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1306/947/12 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 11/783/144/14 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Маліновської-Микич О.В.

суддів Вовка А.С., Кобзара В.М.

при секретарі Луціву М.С.

з участю прокурора Добровольського П.О.

та засудженої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції Левицького М.М., засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 квітня 2013 року, -

встановила:

цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Солонсько Дрогобицького р-ну Львівської обл., українку, громадянку України, з середньою спеціальною освітою, одружену, не працюючу, проживаючу АДРЕСА_4, раніше судиму, останній раз 22.12.2005 р. Дрогобицьким міськрайонним судом за ст.ст. 190 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 3, 70 КК України до 5 р. 6 місяців позбавлення волі,

визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно обрано покарання ОСОБА_1 - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахується з 01.11.2011 року, тобто з часу її затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - взяття під варту.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (код 25575150 МФО 825014 р/рахунок № 31259272210042 банк ГУДКУ у Львівській області призначення платежу "за експертні роботи згідно рахунку №11/157") вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 450 грн. 24 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Повного Товариства "Ломбард-Скарбниця" матеріальну шкоду в сумі 533 грн. 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 57230 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн., всього стягнуто 60230 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 в один із днів початку серпня 2011 року, знаходячись у магазині "Кнопка", що у м. Дрогобичі, по вул. Ш.Алейхема, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_6 та ОСОБА_7, повідомивши їм неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа їхнім майном, а саме у ОСОБА_6 грішми у сумі 750 гривень та у ОСОБА_7 грішми у сумі 250 гривень, чим спричинила останнім майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 02 серпня 2011 року, біля 12 години, знаходячись по вул. Грушевського в м. Дрогобичі, Львівської області, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_8, повідомивши неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа її майном, а саме грішми у сумі 400 гривень, чим спричинила останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 01 вересня 2011 року, біля 14 годин, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_9, повідомивши неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа її майном, а саме грішми у сумі 250 гривень, чим спричинила останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 05 вересня 2011 року, біля 21 години, знаходячись по вул. В.Стуса в м. Дрогобичі, Львівської області, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_10, повідомивши неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа його майном, а саме грішми в сумі 300 грн., чим спричинила останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 06 вересня 2011 року, біля 15 годин, знаходячись на продуктовому ринку, що по вул. Малий Ринок в м. Дрогобичі, Львівської області, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_11, повідомивши неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа його майном, а саме грішми в сумі 100 гривень, чим спричинила останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 5 жовтня 2011 року, біля 16 год. 30 хв., знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_12, повідомивши неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа її майном, а саме золотим перснем 585 проби вагою 2,15 грам вартістю 537,5 гривень, чим спричинила останній майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 15 жовтня 2011 року, біля 12 години, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_5, повідомивши неправдиві відомості із приводу продажу продуктів харчування, заволоділа спільним майном ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме грішми в сумі 1400 гривень, чим спричинила останнім майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1, 15 жовтня 2011 року, біля 12 години, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що потерпілий не спостерігав за нею, таємно викрала спільне майно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме гроші в сумі 7000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 55830 гривень, чим спричинила потерпілим значну майнову шкоду та майно ОСОБА_13, а саме гроші в сумі 3700 гривень, гаманець вартістю 10 гривень із грішми у сумі 260 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 845 гривень, чим спричинила останньому майнову шкоду на загальну суму 6555 гривень.

На вирок суду прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції Левицький М.М., засуджена ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_3 подали апеляції.

Прокурор в поданій апеляції просить вирок скасувати і повернути справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, неповноти досудового слідства.

Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано те, що ОСОБА_1 будучи неодноразово судима за умисні злочини, знову вчинила умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Звертає увагу, що суд засудивши ОСОБА_1 по епізоду крадіжки грошей у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 не надав належної оцінки показам потерпілого ОСОБА_5 даних на досудовому слідстві, де він вказав, що коли пішов в спальню за грошима, то помітив, що ОСОБА_1 залишилась у залі, в той час як він рахував гроші, то чув шум позаду себе, однак не придав цьому уваги та не розвертався подивитись у чому справа і був повернутий спиною до шафи. Гроші в сумі 1400 грн. він перерахував у спальні, а потім попрямував у зал до ОСОБА_1, де і віддав гроші. З показів потерпілого не вбачається, що ОСОБА_1 потрапила в спальню і з шафи викрала 7000 доларів США, оскільки потерпілий однозначно вказував, що гроші за цукор він давав їй в залі , а не у спальні, що також підтверджується протоколом очної ставки з ОСОБА_14 та ОСОБА_5

Засуджена ОСОБА_1 в апеляції та доповненнях до неї просить вирок в частині засудження її за ч. 3 ст. 185 КК України скасувати і на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України кримінальну справу закрити. Покарання за ч. 2 ст. 190 КК України призначити з урахуванням характеризуючих ознак, повного визнання її вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а також щиросердечного каяття.

В мотивах апеляції зазначає, що вирок є незаконним і підлягає скасуванню у звязку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Зазначає, що вирок суду ґрунтується лише на припущеннях, як слідчого так і суду. В основу вироку покладені покази потерпілих, які судом перевірені не були.

Захисник ОСОБА_3 в апеляції просить вирок частково скасувати та постановити новий, яким кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрити на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України.

В обґрунтування апеляції зазначає, що засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України є не правильним, воно не відповідає фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України винною себе визнала повністю і посла лась на обставини, викладені в обвинувальному висновку, а за ст. 185 КК України свою вину категорично заперечила. Досудовим слідством і судом не здобуто переконливих доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_1 до крадіжок майна потер пілих - ОСОБА_5 та ОСОБА_13

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_1 заперечив, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала подану нею апеляцію та апеляцію захисника ОСОБА_3, апеляцію прокурора заперечила, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції Левицького М.М., засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України /ред. 1960 року/ вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим та ґрунтуватися на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Судом покладено в основу обвинувального вироку показання потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_13, дані ними на досудовому слідстві, однак під час розгляду справи, судом дані потерпілі допитані не були.

Проте, такий висновок суд у вироку не мотивував, не встановив при видимих суперечностях в показах потерпілих та засудженої, чому він бере до уваги покази потерпілих, дані ними на досудовому слідстві та надає критичну оцінку показам засудженої ОСОБА_1 даних нею в ході розслідування справи.

Тобто, суд першої інстанції не надав належної оцінки показам засудженої ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_13 в частині вчинення крадіжки грошей в потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4 у сумі 7000 доларів США, у потерпілого ОСОБА_13 в сумі 3700 грн. та 260 Євро.

Наведені твердження ОСОБА_1 органом досудового слідства не були перевірені, питання про можливість вчинення крадіжки грошей з будинку ОСОБА_4, а також по інших пред'явлених обвинуваченням епізодах за вказаних ОСОБА_1 обставин не досліджувалось, хоча з'ясування цього питання має значення для підтвердження версії обвинуваченої чи її спростування.

У порушення вимог ст. 22 КПК України слідство і суд не вжили всіх заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, внаслідок чого в справі допущена однобічність і неповнота судового слідства.

Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущенні судом першої інстанції під час розгляду справи, перешкодили постановити законний та обґрунтований вирок, а тому відповідно до ст. 370 КПК України є істотними та згідно ч. 1 ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.

Таким чином, оскільки висновки суду не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, тому висновок суду щодо визнання винності ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України є таким, що не узгоджується з об'єктивними обставинами справи та є передчасними.

При новому розгляді справи має бути забезпечено повноту, всебічність і об`єктивність з`ясування обставин справи при дотриманні норм КПК України та прийняте об`єктивне рішення по результатам її розгляду, перевірено доводи засудженої ОСОБА_1 щодо кваліфікації вчинених нею злочинів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції Левицького М.М. задоволити повністю.

Апеляції засудженої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 квітня 2013 року відносно ОСОБА_1 скасувати і повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції

Судді:

Маліновська-Микич О.В. Вовк А.С. Кобзар В.М