Постанова № 42162175, 23.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 448/614/14-п Головуючий у 1 інстанції: Стецик Я.Є.

Провадження № 33/783/288/14 Доповідач: Тенюх В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року Апеляційний суд Львівської області у складі :

судді - Тенюха В.П.

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 16 травня 2014 року,

в с т а н о в и в:

цією постановою визнано винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п'ять) гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 02.05.2014 року о 15 год.35 хв., прямуючи в якості пасажира автомобілем марки «БМВ», р.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, на виїзд з України в Республіку Польща через пункт пропуску «Шегині» Мостиського прикордонного загону, що на території Мостиського району Львівської області, до проходження прикордонно-митного контролю, самовільно та без дозволу працівників державної прикордонної служби вийшов з автомобіля, яким слідував, та в порушення вимог дорожньої розмітки щодо рядності руху та інформаційних знаків на території вказаного пункту пропуску в пішому порядку пройшов на вантажний майданчик, тобто в місце слідування вантажних транспортних засобів, куди також за його вказівкою прослідував автомобіль марки «БМВ», де не реагував на вимоги та розпорядження працівників ДПС України під час виконання ними своїх службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону в прикордонному наряді «Огляд транспортних засобів», а навпаки відмовився виконувати їх законні вимоги щодо повернення автомобіля і слідування таким по смузі руху «зелений коридор» у відповідності до вимог Технологічної схеми пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, товарів та інших предметів у МПП для автомобільного сполучення «Шегині», затвердженої наказом Мостиського прикордонного загону № 916 від 12.08.2011 року.

На цю постанову судді ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що така винесена без з'ясування всіх обставин справи, а тому розгляд цієї справи проведено не всебічно та не об'єктивно. Вказує на те, що попросив прикордонників пройти контроль на смузі руху для вантажних автомобілів, оскільки прямував зі своєю дружиною ОСОБА_4, яка перебуває в стані вагітності, та другом ОСОБА_2 в Польщу, так як мали заплановану консультацію у лікаря-гінеколога. Прикордонники погодилися, тому вони і під'їхали під їх будку. Повернутися в загальну чергу він не міг, оскільки вони вже пройшли митний контроль та тривало оформлення його документів, без яких він не міг повернутися до автомобіля та продовжував чекати, жодної непокори не вчиняв. Прикордонники, побачивши що він знімає на мобільний телефон, оділи на нього кайданки і заштовхали в будинок. При складанні протоколу було грубо порушено вимоги КУпАП, оскільки не допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які були очевидцями події. Просить скасувати постанову суду та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Частина 1 ст.185-10 КУпАП України передбачає відповідальність за злісну непокору законній вимозі працівника ДПС України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.

Судом першої інстанції встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, доводиться протоколами про адміністративне правопорушення від 02.05.2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 02.05.2014 року, рапортами інспекторів прикордонної служби ВПС «Шегині», показаннями свідка ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «БМВ», та пояснив, що коли працівники прикордонної служби сказали ОСОБА_1 сісти в автомобіль і повернутися на смугу руху для легкових автомобілів, він витягнув мобільний почав знімати все на камеру, на його прохання та своєї дружини не реагував, в цей день ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - прикордонники ВПС «Шегині» підтвердили, що ОСОБА_1 відмовився виконувати законні вимоги щодо повернення його автомобіля на смугу руху «зелений коридор», перебував в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно висловлювався, поводив себе неадекватно та зухвало, добровільно відмовлявся пройти в службовий кабінет, у зв'язку з чим його було туди доставлено.

Свідок ОСОБА_8, який був залучений прикордонниками в якості понятого підтвердив, що коли прибув на вантажний майданчик, то зауважив, що ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, зухвало спілкувався з прикордонниками та не реагував на їхні вимоги.

Під час апеляційного розгляду справи сам ОСОБА_1 пояснював, що працівник прикордонної служби висловлював до нього вимогу сісти в автомобіль та повернутися на смугу руху для легкових автомобілів, але він цього не зробив.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-10 КУпАП України, що підтверджується як відповідним протоколом, так і зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу винного, обставини справи та прийшов до вірного висновку про те, що необхідним і достатнім буде застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Виходячи з наведеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається, а тому в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 16 травня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тенюх