Рішення № 42161733, 19.12.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/7098/14-ц

провадження № 2/361/2704/14

19.12.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2014 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,при секретаріОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду із позовом, у якому зазначало, що

29 грудня 2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 (далі Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» затверджених наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та «Тарифами Банку», складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач виконав свої зобовязання. Відповідач зобовязання по кредитному договору не виконав, тому сума заборгованості станом на 24 липня 2014 року складає

15559 грн. 38 коп., з яких: заборгованість за кредитом 11400 грн. 43 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 2841 грн. 84 коп.; заборгованість з пені та комісії за користування кредитом 100 грн.; штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 717 грн. 11 коп.

Просить стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором № б/н

від 29 грудня 2011 року у розмірі 15559 грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Позивач у судове засідання не зявився, направив до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 у суді позов не визнав, оскільки 20 серпня 2014 року між ним та Банком укладено новий договір про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого позивач зменшив його заборгованість. Відповідно до умов укладеної угоди про реструктуризацію заборгованості він тричі по 1000 грн. сплатив заборгованість за кредитом,

а саме: 19 вересня, 21 жовтня та 23 листопада 2014 року. Всього сплатив Банку на теперішній час 3000 грн. Просив відмовити у задоволенні позову, оскільки за новим договором заборгованість він сплачує.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 26, 27 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розяснив, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) в порядку, передбаченому ст. ст. 85, 187, 189 ЦПК України.

За змістом ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що ґрунтують вимоги і заперечення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 29 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов кредитного договору та правил надання банківських послуг позичальник зобовязався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використовування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У п. п. 1.1.2.7, 2.1.1.5.6, 2.1.1.7.6 цих же умов та правил передбачено, що власник карти зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

У разі невиконання зобовязань за Договором, на вимогу Банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати Винагороди Банку.

При порушенні Позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. плюс 5% від суми позову.

Із розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що відповідач ОСОБА_3 станом 24 липня 2014 року має заборгованість, яка складає 15559 грн. 38 коп.,

у т.ч.:

заборгованість за кредитом 11400 грн. 43 коп.;

заборгованість за процентами за користування кредитом 2841 грн. 84 коп.;

заборгованість по пені та комісії за користування кредитом 100 грн.;

штраф (фіксована частина) 500 грн.;

штраф (процентна складова) 717 грн. 11 коп.

Із наданої позивачем у судовому засіданні Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості і приєднанню до умов і правил надання продукту кредитних карт від

20 серпня 2014 року, укладеної між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 вбачається, що сторони з метою встановлення сприятливих умов для виконання позичальником зобовязань по кредитному договору № SAMDN51000117563074 від 05 листопада 2013 року (далі Договір 1) та договору б/н від 22 листопада 2013 року (далі Договір 2) уклали цю Генеральну угоду.

За умовами ч. 1 вказаної угоди за Договором 1: зменшено розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання Позичальнику кредиту, а саме: проценти на 360 грн. 26 коп., комісію на 21 грн. 09 коп., пеню на 0 грн., штраф на 1269 грн. 27 коп. Заборгованість по Договору 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 15944 грн. 83 коп. Дата кінцевого погашення заборгованості по Договору 1 31 серпня 2016 року.

За Договором 2: зменшено розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання Позичальнику кредиту, а саме: проценти на 0 грн., комісію на 0 грн., пеню на 189 грн.

22 коп., штраф на 0 грн. Заборгованість за Договором 2 з дати підписання Генеральної угоди складає 5477 грн. 61 коп. Дата кінцевого погашення заборгованості за Договором 2 також 31 серпня 2016 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за Договорами Позичальник зобовязаний в день підписання Генеральної угоди мати залишок на будь-якому відкритому в банку рахунку в розмірі 2500 грн.

Згідно із ч. 2 Генеральної угоди Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 18922 грн. 44 коп. на строк 24 місяців, з 20 серпня 2014 року по 31 серпня 2016 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту, в обмін на зобовязання Позичальника з повернення кредиту, сплати процентів в розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у вказаних в Заяві, Умовах і Правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця Позичальник надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 946 грн. 88 коп. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших розходів відповідно до Умов і правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31 серпня 2016 року.

На підтвердження виконання зобовязань відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та внесення щомісячного платежу відповідач ОСОБА_3 надав чеки про перерахунок заборгованості по 1000 грн. на користь ПАТ КБ «ПриватБанку» від 19 вересня, 21 жовтня та 23 листопада 2014 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За змістом п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач неналежним чином виконує свої зобовязання перед Банком за кредитним договором № б/н від 29 грудня 2011 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Що стосується тверджень відповідача про укладення Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості, та часткове погашення заборгованості відповідно до цієї ж Генеральної угоди, суд до уваги не приймає, оскільки із змісту даної угоди не вбачається, що сторони досягнули домовленості про реструктуризацію заборгованості саме по укладеному договору № б/н від 29 грудня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позовної заяви до суду позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк», сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням № ІНВ98В0РТ1 від 28 липня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 грудня 2011 року у сумі 15559 (пятнадцять тисяч пятсот пятдесят девять) грн. 38 коп. та судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів

з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Телепенько А. Д.