Рішення № 42160681, 22.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 Справа № 908/4981/14

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка"

юридична адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3

фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 11, кв. 27

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

про усунення перешкод у здійсненні права власності

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Верба В.В., довіреність від 17.12.13 № 18-192

СУТЬ СПОРУ:

17.11.14 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ПКК "Спецбудналадка" (далі ТОВ "ПКК "Спецбудналадка") з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (далі ПАТ "ЗФЗ") про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом звільнення та забезпечення безперешкодного доступу позивача.

17.11.14 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 17.11.14 судом порушено провадження у справі № 908/4981/14, якій присвоєно № провадження 17/123/14, судове засідання призначено на 10.12.14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 10.12.14 судом оголошувалась перерва до 22.12.14, про що сторони повідомлені належним чином.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 22.12.14, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику відповідача повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 16.03.13 між позивачем та ЗАТ «Металургмонтаж-203» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна за яким ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" набуло право власності на будівлю контори дільниці № 5 загальною площею 620,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11. Вказаний об'єкт нерухомості знаходиться на території відповідача. Також, 09.09.13 між ЗАТ «Металургмонтаж-203» та ПАТ "ЗФЗ" був укладений договір оренди № 1А/2014, за яким останнє прийняло в оренду приміщення загально площею 232,18 кв.м. Позивач пояснював, що договір оренди припинив свою дію, а тому зайнятті відповідачем приміщення повинні бути звільненні. Разом з тим, на неодноразові звернення позивача до відповідача щодо укладення відповідного договору оренди спірного приміщення або усунення перешкод у здійсненні права власності, ПАТ "ЗФЗ" так і не відповів. Також, як стверджував позивач, 21.09.11 між останнім та ЗАТ «Металург монтаж-203» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 398,66 кв.м., який є чинним та обов'язковим для ТОВ "ПКК "Спецбудналадка". В той же час, позивач незаконно позбавлений права користуватись належною йому на правах оренди земельною ділянкою, що призначена для обслуговування вищевказаного об'єкту нерухомості. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391, 525, 526, 770, 796 ЦК України та ст. 152 ЗК України, позивач просить суд позов задовольнити та зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" права власності на об'єкт нерухомості, а саме: будівлю контори № 5, інв. № 0045, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м. шляхом її звільнення та забезпечення до неї безперешкодного доступу позивача, а також шляхом вільного пересування позивача на орендованій земельній ділянці, з урахуванням особливостей перепускного режиму на ПАТ "Запорізький завод феросплавів".

Відповідач у відзиві за вих. від 08.12.14 № 18-088 на позовну заяву проти позовних вимог заперечив повністю з огляду на наступне. 25.04.14 від ЗАТ «Металург монтаж-203» до відповідача надійшов лист, яким відповідач був проінформований про зміну власника спірного нерухомого майна. Як свідчать з наданих Орендодавцем документів, відповідачем встановлено, що в термін з 31.05.13 по 31.03.14 шляхом представлення недостовірних документів ЗАТ «Металургмонтаж-203» безпідставно отримав від відповідача грошові кошти в розмірі 29 022,50 грн., у зв'язку з чим, ПАТ "ЗФЗ" звернулось до Заводського РВ ЗГУ ГУМВС України в Запорізькій області. Щодо позовних вимог ТОВ "ПКК "Спецбудналадка", то відповідач зазначає, що жодних доказів на підтвердження перешкоджанню позивачу у реалізації його права власності на нерухоме майно останнім до матеріалів справи не надано. З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.11 між ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (Орендодавець) та ЗАТ «Металургмонтаж-203» (Орендар) укладено договір № 477 (з протоколом врегулювання розбіжностей від 06.02.12), за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне платне користування частину території ПАТ "ЗФЗ", що перебуває під ділянкою № 5 ЗАТ «ММ-203» площею 398,66 м2.

За актом приймання-передачі від 01.10.11, який є складовою частиною договору оренди від 21.09.11, ПАТ "ЗФЗ" передало, а ЗАТ «Металургмонтаж-203» прийняло в платне користування промпощадку площею 398,66 м2, розташовану на території ПАТ "ЗФЗ" з подальшим її утриманням.

Цей договір укладається на 5 років. Автоматичне продовження строків дії цього договору не допускається (п. 8.1., 8.3. договору).

16.03.13 між закритим акціонерним товариством «Металургмонтаж-203» (Продавець) та ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти у власність будівлю контори дільниці № 5, інв. № 0045, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11 і сплатити визначену цим договором ціну. Характеристика предмету договору: загальна площа - 620,4 кв.м., відсоток зносу - 30%.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення.

Вбачається, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.13 в установленому законом порядку посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Абрамовим М.О. та зареєстрований в реєстрі за № 268.

Згідно із витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" є власником об'єкта нерухомого майна - будівлі контори дільниці № 5, інв. № 0045 загальною площею 620,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11.

09.09.13 між ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (Орендар) та ЗАТ «Металургмонтаж-203» (Орендодавець) укладено договір оренди № 1А/2014, за умовами якого (п. 1.1. договору) орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування приміщення будівлі контори (інвентарний номер 0045) ділянки № 5 площею 232,18 кв.м., розташованих за адресою: вул. Південне шосе, м. Запоріжжя, 69035 (територія заводу ПАТ "ЗФЗ" по вул. Діагональна, яке перебуває на балансі ЗАТ «Металургмонтаж-203» (свідоцтво № 1241).

Згідно із п. 6.1. договору, Орендодавець зобов'язався передати Орендарю майно відповідно до цього договору за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, за актом приймання-передачі від 01.10.13 ЗАТ «Металургмонтаж-203» передав, а ПАТ "ЗФЗ" прийняв в платне користування приміщення в будівлі контори Орендодавця, розташоване на території Орендаря, загальною площею 232,18 м2.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди № 1А/2014, цей договір діє з 01.10.13 по 30.09.14 включно.

Автоматичне продовження строків дії цього договору не допускається, окрім випадків, якщо сторони не досягнуть угоди з договірної ціни наступного договору, або непередбачуваної затримки підписання наступного договору зі сторони орендаря, строк цього договору продовжується до підписання сторонами нового договору. Дія цього договору припиняється внаслідок припинення строку, на який він був укладений, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п.п. 10.3., 10.5. договору від 09.09.13 № 1А/2014).

Судом встановлено, що листом за вих. від 29.05.14 № VIII-I-05/114, який є явним матеріалах цієї справи, ПАТ "ЗФЗ" звернулось до начальника Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, яким просило останнього здійснити перевірку дій директора ЗАТ «Металургмонтаж-203» щодо наявності в його діях ознак складу злочину передбаченого ст. 190 КК України (шахрайство).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 05.11.14 № 63/8-23К начальник СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області повідомив відповідача, що в Заводському РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області розслідується кримінальне провадження № 12013080030001319, зареєстроване за ч. 1 ст. 190 КК України по факту шахрайських дій директора ЗАТ «Металургмонтаж-203» Ковніра М.М. Триває досудове розслідування та встановлюються обставини правопорушення.

Представник відповідача в ході розгляду цієї справи пояснював суду, що враховуючи встановлення того факту, що з 16.03.13 ЗАТ «Металургмонтаж-203» не було власником спірного об'єкту нерухомості, яке передавалось в оренду за договором від 09.09.13 № 1А/2014 та звернення до правоохоронних органів з цього приводу, спірні орендовані приміщення загальною площею 232,18 м2 за актом приймання-передачі від ПАТ "ЗФЗ" до ЗАТ «Металургмонтаж-203» не повертались.

В той же час, як стверджував представник відповідача в суді, орендовані за договором від 09.09.13 № 1А/2014 приміщення були звільненні ПАТ "ЗФЗ" самостійно ще в жовтні 2014 року.

Предметом позовних вимог у цій справі є зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" права власності на об'єкт нерухомості, а саме: будівлю контори № 5, інв. № 0045, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м. шляхом її звільнення та забезпечення до неї безперешкодного доступу позивача, а також шляхом вільного пересування позивача на орендованій земельній ділянці з урахуванням особливостей перепускного режиму на ПАТ "ЗФЗ".

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 ст. 43 ГПК України унормовано, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Як встановлено судом, позивачем жодних доказів на підтвердження перебування спірного об'єкта нерухомості (будівля контори № 5, інв. № 0045, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м.) у незаконному володінні ПАТ "ЗФЗ", станом на час розгляду цієї справи в суді, не надано.

Також, позивачем не надано суду доказів здійснення ПАТ "ЗФЗ" перешкод позивачу у користуванні чи розпорядженні спірним об'єктом нерухомості: будівлі контори № 5, інв. № 0045, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м.

Крім того, станом на час прийняття процесуального рішення по суті спору у справі відсутні докази на підтвердження звернення позивача до правоохоронних органів з приводу незаконного володіння ПАТ "ЗФЗ" об'єктом нерухомого майна зазначеного в тексті цього рішення.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" права власності на об'єкт нерухомості, а саме: будівлі контори № 5, інв. № 0045, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м. шляхом її звільнення та забезпечення до неї безперешкодного доступу позивача не підтверджуються зібраними у справі доказами. У зв'язку з чим, судом відмовляється у задоволенні вимог в цій частині через недоведеність.

Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем свого права власності шляхом вільного пересування ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" на орендованій земельній ділянці з урахуванням особливостей перепускного режиму на підприємстві відповідача. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач пояснював, що незаконно позбавлений права користування належною йому на правах оренди земельною ділянкою, що призначена для обслуговування вищевказаного об'єкту нерухомості.

Статтею 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (ч. 6).

Згідно нормам ч. 3 ст. 7 (у відповідній редакції) чинного Закону України «Про оренду землі», (…) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

враховуючи вище викладені положення чинного Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», перехід права власності чи права користування на землю у випадку набуття власності на будівлю або споруду вимагає окремого договірно-правового врегулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником (землекористувачем) цієї земельної ділянки та набувачем споруди.

Зміст наявного в матеріалах справи Державного акту на право постійного користування землею від 06.04.01 № 001699 свідчить, що право на постійне користування земельною ділянкою площею 45,0029 гектарів по вул. Діагональній, 11, на якій, у т.ч. знаходиться будівля контори № 5, інв. № 0045, загальною площею 620,4 кв.м., належить ВАТ "ЗФЗ" (правонаступником якого є ПАТ "ЗФЗ").

Будь-яких доказів, які б посвідчували право власності або право користування ЗАТ «Металургмонтаж-203» земельною ділянкою, на якій розташована будівля контори № 5, інв. № 0045, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м. матеріали цієї справи не містять.

Посилання позивача на договір від 21.09.11 № 477, як на договір оренди земельної ділянки, суд визнає надуманим і безпідставним оскільки вказаним договором, укладеним між ПАТ "ЗФЗ" та ЗАТ «Металургмонтаж-203», були врегульовані господарські відносини з орендного користування останнім промплощадки на території ПАТ "ЗФЗ" площею 398,66 м2, а не правовідносини з оренди земельної ділянки.

Судом враховано, що згідно з нормами ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

А за вимогами ст. 126 ЗК України (у відповідній редакції), право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Доказів того, що договір від 21.09.11 № 477 був зареєстрований сторонами цього договору в установленому законом порядку матеріали цієї справи не містять.

Не містять матеріали цієї справи і доказів оформлення ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" речових прав на земельну ділянку в розумінні ст. 126 ЗК України.

Крім того, умови самого договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.13, за яким позивач набув право власності на спірну будівлю, також не містять жодних положень щодо переходу до Покупця (ТОВ "ПКК "Спецбудналадка") права власності чи права користування на земельну ділянку, на якій розташована будівля контори № 5, інв. № 0045 загальною площею 620,4 кв.м.

При цьому, із умов п. 7.2. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.13 слідує, що сторонам цього договору було роз'яснено нотаріусом зміст ст.ст. 182, 377, 655, 657 ЦК України, ст. 120 ЗК України, згідно з якими при переході прав власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, ст. 93-96, 124-126 ХЗК України.

В матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження укладення між ПАТ «ЗФЗ» (як постійним землекористувачем спірної земельної ділянки) та ТОВ "ПКК "Спецбудналадка" (як власником будівлі, що розташована на спірній земельній ділянці) будь-якої цивільно-правової угоди, яка б врегульовувала відносини сторін щодо земельної ділянки, на якій розташована будівля контори № 5, інв. № 0045, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, загальною площею 620,4 кв.м.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем свого права власності шляхом вільного пересування позивача на орендованій земельній ділянці, з урахуванням особливостей перепускного режиму на ПАТ "ЗФЗ" та не надання позивачем суду доказів звернення керівництва позивача до відповідача із відповідною заявою про оформлення відповідачем тим чи іншим особам позивача документів для здійснення безперешкодного доступу до об'єкту нерухомості, який знаходиться на території підприємства відповідача, суд визнає безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з чим, у задоволенні цих вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1218 грн. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 30.12.14.

Суддя В.Л. Корсун