Постанова № 42157392, 08.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/15656/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Сивун Т.С.

представника позивача - Тихомиров О.А.

представника відповідача - Копань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 16.10.2014 року просить:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 року № 0001212202;

- зобов'язати державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Дніпропетровська відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014 року № 0001212202;

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПНВП «Ергомера» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам ЛМКП «Теплокомуненерго», ПАТ «ДМКД», ПАТ «ІНГЗК», ТОВ ТД «Мегатекс» за березень 2014 року, за результатами якої 29.08.2014 року складено акт № 1112/22-02/24234435. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено заниження підприємством податку на додану вартість в розмірі 364 686 грн., що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014 року № 0001212202. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали пояснення аналогічні доводам, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між ПНВП «Ергомера» та ТОВ ТД «Мегатекс», не спрямовані на реальне настання наслідків, фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося, позивачем в порушення вимог діючого законодавства відображено в податковому обліку суми податкового кредиту за вказаним правочином. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Приватне науково-виробниче підприємство «Ергомера» зареєстроване як юридична особа 22.03.1996 року та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

29.08.2014 року працівниками державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 1112/22-02/24234435 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Ергомера» (код за ЄДРПОУ 24234435) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з підприємствами ЛМКП «Теплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 24047779), ПАТ «ДМКД» (код за ЄДРПОУ 5393043), ПАТ «ІНГЗК» (код за ЄДРПОУ 190905), ТОВ ТД «Мегатекс» (код за ЄДРПОУ 38676077) за березень 2014 року».

Відповідно до висновків вказаного акту зазначено:

1. Перевіркою ПНВП «Ергомера» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ ТД «Мегатекс» (код за ЄДРПОУ 38676077).

2. Перевіркою ПНВП «Ергомера» встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 364 686 грн., в т.ч. за березень 2014 року на суму 364 686 грн.

3. Перевіркою ПНВП «Ергомера» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ЛМКП «Теплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 24047779), ПАТ «ДМКД» (код за ЄДРПОУ 5393043), ПАТ «ІНГЗК» (код за ЄДРПОУ 190905), їх вид, обсяги, якість та розрахунки за березень 2014 року.

4. Перевіркою ПНВП «Ергомера» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ЛМКП «Теплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 24047779), ПАТ «ДМКД» (код за ЄДРПОУ 5393043), ПАТ «ІНГЗК» (код за ЄДРПОУ 190905).

11.09.2014 року податковим органом, на підставі висновків вищевказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001212202, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 547 029 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 364 686 грн. та за штрафними санкціями - 182 343 грн.

Оскільки донарахування податкових зобов'язань відбулося внаслідок не підтвердження реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ТД «Мегатекс» за березень 2014 року, та як наслідок завищення відображеного податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого по таким операціям, суд вважає за необхідне, з метою підтвердження або спростування висновків податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами дослідити саме обставини справи, які стосуються взаємовідносин вказаного контрагента, по якому сформовано спірну суму податкового кредиту.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ПНВП «Ергомера» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

І відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про відсутність реального змісту господарських операцій позивача з ТОВ ТД «Мегатекс» у березні 2014 року, які ґрунтуються на викладених в акті перевірки обставинах.

Даючи аналіз повідомленим позивачем та його представником обставинам та наданим доказам щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ ТД «Мегатекс» суд зазначає наступне.

01.03.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ ТД «Мегатекс» (постачальник) було підписано договір поставки №03/2014 року, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві комплектуючі, товар та обладнання, а покупець прийняти та платити товар.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові накладні, в яких зазначено найменування товару (конденсатори, мікросхеми, датчики, кабелі, відводи, труби різного діаметру та довжини, гофрошланг, SIM - карти поповнення, вуглекислота в балонах, базове ПЗ ІІС, комплект програмних заходів адміністратора, драйвера протоколів обміну, інші комплектуючі до мікросхем, тощо) та найменування наданої послуги (роботи для РУ 500); акти приймання-передачі виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму в розмірі 364 686 грн.

Вказані документи надавалися податковому органу під час перевірки, досліджувалися працівниками податкового органу та зміст операцій відповідно до цих документів описані в акті перевірки.

Податковим органом встановлено, що господарські операції з ТОВ ТД «Мегатекс» не піддержуються оскільки не можливо встановити, яким чином здійснювались вантажно-розвантажувальні роботи, невідомо яким чином здійснювалось перевезення товару, оскільки зазначений в товарно-транспортних накладних автомобіль за своїми технічними характеристиками не може бути використаний для перевезення придбаного товару, окрім того не надано документи, які засвідчують якість і комплектність товару (сертифікати, посвідчення якості).

Таким чином, з метою вирішення вказаного спору, суду необхідно з'ясувати такі обставини, як транспортування придбаного товару, наявність супроводжувальних документів, що підтверджують якісні характеристики товару, наявність достатніх трудових, матеріальних засобів у контрагента - постачальника на здійснення реалізації товарів та надання послуг.

З наданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних встановлено, що перевезення товару здійснювалось автомобілем Opel Astra НОМЕР_3, водій ОСОБА_5, агент з постачання ПНВП «Ергомера».

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 33 від 27.03.2014 року зазначено про перевезення 58 категорій товару, серед якого зокрема такі позиції як труба ел.зварна 219х6 у кількості 2 метри, кабель ПВС-3х0,75 у кількості 30 метрів, труба металопластикова у кількості 17 метрів, труба ел.зварна 273х4,5 у кількості 2 метри, болт М 16х70 у кількості 179 кг., труба ел.зварна 89х3,5 у кількості 22 метри, труба ф 32х2,5 у кількості 10 метрів; № 32 від 27.03.2014 року зазначено про перевезення 105 категорій товару, серед якого зокрема такі позиці як гофрошланг D=20 мм у кількості 3454 метри, гофрорукав d 20 у кількості 38 метрів, труба ел.зварна 76х3,0 у кількості 12 метрів, труба ел.зварна 325х8 у кількості 18 метрів, труба ел.зварна 89х3,5 у кількості 22 метри, труба ел.зварна 108х4 у кількості 65 метрів тощо.

З наданих позивачем ТТН та пояснень вбачається, що значні обсяги товару (як по масі та по габаритам) перевозились легковим автомобілем Opel Astra НОМЕР_3, водій ОСОБА_5, проте суду не надано жодних доказів або пояснень з приводу того яким чином здійснювалось завантаження значних об'ємів таких товарів як труби ел.зварні, говрошланги тощо.

Допитаний в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_5 показав, що близько 6 років працює на підприємстві ПНВП «Ергомера», на даний час займає посаду агента з постачання, займається пошуком необхідних товарів для діяльності підприємства.

Щодо взаємовідносин з ТОВ ТД «Мегатекс» свідок ОСОБА_5 надав пояснення, які не можуть судом вважатись як такі, що підтверджують взаємовідносини з вказаним підприємством, оскільки свідок був непослідовний в своїх показах, на питання суду щодо того, яким чином отримувались пропозиції ТОВ ТД «Мегатекс» на постачання товару та його вартість не надав точної відповіді, також не зазначив про осіб - менеджерів ТОВ ТД «Мегатекс» з якими зустрічався з приводу придбання товару. Таким чином показання свідка в частині, які стосуються фактів здійснення перевезення товару, отримання його та навантаження на стоянці в районі вул. Плеханова на думку суду не можуть підтвердити факт отримання даних товарів саме від ТОВ ТД «Мегатекс». Окрім того, не зрозумілим є пояснення позивача з приводу отримання товару, оскільки як ним зазначено приймання товару відбувалось на автомобільній паркові, при цьому ним не здійснювалась перевірка комплектності, якості та кількості отриманого товару, хоча відповідного до його посадової інструкції, долученої до матеріалів справи, дії з перевірки якості, кількості товарів є його прямими посадовими обов'язками.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного документа на засвідчення якості придбаних товарів.

Відповідно до видаткової накладної № 138 від 28.03.2014 року зазначена реалізація на адресу позивача базового програмного забезпечення ИИС вартістю 145 000 грн., драйверів протоколу обміну у кількості 7 шт., вартістю 21 000 грн. кожний., проте відсутні відповідні документи, що підтверджують походження даних програм, їх виробника, тощо.

Надані копії фотокарток із зображенням завантаженого автомобіля Opel Astra держ. номер НОМЕР_3 гофрошлангами не можуть вважатись судом як такі, що підтверджують фізичну можливість вказаного автомобіля для здійснення перевезення такої кількості товарів, оскільки згідно наданих ТТН перевезення здійснювалось не менше 20 позицій товарів, які мають значну вагу та об'єм.

Фактично вказані фотокартки не інформативні та не можуть вважатися доказом здійснення перевезень товару вказаним автотранспортом.

Отже, з огляду на неможливість встановити, яким чином здійснювалось перевезення товару та можливість ідентифікувати придбаний у ТОВ ТД «Мегатекс» товар, у суду є всі підстави ставити під сумнів реальність вищевказаних операцій.

Таким чином, наведені обставини ставлять під сумнів реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем ТОВ ТД «Мегатекс». Суд також не приймає до уваги документи, надані позивачем на підтвердження факту використання ним у своїй господарській діяльності товарів придбаних у ТОВ ТД «Мегатекс» (зокрема те, що придбані комплектуючі використовуються під час виготовлення приладів та лічильників), оскільки за ними неможливо ідентифікувати придбані товари та встановити їх походження та кількість.

Надані представником позивача докази наявності в останнього виробничих потужностей та персоналу не мають правового значення для вирішення даного спору, предметом якого є реальність операцій між позивачем та підприємством ТОВ ТД «Мегатекс».

Окрім того, з долучених до матеріалів справи доказів та пояснень представників позивача судом встановлено, що основним постачальником товарів є ТОВ «Рейнбоу Текнолоджис», що також підтверджується договором від 17.12.2013 року № 16953/13 та специфікаціями до нього.

У вказаного контрагента позивачем здійснювалось придбання комплектуючих, які за своїм найменуванням та технічним характеристикам відповідають, тим що зазначені в наданих документах, якими оформлені господарської операції ТОВ ТД «Мегатекс».

Таким чином суд погоджується з висновками податкового органу, що вчинювані позивачем взаємовідносини, оформлені з ТОВ ТД «Мегатекс» не спрямовані на реальне здійснення господарської діяльності.

Окремо суд зазначає, що сама по собі наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування валових витрат.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

Суд також не залишає поза увагою надані податковим органом документи, а саме акт від 22.07.2014 року № 960/04-62-22-1/38676077 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД Мегатекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року», яким встановлено відсутність підприємницької діяльності ТОВ ТД «Мегатекс» та копії податкової звітності ТОВ ТД «Мегатекс», з яких встановлено, що на вказаному підприємстві працює лише одна особа.

Таким чином, з огляду на відсутність у ТОВ ТД «Мегатекс», як встановлено податковим органом, відповідних умови для здійснення господарської діяльності, недоведеністю позивачем факту отримання товару від ТОВ ТД «Мегатекс», суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно було відображено в податковій звітності наслідки безтоварних операцій з ТОВ ТД «Мегатекс». Отже висновки податкового органу про завищення податкового кредиту в розмірі 364 686 грн. є обґрунтованими.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 11.09.2014 року № 0001212202 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, задоволенню не підлягають вимоги позивача про зобов'язання податковий орган відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014 року № 0001212202, виходячи з наступного.

Порядок реалізації права податкового органу визначати суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість визначено Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012 року, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 року за №2135/2247.

Відповідно до вказаного Порядку органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

У п.4.4, п.4.5 вищевказаного Порядку, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Таким чином суд зазначає, що внесення інформації до автоматизованої системи на підставі податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується платником податків, до моменту його узгодження або скасування не створює жодних правових наслідків для платника податків.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Розміри ставок судового збору встановлюються статтею 4 Закону України «Про судовий збір», згідно якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку мають вимогу як майнового так і не майнового характеру, та враховуючи те, що позивачем не сплачено судовій збір в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з позивача судовий збір в розмірі 73,08 грн. за позовні вимоги немайнового характеру та 4872 грн., за позовні вимоги майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» судові витрати у розмірі 4945,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 09.12.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля