Рішення № 42155819, 25.12.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.12.2014

Справа № 320/10674/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького, ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Згідно з наказом № 360-04 від 02.09.2013 р. позивачка ОСОБА_1 прийнята на посаду асистента кафедри англійської мови в ОСОБА_2 державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького. Наказом № 274-04 від 01.09.2014 р. ОСОБА_1 переведена на посаду старшого викладача кафедри англійської мови. Наказом № 317-04 від 25.09.2014 позивачку було звільнено з займаної посади за п. 3 ст. 41 КЗпП України у звязку зі вчиненням працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу № 317-04 від 25.09.2014 р. про її звільнення; поновлення її на роботі на посаді старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10 мінімальних заробітних плат на час постановлення рішення та зобовязати відповідачів анулювати у трудовій книжці запис про її звільнення.

17.11.2014 р. позивачка уточнила позовні вимоги та просить визнати незаконним та скасувати наказ № 317-04 від 25.09.2014 р. про її звільнення; поновити її на роботі на посаді старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5769,32 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького на її користь моральну шкоду у розмірі 12180 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 12180 грн. та зобовязати відповідачів анулювати у трудовій книжці запис про її звільнення.

25.12.2014 р. позивачка остаточно уточнила позовні вимоги та просить поновити її на роботі на посаді старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12844,8 грн.; визнати незаконним та скасувати наказ № 317-04 від 25.09.2014 р. про її звільнення; стягнути з відповідача ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького на її користь моральну шкоду у розмірі 12180 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у розмірі 12180 грн. та зобовязати відповідачів анулювати у трудовій книжці запис про її звільнення.

Позивачка в судовому засіданні наполягає на задоволенні своїх позовних вимог та пояснила, що наказом № 226-01 від 25.09.2014 р. її було відсторонено віз занять та наказом № 317-04 від 25.09.2014 р. звільнено з посади старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ згідно п. 3 ст. 41 КЗпП України у звязку зі вчиненням працівником, яким виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Підставою був висновок комісії з розгляду скарги студентів 516, 614 груп. Вважає, що звільнення було незаконним, оскільки жодна з зазначених в наказі підстав для звільнення не мала місця, а ті припущення, що викладені у наказі, не можуть бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення; скарги студентів сфальшовані, оскільки вона не проводила занять у групі за номером 516; відповідачем при виданні наказу не дотримані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень; акти перевірок, комісій, службових розслідувань їй на ознайомлення не надавались; посадова інструкція старшого викладача, яку надали на її вимогу, датована 01.07.2014 р., хоча в цей період часу вона перебувала на посаді асистента, а підпис у цій посадовій інструкції виконаний не нею, а іншою особою. Крім того, діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, оскільки в 2000 р. вона закінчила МДПУ та отримала кваліфікацію «вчитель англійської, німецької мов та зарубіжної літератури» та постійно підвищувала свій кваліфікаційний рівень. У 2010 р. успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня «кандидат філологічних наук», знаходилась на стажуванні тривалий час в ОСОБА_4 та навчалась в Копенгагенському королівському університеті. За час роботи на кафедрі вона не мала дисциплінарних стягнень та взагалі зауважень від керівництва, адміністрації, студентів, навіть технічного персоналу. Тому вважає, що дії адміністрації в особі ректора МДПУ ОСОБА_3 принизили її ділову репутацію як фахівця, молодої особи, сучасного педагога, професіонала нібито у тому, що вона висловилась на одному із занять нецензурною лайкою, обєктивно неперевірені дані були оприлюднені в колективі вузу серед викладачів та студентів. Також, в доповідних записках першокурсників: студента 614 групи ОСОБА_5 та старости 514 групи ОСОБА_6 крім думки про те, що вона висловилась нецензурною лайкою, жодних доказів вчинення нібито аморального проступку немає. Незаконне звільнення завдало їй моральні страждання, вона втратила улюблену роботу, звязки з колективом. Вважає, що дійсною причиною її звільнення є бажання ректора ліквідувати структурний підрозділ «кафедра англійської мови». Тому на підставі викладеного, просить задовольнити її позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 державного педагогічного університету імені ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що наказом № 226-01 від 25.09.2014 р. ОСОБА_1 було відсторонено від занять. Наказом № 317-04 від 25.09.2014 р. було звільнено з посади старшого викладача кафедри англійської мови ОСОБА_2 державного педагогічного університету імені ОСОБА_7 відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України, у звязку з вчиненням працівником, який виконує виховні функції аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи на даній посаді. Підставою для звільнення ОСОБА_1 був висновок атестаційної комісії, що підтверджується протоколом № 2 від 25.09.2014 р. Старший викладач ОСОБА_1 проводила заняття в 516 групі, про що свідчить її навантаження на 2014 р. і скарга студентів 516 групи на викладача, що підтверджено пояснювальними записками студентів з якими позивачка була ознайомлена на засіданні комісії від 25.09.2014 р. пояснювальні записки від студентів 514 та 614 групи факультету інформатики, математики та економіки підтверджують той факт, що поведінка позивачки була некоректною, несла образливий характер і суперечила нормам моралі, що притаманні викладачу вищого навчального закладу, що порушує розділ ІІ Конституції України «Права свободи та обовязки людини і громадянина», ст.ст. 21, 22, 24, 28 Закону України «Про освіту» що передбачає, що педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями…, тому було звільнено ОСОБА_1 на підставі п. 3 ст. 41 КЗпП України.

Відповідач ОСОБА_3 ректор МДПУ ім. Б.Хмельницького в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ ім. Б.Хмельницького за вчинення аморального проступку за ст. 41 ч. 3 КЗпП України на підставі скарг студентів 516 та 614 груп. Університетом було проведене відповідне розслідування та підтверджено той факт, що позивачкою скоєно саме аморальний проступок, про що є висновки комісій від 22.09.2014 р. та від 25.09.2014 р. З урахуванням того, що позивачка висловлювалася такими не прийнятними для педагогічного працівника вищої школи фразами вважає, що факт аморального проступку підтверджений і є несумісним з продовженням нею роботи в ВНЗ. Його наказом № 222-01 затверджено склад комісії, що проводила розслідування та до складу якої увійшли представники профспілкового комітету університету. Його зацікавленість та юриста Мінкової О.Г. це є лише припущення позивачки, оскільки це безпідставно та не має під собою жодного підґрунтя. Скорочення чисельності кафедри залежить від кількості контингенту, а не від його бажання. Щодо упереджено складених доповідних записок студентів та їх написання під диктовку, це також є припущенням позивачки. Він вважає, що експертно-кваліфікована комісія від 25.09.2014 р. ретельно дослідила всі відповідні записки студентів, доповідь декана ОСОБА_8 та директора інституту ОСОБА_9, доповідь доцента ОСОБА_10 та юриста Мінкової О.Г. Звільнення проводилося за нормами трудового законодавства та відповідно до Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту».

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01.09.2007 р. наказом № 67-04 ОСОБА_1 було зараховано на посаду асистента предметної комісії з іноземних мов кафедри початкової освіти ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького; наказом №274-04 від 01.09.2014 р. переведено на посаду старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ.

Наказом № 226-01 від 25.09.2014 р. позивачку було відсторонено від занять і наказом № 317-04 від 25.09.2014 р. звільнено з посади старшого викладача кафедри англійської мови МДПУ згідно п. 3 ст. 41 КЗпП України у зв`язку зі вчиненням працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Підставою звільнення в самому наказі від 25.09.2014 р. вказано висновок комісії з розгляду скарги студентів 516, 614 груп.

Згідно з положенням п. 3 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Наказом ректора МДПУ від 22.09.2014 р. була створена тимчасова комісія для проведення службового розслідування неправомірних дій викладача ОСОБА_1 /а.с.52/.

Суду наданий висновок за результатами роботи вказаної комісії, згідно якого на підставі отриманих пояснень від студентів 514 та 614 груп та пояснень старшого викладача ОСОБА_1 факт скоєння неправомірно аморального проступку ОСОБА_1 встановлено та голова комісії юрист Мінкова О.Г. просить звільнити старшого викладача ОСОБА_1 за ст. 41 п. 3 КЗпПУ /а.с. 125/.

Як вбачається з наданого суду протоколу засідання експертно-кваліфікаційної комісії МДПУ від 25.09.2014 р. /а.с.42-51/ було розглянуто результати роботи комісії по вивченню скарг студентів, було заслухано ОСОБА_11, яка пояснила, що встановлено факт скоєння ОСОБА_1 аморального проступку на підставі пояснень студентів 514 і 614 груп, а також ОСОБА_1, яка спростувала факт скоєння нею аморального проступку, цієї фрази нею сказано не було. Інші виступаючі наголосили на тому, що студенти скаржаться на педагога ОСОБА_1, яка підвищує на них голос, примушує покупати методички і т. д. Наголошувалось, що факт вчинення нею аморального проступку був встановлений і це є неприпустимим для педагога.

Свідок ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що у них почалися уроки англійської мови, їх група запізнилася на урок на 2 хвилини. Вони відповіли, що йде ще один чоловік. Потім вони переводили текст з книжки, не знали слово і їм дозволили користувалися мобільними телефонами. Він взяв телефон і почав переводити текст. Викладач сказала йому «что ты маструбируешь с телефоном, мог бы залезть под стол и там бы маструбировал». На наступне заняття вони вже йшли зі страхом. Потім він побачив ОСОБА_12 і розповів, як викладач з ними розмовляє. Він пішов до студради і написав там заяви, викликав старосту, а потім і його. Він відразу не скаржився, а потім написав доповідну, про те, що ОСОБА_1 його ображала. Одногрупники все чули і теж написали доповідні. Слова викладача його образили.

Свідок ОСОБА_13 пояснила в судовому засіданні, що вона була в складі комісії по ОСОБА_1 та була ознайомлена з поясненнями студентів в вересні числа 23, точну дату вже не памятає. Зі слів студента їй відомо, що ОСОБА_5 був ображений викладачем ОСОБА_1 Сам ОСОБА_5 сказав, що йому викладач ОСОБА_1 сказала «что можешь залезть под стол с телефоном и там маструбировать». Позивачка на це сказала, що вона сказала фразу на англійській мові, яка схожа по вимові з тою, на яку посилається студент. На засіданні всі проголосували за звільнення ОСОБА_1 До неї неодноразово зверталися студенти зі скаргами на позивачку, однак це були усні скарги і їм не було надано ходу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є завідуючим кафедрою. Освітній процес нерозривно звязаний з виховною діяльністю. Студенти 1-го курсу це неповнолітні особи, ще не з склавшоюся психікою та болісно реагують на таку поведінку викладача. До них звернулись ряд студентів з поясненнями, що викладач ОСОБА_1 вела себе непристойно, а саме: зайшовши в аудиторію на лекцію не представилася та сказала студенту непристойну фразу: «возьми свой телефон, залезь под стол и там маструбируй». Така ситуація ганьбить їх колектив, це резонансна справа. Студенти розказали про цю ситуацію своїм батькам, а ті своїм друзям. До ОСОБА_1 неодноразово були претензії щодо її неадекватної поведінки. Викладач змогла себе вести так на першому зайняті, що б було далі. Ними при звільнені була дотримана вся процедура. Він, як член комісії, вважає, що діяння позивачки доказані і вона повинна нести моральну та матеріальну відповідальність за цей проступок. Якщо б один студент таке б сказав, може ще б були сумніви, а так цю ситуацію підтвердили і інші студенти.

Свідок ОСОБА_9 пояснила в судовому засіданні, що їй відомо, що ОСОБА_1 непристойно повелася зі студентами 1-го курсу з доповідних записок студентів. Вона з нею балакала та казала їй, що потрібно вести себе коректно, у неї не має права принижувати гідність студентів, тим паче, що вони першокурсники. Вона вважає, що це був аморальний проступок.

Свідок ОСОБА_14 пояснила в судовому засіданні, що вона була запрошена на засідання комісії як представник психологічної служби та буда ознайомлена з заявою студентів, вона перший раз з таким зіткнулася. Студенти написали, що викладач їх образила, зверхньо до них відносилася, вони були ображені її словами. Завданням комісії було для того, щоб таких порушень більше в університеті не було. На засіданні вони вивчали заяви студентів, моральну поведінку позивачки.

Свідок ОСОБА_15 пояснила в судовому засіданні, що її запросили бути присутньою на засіданні, як члена профспілкового комітету. Вона голова комісії по трудовим спорам. Її ознайомили з заявою групи студентів про те, що ОСОБА_1 неетично себе вела на лекції, що вона на одному із занять вимовила некоректні слова. Вони вияснили наскільки це була правда, ОСОБА_1 була присутньою та сказала, що вона такого не говорила. Профспілковий комітет не збирався. Якщо ОСОБА_1 написала їм би заяву, то вони тоді би зібралися і розбиралися в складеній ситуації.

Свідок ОСОБА_16 декан, пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 працювала викладачем англійської мови в університеті. Після того, як пройшли перші заняття виникла конфліктна ситуація між студентами та викладачем. Він взяв пояснювальні записки від студентів і передав їх ректору університету. Студенти казали, що вони були в шоці від того, яким тоном викладач вела заняття, а до одного зі студентів було звернення, яке виходить за рамки пристойності, а саме вона сказала ОСОБА_5, що він маструбує з телефоном, може ще під парту залізе і там продовжить. Студенти були в шоковому стані. Студенти пояснювали, що телефоном вони користуються з дозволу педагога. Приблизно було 5-6 пояснювальних від студентів. Він був учасником експертної ради, студенти чекали від них якихось дій. Всі конфліктні ситуації розглядаються на засіданнях комісій. Спочатку оголосили докладні записки студентів, куратора, обмінялися думками, вислухали ОСОБА_1, яка пояснювала, що вона розмовляла англійською мовою, а студенти її не зрозуміли, вони не знають англійської мови. Відповідно до стану студентів після того, що сталося він вважає, що це був аморальний поступок.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що в вересні 2014 р. стався випадок некоректного поводження викладача ОСОБА_1 зі студентами. Відомо, що позивачка зайшовши на лекцію на представилася, проводила заняття в підвищеному тоні, в сторону студента ОСОБА_5 висловилася нецензурними словами з використанням ненормативної лексики. Він пішов до декана ОСОБА_16, до ректора ОСОБА_3, йому порадили написати доповідну записку, що він і зробив. Раніше він неодноразово чув скарги від студентів на викладача ОСОБА_1 Стосовно тих скарг вже спілкувалися з нею. Йому не пропонували брати участь в засіданні комісії.

Свідок ОСОБА_18 старший інспектор відділу кадрів пояснила в судовому засіданні, що 25.09.2014 р. вона в якості секретаря була присутньою на засіданні комісії, де розглядалось питання по ОСОБА_1 Вона вела протокол засідання, було вирішено звільнити ОСОБА_1 ОСОБА_1А пропонували звільнитися за власним бажанням. Акцент на засіданні робився на аморальну поведінку позивачки, тому що вона зайшла на лекцію не представилася та грубо себе вела, образливо висловлювалася. Вона коротко записала пояснення ОСОБА_1 про те, що вона образливих фраз не казала.

Свідок ОСОБА_12 пояснив в судовому засіданні, що він голова студентського комітету університету. Йому стало відомо, що викладач ОСОБА_1 сказала студенту ОСОБА_5 «що ти маструбуєшь під партою». ОСОБА_5 сказав, що була пара, він сидів не на першій парті, а десь подалі, у нього був телефон в руках, а на парі не можна сидіти з телефоном в руках, а потім пролунала фраза від ОСОБА_1 «що ти маструбуєшь під партою». Він склав протокол студентського комітету від 18.09.2014 р. та передав його до інформації ректору університету з проханням розібратися в вказаному інциденті. Він був присутнім на двох засіданнях 23 та 25 вересня. Метою засідання було розглянути заяву студентів та поговорити з ОСОБА_1, характер носив розяснювальний.

Свідок ОСОБА_19 пояснила в судовому засіданні, що 23.09.2014 р. до неї зайшла ОСОБА_9 сказала, що треба зявитися до юриста. Вона прийшла, а там був тільки один хлопець, потім прийшла ОСОБА_14, Мінькова, ОСОБА_10 ніхто нічого не казав. Потім зайшла ОСОБА_1, їй показали декілька заяв десь 4-5 шт., вона прочитала їх, нічого не зрозуміла. Вона не може повірити в те, що позивачка могла б таке сказати, вона кращий викладач кафедри. Вона характеризувала ОСОБА_1 з позитивної сторони, їй скарг на неї не надходило. Вона відвідувала пари ОСОБА_1, позивачка ніколи студенту не казала «ти», а тим паче не могла б такого сказати. ОСОБА_1 пропрацювала в університету 7 років. Вона не знала, що 23 вересня була комісія і що вона була її членом і про рекомендацію звільнити ОСОБА_1 Ректор був не задоволений її думкою відносно ОСОБА_1

В доповідній записці куратора 514 групи факультету інформатики, математики і економіки ОСОБА_17 на імя ректора МДПІ ім. Б.Хмельницького ОСОБА_3 від 17.09.2014 р. /а.с. 55/ вказано, що на занятті з «Іноземної мови» 12.09.2014 р. викладач ОСОБА_1 виявила до студентів групи 514 та групи 414 не педагогічну та некоректну поведінку, а саме: примусила студентів приступити до занять під час перерви, скоротивши їх відпочинок на 5 хв.; не представилася перед студентами, образивши їх «не нормальними»; розмовляла зі студентами з постійно підвищеним голосом та образами у їх бік та інше. Просить вжити відповідних заходів.

Як вбачається з доповідної студентки групи № 51 ОСОБА_20 від 18.09.2014 р. з приводу занять англійської мови ОСОБА_1 Вихователь зайшов до дзвінка, не вирішив потрібним представитися перед двома групами, підвищувала голос, сказала, що буде представлятися тільки для нормальних людей. Вела себе зарозуміло, студенти відчували себе дуже напружено /а.с. 56/.

Відповідно до пояснювальної записки студента 1 курсу ОСОБА_21 від 23.09.2014 р. /а.с. 57/ він особисто чув, що викладач ОСОБА_1 говорила ОСОБА_5 наступне речення «що ти маструбуєш зі своїм телефоном, ти б ще заліз би під парту і там би маструбував», що є аморально.

Згідно доповідної студентки ОСОБА_22 614 групи від 18.09.2014 р. /а.с. 58/ викладач ОСОБА_1 зайшовши до аудиторії не представившись, почала підвищувати голос, по відношенню до студентів вела себе зухвало. Дві групи почували себе напружено, незручно.

В пояснювальній записці студента 614 групи ОСОБА_23 від 22.09.2014 р. вказано, що на самій першій парі занять з англійської мови викладачем ОСОБА_1 його збентежило ставлення викладача до студентів. Дуже зневажлива та неприємна поведінка. На парі він та його друг ОСОБА_5 попросились пересісти на іншу парту, в відповідь почули пару образливих речень, після яких дозволили пересісти. Через деякий час ОСОБА_1 спитала «Як справи у парти, мов не хитається» (єхидно посміхаючись). Взагалі було дуже неприємно сидіти на парі та взагалі не хотілось слухати, настрій був зіпсований /а.с. 59/.

Згідно доповідної студентки ІНФОРМАЦІЯ_1, викладач упереджено відносилася до студентів, посміхалася над ними. Порівняла студента з лайном, тому що він невірно прочитав, казала студентам, що вони китайська підробка. Постійно робила зауваження за те, що розмовляють суржиком та поставила перед фактом, що потрібно розмовляти або російською мовою або українською /а.с. 60/.

Відповідно до пояснювальної записки студента 614 групи ОСОБА_5 від 22.09.2014 р. з приводу занять з англійської мови викладачем ОСОБА_1, що коли почався урок англійської мови, вони прибули до аудиторії і почали працювати. Вони переводили тексі з англійської мови на українську мову і коли він переводив, то взяв телефон, щоб перевести текст, а викладач сказав «що ти маструбіруєш зі своїм телефоном, ти б ще заліз би під парту і там би почав маструбіровати». Його такі слова викладача шокували. Викладач їм дозволила користуватися перекладачем на мобільному телефоні, планшеті /а.с. 62/.

Згідно пояснювальної записки студента 1 курсу ОСОБА_4 від 23.09.2014 р. /а.с. 63/ з приводу ситуації, яка виникла з викладачем англійської мови ОСОБА_1 15.09.2014 р., пояснює, що вона особисто чула, що ОСОБА_1 говорила ОСОБА_5 наступне речення «що ти мастрбіруєшь зі своїм телефоном, ти б ще заліз під парту і там почав маструбіровати», що на її погляд є аморальним.

Відповідно до доповідної від старости групи 514 ОСОБА_24 та студентів 514 групи спеціальності «Соціологія» від 17.09.2014 р., під час заняття з дисципліни «Іноземна мова» викладач ОСОБА_1 дозволила собі некоректно ставитися до студентської аудиторії: почала заняття приблизно на 5 хвилин раніше, розмовляла зі студентами, використовуючи образливі та некоректні вислови /а.с. 64/.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 28 постанови від 06.11.1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", з підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи (п.3 ст. 41 КЗпП), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів, ОСОБА_19 звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обовязків, так і не повязаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

В силу ст.ст. 10, 60 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Представником відповідача МДПУ суду був наданий витяг з наказу № 317-04 від 25.09.2014 р. про звільнення позивачки за ст. 41 п. 3 КЗпПУ. Як пояснила представник МДПУ цей витяг є самим наказом про звільнення. Підстава наказу: висновок комісії із розгляду скарг 516 та 614 груп, де номера груп вказані помилково.

В наказі про звільнення працівника з роботи за ініціативою керівника підприємства треба давати розгорнуту мотивацію, описувати всі фактичні обставини, що послужили приводом для звільнення.

Однак вказаний наказ про звільнення всіх цих даних не містить.

За змістом ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 41 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодоювиборного органу первинної профспілкової організації.

Представником МДПУ суду був наданий витяг з протоколу № 71/13 від 24.12.2014 р. профспілкового комітету МДПУ, де було ухвалено вважати звільнення старшого викладача кафедри англійської мови ОСОБА_1 правомірним у зв`язку з фактом скоєння нею аморального проступку по відношенню до студента, що не відповідає морально-етичним нормам викладача вищого навчального закладу, яка несе виховну функцію /а.с. /

У відповідністю зі ст. 43 ч.3 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Як встановлено в судовому засіданні вказане подання розглядалось у відсутності працівника. Як пояснила позивачка її не запрошували на засідання профкому і не повідомляли про день розгляду питання, що також підтвердила представник МДПІ.

Суд, аналізуючи надані документи, показання свідків, допитаних в судовому засіданні, вважає, що звільнення позивачки проведено з порушенням трудового законодавства.

На думку суду аморальним є проступок, що суперечить в загальноприйнятій в суспільстві моралі. Ті дії, які ставляться в провину ОСОБА_25 не можуть бути розцінені як скоєний аморальний проступок і є підставою для її звільнення за ст. 41 п. 3 КЗпПУ. Також неприпустимо звільнення за аморальний проступок на підставі загальної оцінки поведінки особи, на підставі неконкретних або недостатньо перевірених фактів, чуток і т.д.

На розгляді вказаних комісій питання про вчинення викладачем ОСОБА_1 аморального проступку ставилось адміністрацією як вже встановлений факт, підтверджений 14 заявами студентів і тому обговорювався всіма як неприпустимий в педагогічній роботі.

Однак, як випливає з наданих суду 8 пояснювальних записок студентів, тільки троє вказували на те, що ОСОБА_1 сказала на адресу студента ІНФОРМАЦІЯ_2, інші ж писали про некоректну поведінку педагога взагалі.

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідач послався на неналежні докази, які не містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд вважає, що факт скоєння аморального проступку не встановлений, відповідачем не були надані докази скоєння педагогом аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, що це зробило згубний вплив на студента.

Згідно характеристики ОСОБА_1 наданою начальником відділу кадрів МДПУ ім. Б.Хмельницького від 08.12.2014 р. /а.с. 148/ за період роботи ОСОБА_1 проявила себе як сумлінний та добросовісний співробітник, висококваліфікований спеціаліст. До виконання службових обовязків відносилась відповідально. Має достатню професійну компетентність, професійні знання, практичні навички. Досвід роботи зі студентами у ВНЗ 7 років. ерудована, проявляла інтерес до передового досвіду в науці. За характером трудолюбива, відповідальна, неконфліктна, психологічно стабільна, здатна до самооцінки. ОСОБА_1 дружелюбна, вихована, ввічлива, комунікабельна, користувалась заслуженою повагою колег та студентів МДПУ.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно довідки від 26.12.2014 р. МДПУ середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 4231,00 грн. /а.с. 196/. Розмір заробітку не заперечується.

Вимушений прогул з 25.09.2014 р. по 25.12.2014 р. склав 3 місяці, а тому при поновленні на роботі сума виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає (4231х3 міс.) 12693,28 грн. з відрахуванням податків і обов`язкових платежів.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення законних прав призвели чи могли призвести до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають для нього додаткових зусиль організації свого життя.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових прав, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення /постанова ВСУ від 25 квітня 2012 року № 6-23 цс12/.

У звязку з незаконним звільненням позивачці була спричинена моральна шкода: вона залишилась без улюбленої роботи, була принижена її ділова репутація як фахівця, молодої особи, сучасного педагога, обєктивно неперевірені дані були оприлюднені в колективі серед викладачів та студентів, вона втратила звязки к колегами та відчувала інші почуття образи, насмішки. Тому суд вважає, що слід стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн. у відповідності з законом з відповідача МДПУ, а у позові до відповідача ОСОБА_3 відмовити.

Що стосується вимог позивачки щодо зобовязання відповідачів анулювати у трудовій книжці запис про її звільнення, суд вважає за можливе їх залишити без задоволення, оскільки фактично права позивачки в цій частині захищені шляхом поновлення її на роботі, що автоматично вимагає від роботодавця внесення відповідних змін до трудової книжки працівника.

Отже суд виходить з того, що при звільнені відповідач МДПУ допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до безпідставного розірвання з позивачкою трудового договору.

Суд визнає, що недотримання вказаних вимог є підставою для визнання незаконним звільнення та поновлення позивачки на роботі.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 58, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 41, 43, 94, 233, 235, 237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького, ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 317-04 від 25.09.2014 року про звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого викладача кафедри англійської мови ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького

Стягнути з ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького, який знаходиться за адресою м. Мелітополь, вул. Леніна, 20 (Код ЄДРПОУ 02125237) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12693 грн., відрахувавши з цієї суми податки та інші обовязкові платежі.

Стягнути з ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького, який знаходиться за адресою м. Мелітополь, вул. Леніна, 20 (Код ЄДРПОУ 02125237) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4231 грн. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького судовий збір в розмірі 487,20 грн. в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а потім апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: