Ухвала суду № 42154858, 29.12.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Шелестова К.О.

суддів Антонюка О.А., Ткаченко Н.В.

за участю: секретаря Корсун Я.О.

прокурора Іванова Д.В.

захисника адвоката ОСОБА_1

представників потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного в рамках кримінального провадження № 201/11978/13-к (пр. № 1КП/201/637/2014), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040650003067 та № 12013040650004158, стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 393 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 предявлене звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 393 КК України.

На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до спливу двомісячного строку.

У судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий його вид.

Представники потерпілого заперечували проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу, пославшись на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, що враховувалися судом при обранні та продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 вважала недоцільним продовжувати обвинуваченому строк тримання під вартою, оскільки на даний час відсутні ризики, які б свідчили про необхідність продовження даного виду запобіжного заходу, а також зазначила про погіршення стану здоровя обвинуваченого ОСОБА_4, що унеможливлює подальше тримання останнього в умовах слідчого ізолятору з огляду на відсутність належного медичного забезпечення для лікування обвинуваченого, у звязку із чим, заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом також встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2014 року обвинуваченому ОСОБА_4 з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України був продовжений строк тримання під вартою.

В той же час, розглянувши доводи учасників кримінального провадження щодо доцільності подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що враховані у попередньому рішенні суду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились, оскільки ОСОБА_4 продовжує обвинувачуватися у вчиненні кримінальних правопорушень, одне із яких відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, а інше повязане із обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні дій, спрямованих на втечу з-під варти, судове слідство по даному кримінальному провадженню судом ще не розпочиналось, у звязку із чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, останній буде мати можливість незаконно вплинути на потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а отже з урахуванням обставин, визначених у ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш мякий вид запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обовязків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, у звязку з чим, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, що стосується доводів сторони захисту щодо необхідності зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий його вид з огляду на стан здоровя останнього та неможливості надання обвинуваченому, стан здоровя якого погіршується, належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки зазначені доводи не підтверджуються жодними достовірними доказами, які б свідчили про неможливість надання обвинуваченому медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору або наявність обставин, що перешкоджають отриманню обвинуваченим кваліфікованої медичної допомоги під наглядом співробітників пенітенціарної служби поза межами слідчого ізолятору, оскільки суду надавалася довідка про вивіз обвинуваченого ОСОБА_4 до обласної лікарні з метою лікування останнього, а також до клопотання сторони захисту долучена копія медичної довідки щодо медичного обстеження та надання відповідної медичної допомоги обвинуваченому в умовах слідчого ізолятору, а отже, викладені обставини, на думку суду, з врахуванням вищезазначених ризиків, не можуть бути безумовною підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий його вид, котрий не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обовязків.

Також, що стосується доводів захисника, як однієї із підстав зміни обвинуваченому запобіжного заходу, відсутність доказів, які б підтверджували вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, суд зазначає, що згідно вимог кримінального процесуального закону дані питання вирішуються виключно у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, конкретні обставини останніх, майновий стан обвинуваченого, характер ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також розмір завданої згідно обвинувального акту шкоди, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у межах 26 273 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 32 000 514,00 грн., належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обовязків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 182,183, 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 26 лютого 2015 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою є 26 лютого 2015 року.

В разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО № 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО № 805012, застави у розмірі 32 000 514 грн. (тридцять два мільйони пятсот чотирнадцять тисяч гривень) 00 коп., ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

Зобовязати ОСОБА_4 у разі внесення застави та звільнення його з-під варти, прибувати за кожною вимогою суду та покласти на останнього обовязки у вигляді: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_4, що у разі не зявлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення про причини своєї неявки, або порушення ним обовязків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: К.О. Шелестов

Суддя: О.А. Антонюк

Суддя: Н.В. Ткаченко