Вирок № 42154482, 22.12.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4765/13-к

Провадження № 1-кп/175/167/13

Вирок

Іменем України

22 грудня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

за участю секретаря Перепелиці Я.С.,

прокурора Ключка М.Л.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013040440001369 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Майдан-Гаобрик Літинського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня технічна, не працюючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

10.05.2013 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем «Фольцваген-Т4» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, здійснював рух зі сторони селища Краснопілля по автодорозі Знаменка-Луганськ-Ізварино в напрямку міста Дніпропетровська, вправому ряді руху.

Здійснюючи рух у вказаному напрямку, знаходячись в районі 193 км вищевказаної автодороги, ОСОБА_3 не переконався в безпеці свого руху, став проводити маневр повороту ліворуч на суміжну смугу руху, де в цей час рухався в попутному напрямку прямо автомобіль «ВАЗ-2101» державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого скоїв зіткнення автомобілів.

При зіткненні транспортних засобів водію ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови, закритого багато уламкового перелому правої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням уламків, закритого перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки з вивихом кисті, рваної рани в області лівого колінного суглобу, саден в області правого колінного суглобу, правого передпліччя та правого ліктьового суглобу, саден на грудній клітині праворуч та на череві, які носяться згідно висновку судово-медичної експертизи № 2786-е до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виражається в тому, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 10.4 Правил дорожнього руху України, які вказують:

п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»,

п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»,

п.10.4 - «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним трапанспортним засобам...».

Невиконання водієм ОСОБА_3 вимог п.10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 10.05.2013 року близько 17 годині 30 хвилин він рухався із сторони с. Краснопілля. По дорозі заїхав на АЗС заправив автомобіль і виїжджаючи в напрямку м. Дніпропетровська включив лівий поворот перелаштувався в крайню праву полосу руху пропускаючи транспорт. Після чого з включеним лівим поворотом перелаштувався у ліву полосу руху та зупинився для виконання розвороту, де в його автомобіль в'їхав автомобіль «ВАЗ 2101», що було далі не пам'ятає, оскільки втратив свідомість.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у суді пояснив, що 10.05.2013 року близько 18 години 00 хвилин він керував автомобілем «ВАЗ 2101» в салоні якого перевозив вантаж живих тварин, а саме: трьох живих кіз, що він їхав зі сторони м. Дніпродзержинська в напрямку м. Дніпропетровська в крайній лівій полосі руху зі швидкістю близько 40-50 км/г, з права від нього була дорожня розмітка, дві суцільні смуги, раптово біля АЗС «Лукойл» із середньої полоси руху на його полосу виїхав автомобіль «Фольсваген», він одразу почав гальмувати, однак запобігти зіткнення не вдалося. В наслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження.

Показаннями експерта ОСОБА_5, який у суді пояснив, що ним проводилися експертизи по даному кримінальному провадженні та зазначив, що при проведенні експертизи користувався схемою до протоколу огляду ДТП та фототаблицею до нього, аналізуючи їх прийшов висновку, що автомобіль «Фольсваген» рухався, до наступного висновку він прийшов виходячи з наступного: осипу скла, витікання речовини, положення транспортних засобів, остаточне розташування рульової колонки в автомобілі «Фольсфаген» та осколки після їх зіткнення, також автомобілі знаходились на одній лінії від подряпин на дорозі.

Вина ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами - матеріалами кримінального провадження дослідженими під час судового розгляду, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.05.2013 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких вбачається, що за участю водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «Фольцваген-Т4» державний номерний знак НОМЕР_1, і водія ОСОБА_2, який керував автомобілем «ВАЗ-2101» державний номерний знак НОМЕР_2 сталася ДТП на 193 км м автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» у напрямку м. Дніпропетровська (а.п.7-14)

- Висновком експерта № 2786е від 20.06.2013 року - 10.07.2013 року відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови, закритого багатоуламкового перелому правої стегнової кістки у середній третині зі зміщенням уламків, заритого перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки з вивихом кисті, рваної рани в області лівого колінного суглобу, саден в області правого колінного суглобу, правого передпліччя та правого ліктьового суглобу, саден на грудній клітині праворуч та на череві, що спричинені від дії тупих твердих предметів, або при ударі об такі, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобілю за умов дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи характер, локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичних документів, стан потерпілого можна вказати, що ушкодження утворилися незадовго до надходження до лікарні, тобто можливо в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості (а.п. 29-32)

- Висновками експерта № 70/27-439 від 12.09.2013 року та фото таблиці до нього та № 70/29-252 від 10.06.2014 року відповідно до яких, місце зіткнення автомобілів «Фольцваген» та «ВАЗ-2101» як геометричну крапку щодо меж проїзної частини, як у поздовжньому так і в поперечному напрямку встановити не надається можливим. Але зазначено, що місце зіткнення транспортних засобів знаходиться перед початком подряпин на асфальті за напрямком руху автомобілів. Автомобіль «Фольцваген» в момент зіткнення транспортних засобів рухався. Форма, локалізація, напрямок утворення ушкоджень автомобілів «ВАЗ-2101» та «Фольцваген» збігаються в тому випадку, якщо при первинному контактуванні їхні поздовжні вісі перебували під кутом 36+-5°. (а.п.48-61) (судовий том а.п. 82-96)

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 20.08.2013 року із схемою та фото таблицею до нього, із якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 у присутності понятих розповів та на місці події показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за його участю 10.05.2013 року (а.п.76-79)

- Висновком експерта № 70/27-639 від 12.09.2013 року, відповідно до якого водій «Фольцваген Т4» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.4 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля «Фольцваген Т4» ОСОБА_3 визначлась виконанням ним вимог п. 10.4 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх. Дії водія автомобіля «Фольцваген Т4» ОСОБА_3 не повідали вимогам п. 10.4 ПДР України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмі події, в діях водія автомобіля «ВАЗ 2101» ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України. (а.п.83-85)

Доводи обвинуваченого про свою невинуватість, суд розцінює як обрану обвинуваченим форму захисту спрямовану на уникнення покарання за скоєне, оскільки вони не відповідають зібраним письмовим доказам, висновкам експерта та поясненням експерта.

Щодо доводів захисника про наявність подряпин суд наголошує, що на клопотання сторони захисту проведено додаткову експертизу та допитаний експерт ОСОБА_5, який спростував доводи захисту про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 знаходився без руху, також показав, що при проведенні експертизи керувався вихідними даними матеріалів справи, а саме: кінцевим розташуванням транспортних засобів після зіткнення та наявності подряпин і підтікання рідини, а також механічних пошкоджень на автомобілях.

Наведені докази, свідчать, що саме з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, якій він міг запобігти шляхом своєчасного виконання вимог п.10.4 Правил дорожнього руху України.

Оцінивши в сукупності докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3, яке виразилося у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_3, - раніше не судимий, і не притягався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_3, який вчинив злочини, віднесені ст.12 КК України до категорії злочинів невеликої тяжкості, суд з урахуванням думки потерпілого та позиції прокурора, вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, вважаючи, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєних кримінальних правопорушень по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 40000 грн. та моральної шкоди в сумі 300000 грн. підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1166 ЦПК України, а саме стягненню з обвинуваченого вартості лікування в розмірі 13980,76 грн., оскільки потерпілому завдана така шкода, яка об'єктивно наданим та дослідженим під час судового розгляду доказам підтверджується і на момент постановлення вироку не відшкодована. Інших доказів про завдану шкоду ОСОБА_2 суду не надав, а тому в цій частині його позов не підлягає задоволенню.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості фізичних, душевних і емоційних страждань, які переніс потерпілий, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_2 моральних переживань з вини обвинуваченого, а тому сума у розмірі 70000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та у відповідності ч.5 п.2, 3 ст.194 КПК України зобов'язати: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора; повідомляти прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 13980 (тринадцять тисяча дев'ятсот вісімдесят) грн. 76 коп. матеріальної шкоди та 70000 (сімдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 52 коп. на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (призначення платежу експертиза № 70/29-439 від 12.09.2013 року), 391 (триста дев'яносто одна) грн. 20 коп. за експертизу № 70/27-639 від 12.09.2013 року та 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп. за експертизу № 70/29-252 від 10.06.2014 року (одержувач платежу: УДКСУ у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700079, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37976087, найменування установи банку: ГУДКСУ в Дніпропетровській області).

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський