Ухвала суду № 42153539, 24.12.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Вотьканича Ф.А., Животова Є.Г., за участю прокурора Дьоміної І.Ю., засудженого ОСОБА_3, та його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.10.2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Вишгорода, мешканець АДРЕСА_1 Закарпатської області, українець, громадянин України, з вищою освітою (зі слів), не одружений, непрацюючий, у відповідності до статті 89 КК України вважається таким, що немає судимості, засуджений:

- за ч.3 ст.185 КК України на 04 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 на 03 (три) роки 05 (п'ять) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остоточно призначено засудженому ОСОБА_3 покарання у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 03 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, а саме: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази, а саме: поліетиленовий кульок, у середині якого знаходяться пара кросівок, марки "adidas", що знаходиться в камері зберігання речових доказів Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області; металеву викрутку, ламінований аркуш паперу з написом "открыто", восковий зліпок зі слідами знаряддя зламу, металевий цвяховиймач, металеву викрутку, що зберігаються в кімнаті речових доказів Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області постановлено знищити.

Судові витрати в розмірі 1 176(одна тисяча сто сімдесят шість) грн. за проведення товарознавчої, трасологічної та дактилоскопічної експертиз - стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписки про невиїзд залишено без змін до набрання вироком законної сили.

-2-

Згідно вироку, ОСОБА_3, 08.06.2012 року, біля 10 год., у АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою крадіжки, перелізши через вікно сходинкової площадки на балкон квартири №66, і шляхом віджиму дверного полотна проник усередину даного помешкання, де проживала потерпіла ОСОБА_5, звідки, таємно викрав грошові кошти в сумі 650 (шістсот п'ятдесят) доларів США, що згідно довідки відділення АТ "Комінвест - Банк" № 04-5/174 від 11.06.2012 року становить 5 196 ( п'ять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 75 коп., цифровий фотоапарат марки "Olimpus FE - 360" вартістю згідно висновку експерта №253 від 04.07.2012 року - 300 (триста) грн., спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 5, 496 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 75 коп..

Окрім того, ОСОБА_3 з невстановленою досудовим слідством особою, 17.06.2012 року, біля 03 год., діючи умисно, з метою крадіжки проник на територію монастиря "Святого Кирила і Мефодія", що знаходиться за адресою с. Драчино вул. Драчинська, 157 Свалявського району, шляхом пошкодження вхідних дверей намагався проникнути до приміщення іконної лавки на території монастиря, однак свій задум не зміг довести до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки в подальшому був затриманий працівниками міліції.

В апеляційних скаргах засуджений та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просять вирок суду від 27.10.2014 року скасувати та постановити виправдувальний вирок. Уважають вирок незаконним із наступних підстав. У порушення вимог ст.334 КПК України у вироку відсутній аналіз та оцінка доказів на обґрунтування того, які з них і чому прийняті судом та покладені в основу його висновків, а які відхилені, при тому, що підсудний вину не визнав, як на досудовому, так і на судовому слідстві. Показання свідка ОСОБА_8 є сфальсифікованими, оскільки свідок був допитаний раніше слідчим ніж його встановив орган дізнання, що підтверджується письмовою відповіддю на запит, згідно якого було встановлено громадянина ОСОБА_8, якому можуть бути відомі фактичні дані, щодо вчинення злочину ОСОБА_3. Згідно рапорту оперативного чергового Мукачівського МВ УМВС від 08.06.2012 року сума крадіжки становить 500 доларів США, однак у рапорті оперативного чергового серед переліку речей викрадений фотоапарат не значиться. У заяві потерпілої від 08.06.2012 року зазначено, що викрадено 650 доларів та фотоапарат "Olimpus", який вона придбала за 1500 грн.. Протокол огляду місця події від 08.06.2012 року складено з порушенням вимог ст.85 КПК України. У показах потерпілої та її сина повністю відсутні дані про джерело придбання валюти та фотоапарату й відповідні документи на них. Крім того, у протоколі отримання явки з повинною від 26.06.2012 року містяться дані, які були відсутні в щиросердечному зізнанні, а саме: з'явилась адреса будинку та квартири, з якої мовляв, би вчинено крадіжку в потерпілої ОСОБА_9. У протоколі допиту потерпілої від 28.06.2012 року відсутні конкретні дані, де знаходились грошові кошти та цифровий фотоапарат "Олімпус". При цьому потерпіла зазначила вартість фотоапарату "Олімпус" в сумі приблизно 1100 грн., що суттєво відрізняється від її попередньої заяви та грошової оцінки цього ж фотоапарату. У додатковому протоколі допиту потерпілої від 21.08.2012 року остання допитується по іншій кримінальній справі, де заявляє, що оперативний працівник Мукачівського МВ УМВС її хороший знайомий, що стверджує про здійснення впливу на потерпілу вищевказаним оперативним працівником. Позовна заява потерпілої містить посилання на те, що ОСОБА_9 визнано потерпілою по кримінальній справі, а цивільний позов ОСОБА_9 заявлено по іншій кримінальній справі. Потерпіла ОСОБА_9 повторно зазначає в цивільному позові, що фотоапарат "Олімпус" був придбаний за 1500 грн., не вказуючи джерело та час придбання фотоапарату. У протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 28.06.2012 року не зазначено по якій саме кримінальній справі він допитувався в якості

-3-

свідка. У протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 16.08.2012 року відсутні дані, коли саме та з якою метою він приїхав в ІТТ Свалявського РВ УМВС, а в кримінальній справі взагалі відсутній письмовий дозвіл начальника Свалявського РВ УМВС, на підставі якого приїхав в ІТТ Свалявського РВ УМВС оперативний працівник ОСОБА_10. У кримінальній справі також відсутні дані про те, що явку з повинною ОСОБА_3 оперативні працівники Мукачівського МВ УМВС отримували саме в ІТТ Свалявського РВ УМВС, що також суперечить даним протоколу отримання явки з повинною від 26.06.2012 року оперативним черговим ОСОБА_11. Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29.08.2012 року не містить жодних фактичних даних про відвідування ОСОБА_3 в червні 2012 року Мукачівського тубдиспансеру, оскільки відсутні посилання на медичну документацію хворого ОСОБА_3. У протоколі виїмки від 21.06.2012 року відсутні дані, коли саме вона розпочата та закінчена. У протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 27.06.2012 року також відсутні дані по якій саме кримінальній справі був допитаний підозрюваний ОСОБА_3. У протоколі пред'явлення особи для впізнання від 27.08.2012 року слідчий усупереч вимог КПК України наперед зазначає дані, що характеризують особу, пред'явлену для впізнання, а саме: чи впізнає свідок особу, яка 08.06.2012 року перелізла з вікна під'їзду на балкон. Свідок ОСОБА_8 будучи повідомлений слідчим про особу, яку він впізнає та дату вчинення злочину, зазначає, що впізнає особу, яку бачив десь на початку червня 2012 року до обіду, і яка в руках мала якийсь предмет. У протоколі очної ставки від 27.08.2012 року свідок ОСОБА_8 знову стверджує, що бачив особу приблизно в першій половині дня в перших числах червня 2012 року, і на уточнююче запитання слідчого відповів, що точну дату не пригадує, але це було десь на початку червня 2012 року. При цьому свідок ОСОБА_8 не може згадати точної дати події, і при цьому не зазначає, чи було щось у руках особи, пред'явленої для впізнання. На непричетність до інкримінованого ОСОБА_3 злочину вказує й висновок експерта від 27.06.2012 року. Однак, суд в оскаржуваному вироку невірно виклав вищевказаний висновок експерта, перекрутивши зміст висновку. Згідно висновку експерта від 04.07.2012 року, №523 на експертизу, усупереч вимогам Закону України "Про судову експертизу" було надано тільки копію протоколу допиту потерпілої ОСОБА_9, з описом об'єкту дослідження. Однак згідно цього ж Закону об'єктом дослідження можуть бути лише матеріальні об'єкти, які являються речовими доказами по справі. Фальсифікація матеріалів кримінальної справи стверджується тим, що в кримінальній справі знаходиться супровідна про направлення речового доказу, а саме металевої викрутки, яка начебто вилучена у ОСОБА_3, що суперечить матеріалам кримінальної справи по епізоду крадіжки із квартири потерпілої ОСОБА_9. У протоколі додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 16.08.2012 року зазначено про те, що ОСОБА_3 в період з 17.06.2012 по 22.06.2012 допитувався в якості свідка в приміщенні ІТТ Свалявського РВ УМВС. Однак у матеріалах кримінальної справи відсутній протокол допиту ОСОБА_3 в якості свідка. В п.1 постанови слідчого СВ Мукачівського МВ про уточнення обставин події від 29.08.2012 року, без жодних обґрунтувань постановлено в подальшому вважати вірним час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_9 08.06.2012 року о 10 год., що суперечить показам свідка ОСОБА_8, даних ним на ставці віч -на -віч та при впізнанні. Протокол огляду місця події від 17.06.2012 року сфальсифікований органом досудового слідства. Дата складання протоколу виправлена з 16 на 17 червня 2012 року. Крім того, у протоколі зазначений спеціаліст ОСОБА_13, однак останній не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, та не мав права брати участь у якості спеціаліста. Згідно постанови про призначення трасологічної експертизи, експерту передано металевий ломик та викрутку, однак в описовій частині висновку експерта, експерт констатував надходження металевого ломика та викрутки, а проводив дослідження цвяхокрута,

-4-

тобто іншого предмету, і дав висновок щодо цвяхокрута, а не метелевого ломика. Крім того, задовольнивши клопотання, суд не дав змоги ознайомитись з матеріалами щодо обшуку. Усупереч вимогам ч.4 ст.148 КПК України, 22.06.2012 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.115 КПК України, а обвинувачення було пред'явлене лише 11.08.2012 року. Покази свідка ОСОБА_14 про відсутність цінностей в іконній лавці Кирило Мефодіївського монастиря станом на 16, 17 червня 2012 року спростовують дані, які викладені в довідці, виданій настоятельницею цього ж монастиря, про зберігання в іконній лавці цінностей на загальну суму 30 000 грн. ОСОБА_3 на досудовому й судовому слідстві неодноразово заявляв про побиття його працівниками міліції. Також, судом не взято до уваги незадовільний стан здоров'я підсудного.

В апеляції прокурор просить вирок суду від 27.10.2014 року скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину, постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України 05(п'ять) років позбавлення волі, за ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України 04 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити 05(п'ять) років позбавлення волі. При винесенні вироку судом не враховано, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його асоціальну поведінку, скоїв умисні корисливі злочини, вину не визнав, щиросердечно не розкаявся, шкоду не відшкодував. Також, не враховано суспільну небезпеку та тяжкість вчинених ОСОБА_3 злочинів, і призначив занадто м'яке покарання.

У запереченні на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_3 просить залишити її без задоволення з підстав наведених у його апеляційній скарзі.

Іншими учасники кримінального процесу вирок суду не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, думку прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу прокурора, і просила вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, пояснення засудженого та його захисника - - адвоката ОСОБА_4 на підтримання своїх апеляційних скарг та їх заперечення щодо апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Так, відповідно до ст. ст. 321 - 339 КПК України вирок, який постановляється іменем України є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах і повинен відповідати вимогам цих статей, у тому числі бути законним, і обґрунтованим, - його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви із приводу достовірності того, чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.

-5-

Окрім цього, відповідно до ст. ст. 367, 370 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи апеляційним судом, зокрема, є істотне порушення судом кримінально - процесуального закону. Істотним порушенням кримінально - процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Колегія суддів уважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_3 судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні її фактичних обставин справи, постановлений вирок містить істотні недоліки, суд не дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, не вмотивував свої висновки про прийняття одних доказів і відхилення інших, у зв'язку із чим його не можна визнати законним та обґрунтованим, і тому доводи апеляційних скарг прокурора, засудженого та його захисника в цій частині підлягають до задоволення.

Так, усупереч указаних вимог кримінально - процесуального закону, суд у мотивувальній частині вироку не дав належну оцінку обставинам, що були викладені підсудним ОСОБА_3 в якості підозрюваного на досудовому слідстві та відтворенні ним на місці вчинення злочинів під час проведення за його участю відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с. 34-35; т.2 а.с. 76-83).

З матеріалів кримінальної справи, зокрема, із протоколу допиту підозрюваного від 27.06.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 вину у вчиненні ним крадіжки по епізоду викрадення грошових коштів у сумі 650 (шістсот п'ятдесят) доларів США та цифрового апарату марки "Olimpus FE - 360" визнавав та пояснив, що таємно проник у середину квартири, після чого скориставшись тим, що нікого не було вдома, зайшов у спальну кімнату, в середині якої побачив дерев'яну шафу і почав відкривати на ній шухляди, в одній з яких побачив гроші, а саме долари США, біля вищевказаних грошей знайшов ще декілька доларів США а саме 650, купюрами 6 по 100, та 50 по 5 та 10 доларів США, взявши вказані гроші сховав їх у кишеню своїх джинсів і пішов у вітальну кімнату, на телевізорі побачив цифровий фотоапарат сірого кольору марки "Olimpus FE - 360", який також вкрав і сховав.

Як видно із протоколу відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_3 добровільно, детально після роз'яснення йому прав передбачених ст. ст. 194, 195, КПК України за участю понятих добровільно показав, та на місці відтворив вчинені ними дії, що містять ознаки злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України ( т.2 а.с. 76-83).

Указані покази підсудного ОСОБА_3 судом першої інстанції не перевірялись, будь - яка оцінка їм дана не була, у зв'язку із чим висновки суду вказані в оскаржуваному судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

При постановленні вироку щодо ОСОБА_3 цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано.

Судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були допитані певні особи, не були витребувані, і дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження, чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як видно, у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини у вчинених злочинах не визнав, зазначивши що внаслідок застосування недозволених методів слідства змушений був себе оговорити.

-6-

Незважаючи на невизнання вини підсудним у вчиненні вказаних злочинів, суд безпосередньо не допитав свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_7, а оголосив їх і визнав їх покази дані на досудовому слідстві як доказ винуватості підсудного, що суперечить вимогам ст. ст. ст. 257, 323 КПК України.

Згідно ст.306 КПК України оголошення показань свідка допускається лише у визначених законом випадках, зокрема, коли явка в судове засідання свідка з тих або інших причин неможлива.

Так, судом першої інстанції прийнято рішення про оголошення показів свідків, після з'ясування причин їх неявки в судове засідання з урахуванням думки прокурора, однак не врахував думку самого підсудного ОСОБА_3 та його захисника. При цьому, як убачається з матеріалів справи, покази цих свідків (монахинь монастиря "Святого Кирила - Мефодія") та інших свідків мають суттєве значення для встановлення даних, що стосуються фактичних обставин вчинення злочинів, і тому їх покази підлягали обов'язковій перевірці при судовому розгляді справи.

Письмові докази по справі суд дослідив поверхово й частково, перерахувавши назви документів, однак не проаналізував їх із позиції доведення чи спростування вини підсудного.

Підлягають до ретельної перевірки доводи апеляції підсудного про те, що згідно рапорту оперативного чергового Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області від 08.06.2012 року сума крадіжки становить 500 доларів США, однак у переліку викрадених речей, фотоапарат не значиться ( т.2 а.с. 6).

Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_9 від 28.06.2012 року відсутні конкретні дані, де знаходились грошові кошти та цифровий фотоапарат, при цьому потерпіла зазначила, що вартість фотоапарату "Olimpus FE - 360 - 1100 гривень, а в позовній заяві потерпілої вказано, що фотоапарат "Olimpus FE - 360 був придбаний за 1500 гривень (т.2 а.с.37-38, 41).

У порушення вимог КПК України судом не перевірені й посилання підсудного ОСОБА_3 про застосування щодо нього працівниками міліції недозволених методів слідства, внаслідок чого, як зазначає останній, він обмовив себе у вчиненні злочинів.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що згідно постанови старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області Хрипак М.С. від 26.09.2014 року, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42013070150000001 від 02.04.2013 року за ч.1 ст. 365 КК України було закрито в зв'язку з відсутністю в діях працівників Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області ознак будь - якого злочину. Вищевказана постанова старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області скасована слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області й кримінальне провадження із цього приводу направлено для продовження досудового розслідування.

Ці докази підлягають ретельній перевірці та оцінці разом з іншими доказами в справі, а також підлягають до ретельної перевірки доводи апеляції засудженого та його захисника про проведення сфальсифікованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_3 оскільки, задовольнивши подання слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, суд не витребував та не дав змоги ознайомитись з матеріалами щодо обшуку та не дав належну оцінку матеріалам, які слугували підставою для проведення обшуку.

Судом першої інстанції також залишено поза увагою покази свідка ОСОБА_14 даних нею в судовому засіданні про відсутність цінностей в іконній лавці, у той час у матеріалах справи міститься довідка настоятельки монастиря про наявність у іконній лавці станом з 16.06. на 17.06.2012 року церковних речей на загальну суму 30 (тридцять тисяч) грн.(т.1 а.с.23).

-7-

Крім того, підлягають до ретельної перевірки доводи апеляції засудженого та його захисника про те, що ОСОБА_13, як експерт не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів, у зв'язку із чим його експертні висновки не можна вважати належними доказами по даній кримінальній справі.

Також, суду слід дати належну оцінку висновку трасологічної експертизи на предмет дослідження слідів низу взуття, що виявлені та вилучені при огляді місця події із квартири потерпілої ОСОБА_22, оскільки з висновку експерта № 254 від 27.06.2012 року вбачається, що вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим у зв'язку з пошкодженням підметкової частини пари кросівок ОСОБА_3 ( т.2 а.с. 111-124).

Заслуговують на увагу доводи апеляцій підсудного та його захисника про те, що дата складання протоколу огляду місця події, а саме іконної лавки Свято - Кирило - Мифодіївського жіночого монастиря виправлена з 16 на 17 червня 2012 року, що ставить під сумнів дотримання слідчим вимог ст.85 КПК України (т.1 а.с.6-15).

Наявність таких порушень ставить під сумнів належне виконання органами досудового слідства вимог кримінально - процесуального закону.

Крім того, судом не дано належної оцінки показам свідка ОСОБА_8, який у протоколі пред'явлення особи для впізнання від 27.08.2012 року впізнав особу, яка перелізла з вікна під'їзду на балкон та показав, що бачив упізнану особу десь на початку червня 2012 року до обіду, яка в руках мала якийсь предмет, а із протоколу очної між ним та підсудним ОСОБА_3 від 27.08.2012 року ствердив, що бачив впізнану особу приблизно у першій половині дня в перших числах червня 2012 року, але не може згадати точної дати події (т.2 а.с.84-86, 87-88).

Вищевказана неповнота судового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідити наявні в справі докази, і постановити законний та обґрунтований вирок, а тому колегія суддів уважає ці порушення вимог кримінально-процесуального закону істотними й такими, що відповідно до ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть за собою скасування вироку й направлення справи з урахуванням доводів апеляцій саме на новий судовий розгляд, оскільки для усунення вищевказаної неповноти необхідно виконати значний обсяг дій, і ця неповнота не може бути усунута з дотриманням специфіки судового розгляду справи апеляційним судом.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, ретельно перевірити інші доводи апеляційних скарг, дати належну оцінку зібраним доказам у їх сукупності та ухвалити в справі обґрунтоване та законне рішення.

Щодо доводів апеляції прокурора про невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_3 покарання, через його м'якість, то на думку апеляційного суду такі підлягають оцінці при новому розгляді справи з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та даних про особу підсудного, і якщо суд прийде до висновку про винуватість підсудного ОСОБА_3 в пред'явлених йому обвинуваченнях, то таке покарання слід уважати м'яким.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, ст. ст. 365, 366, 379 КПК України ( у редакції Закону України 1960 року), апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

апеляційні скарги прокурора, засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4- задовольнити частково.

-8-

Вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 27.10.2014 року скасувати, а кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_3 направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - залишити підписку про невиїзд.

Судді: