Ухвала суду № 42150297, 30.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 134/786/13-ц Провадження № 22-ц/772/3577/2014Головуючий в суді першої інстанції Зарічанський В. Г.Категорія 24Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Войтко Ю.Б., Стадника І.М.,

при секретарі: Куленко О.В.

за участю: апелянта ОСОБА_2

представник позивача Нестеренко А.В.

адвокат ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

08.04.2013 року ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяобленерго» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 17496 грн. боргу, з яких : 8 748 грн.- борг за самовільну врізку та без облікове водоспоживання та 8 748 грн. - за відсутність пломби на приладі обліку.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 25.12.2013 року рішення районного суду та рішення апеляційного суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

03.04.2014 року позивач змінив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на їх користь 8748 грн. за безоблікове споживання, збитки в розмірі 1322,46 грн. - вартість робіт по відключенню самовільної врізки до системи централізованого водопостачання та судові витрати.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2014 року задоволено позов, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» (р/р 26002060315532 у Крижопільському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 302689, код 36647945) 8748 гривень за безоблікове водоспоживання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» збитки в розмірі 1322 гривень 46 копійок. Крім того, вирішено питання про стягнення судових витрат: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» витрати по сплаті судового збору в сумі 408,55 гривень, за надання правової допомоги 4000 грн.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, представника позивача та його адвоката, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

08.04.2011 р. працівником водоканалу ОСОБА_5 було встановлено споживачу ОСОБА_6 пломбу на лічильнику холодної води ЛК - 15 Т №9090538 по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на право експлуатації лічильника холодної води. Лічильник знаходився в колодязі, кришка якого була зачинена на навісний замок, ключ від замка в день опломбування надала ОСОБА_7 /а.с.10 т.1/

Доступ до лічильника стороннім особам був обмежений та не міг бути здійснений без згоди відповідача, що підтверджується поясненням свідка ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дозволом від 08.04.2011 р., доповідною запискою майстра водоканалу ОСОБА_8 (а.с. 13 том № 1).

23 червня 2011 р. бригадою працівників ДП «Крижопільводоканал» проводились роботи по перевірці правильного обліку використання води ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 Працівниками водоканалу було зафіксовано відсутність пломби на лічильнику. Після чого було здійснено перевірку роботи лічильника, відкривши кран в свинарнику, вода подавалась, а лічильник не працював. Майстер ОСОБА_8 здійснив пошук незаконної врізки з допомогою трубошукача та визначив, що труба незаконної врізки веде від водопроводу до свинарника. Екскаватором розкопано землю та виявлено трубу незаконної врізки. Після відключення подачі води та відрізання труби незаконної врізки до водопроводу, вода в свинарник не подавалась. Труба незаконної врізки була врізана в водопровід до колодязя, в якому було розміщено лічильник, і через неї, без обліку, вода подавалась в свинарник. Під час виконання своїх функціональних обов'язків працівниками водоканалу, їм фізично перешкоджав відповідач та погрожував, що стало підставою для виклику працівників міліції для охорони громадського порядку, що підтверджується актом обстеження від 23.06.2011 р. (а.с. 11 том № 1), актом про опломбування вводу водопроводу від 23.06.2011 р. (а.с. 12 том № 1), доповідною запискою майстра водоканалу ОСОБА_8 (а.с. 13 том № 1), фотографією незаконної врізки (а.с. 14 том № 1), схемою водопроводу (а.с. 15 том № 1).

В 2011 р. ОСОБА_2 господарював і займався вирощуванням свиней за адресою: смт Крижопіль АДРЕСА_1 та використовував воду з водопроводу, що підтверджується листом Крижопільського РВ УМВС України у Вінницькій області від 26.12.2012 р. (а.с. 17).

Саме ДП «Крижопільводоканал» постачав воду всім споживачам, які знаходяться по АДРЕСА_1, що підтверджується письмовим доказом, а саме планом-схемою підземних трубопроводів, складеною та завіреною Тульчинським МБТІ.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АВ 356510,11 (а.с. 128, 129 том № 1) та АВ 356501,02,03 (а.с. 130, 131 том № 1) ПП Либідь-3 не займалось вирощуванням свиней.

17.08.2011 року в ході перевірки незаконної врізки до водопровідної мережі водопроводу працівниками прокуратури Крижопільського району було встановлено, що ОСОБА_2 не є посадовою особою ПП «Либідь-3», ніде не працює та приватним підприємцем не являється (а.с. 9 том № 1).

Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2 вирощував свиней не як приватний підприємець, чи працівник будь-якого підприємства, відповідачем по справі визначено саме його, як фізичну особу.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2008 року між ПП « Либідь-3» та громадянином ОСОБА_10 ( сином відповідача) укладено договір купівлі-продажу. У пункті 1.1 Договору зазначено, що ОСОБА_11, крім іншого майна також придбав незавершену будівництвом водонапірну башту та підземні водогінні комунікації ( трубопроводи), водогінні криниці, дренаж, запірну арматуру ) позначені на по поверховому плані літерою 16, площею 36,00 м.кв, ступінь готовності - 28 %, вартістю 700 грн.

Будівлі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Вінницька область( територія майнового комплексу незакінченого будівництвом-будинковолодіння Крижопільського м'ясокомбінату, що не прийнятий в експлуатацію) /а.с.44 т.1/

На час ухвалення рішення суду не надано доказів про закінчення будівництва водогінних комунікацій ОСОБА_10, прийняття їх в експлуатацію та наявність технічних умов.

Як вбачається з схематичного плану водопровідних мереж , яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 несанкціонована врізка мала місце до колодязя в якому встановлений водопровідний лічильник, а отже висновок суду про недоцільність залучення до справи ОСОБА_10 після зміни позовних вимог позивачем є вірним, оскільки рішення суду жодними чином не стосується та не може вплинути на права і обов'язки як ПП « Либідь-3» , так і на права ОСОБА_10./т.1 а.с.15/

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Колегія суддів відхиляє заперечення апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про розгляд заяви позивача про зміну позовних вимог, оскільки по суті позивач зменшив розмір позовних вимог, що допустимо на будь якій стадії судового розгляду. Крім того, ухвала суду про залишення заяви про зміну позовних вимог без розгляду скасована ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 26.05.2007 року.

Стаття 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» регламентує права та обов'язки споживачів питної води.

Споживачі питної води зобов'язані забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Статтею 47 Закону передбачено, відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Підприємствам питного водопостачання, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання, пошкодження цих систем, а також внаслідок створення перешкод у проведенні аварійно-відновлювальних робіт, у забезпеченні нормальної експлуатації систем питного водопостачання або забруднення, засмічення чи виснаження джерел питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до законів України.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджено Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 N 190 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627 (далі Правила).

П. 3.3. Правил встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

П. 3.4. Правил розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Таким чином, вірно встановивши на підставі наявних в матеріалах справи доказах факт безоблікового використання відповідачем ОСОБА_2 питної води, яка подавалась з водопроводу ДП « Крижопільводоканал» суд першої інстанції стягнув з нього кошти в розмірі 8 748 грн. та 1 322 грн.46 коп. - вартість робіт по відключенню самовільної врізки до системи централізованого водопостачання.

Відсутність договору про надання послуг з питного водопостачання, при встановленні факту фактичного користування цією послугою, сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Рішення в частині розміру збитків та розподілу судових витрат відповідачем не оскаржувалось.

Оскільки доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановивши рішення з додержанням вимог закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ДП «Крижопільводоканал» КП «Вінницяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Стадник І.М.

Войтко Ю.Б.

/ПІДПИСИ/ ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: