Рішення № 42150239, 24.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20761/14-ц Провадження № 22-ц/772/3581/2014Головуючий в суді першої інстанції Романчук Р. В.Категорія 30 Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О. Ю.,

суддів: Іванюка М. В., Панасюка О. С.,

за участю секретаря: Руденко О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницького національного аграрного університету про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу та про стягнення моральної шкоди ,

встановила:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Вінницького національного аграрного університету про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу та про стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є сиротою та навчалася за держзамовленням у Вінницькому національному аграрному університеті. 31.05.2012 року вона закінчила Вінницький національний аграрний університет. В цей же день написала заяву за зразком університету на виділення одноразової грошової допомоги для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ректору університету. Університет даної допомоги їй не надав та не працевлаштував, зіпсував диплом, який виготовляли протягом двох місяців.

27.07.2012 року їй був виданий диплом "Спеціаліста", того ж дня ОСОБА_2 стала на облік в центрі зайнятості.

На її вимогу про надання одноразової грошової допомоги для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, керівник бухгалтерії університету пояснила їй, що вона зможе отримати допомогу лише коли буде працевлаштована.

Крім того, ОСОБА_2 зверталася до університету із заявами про виплату одноразової грошової допомоги при працевлаштуванні, як дитині-сироті 06.02.2014 року та 20.05.2014 року, надавала відповідні документи, однак у виплаті допомоги їй було відмовлено.

У зв'язку з неправомірними діями зі сторони відповідача позивачка вказувала, що зазнала моральної шкоди, яка полягала в емоційних, моральних та душевних стражданнях, хвилюваннях, в той час коли вона тяжко хворіла відповідач змушував її морально переживати та страждати та оцінює свою моральну шкоду у сумі 5 000 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення з відповідною позовною заявою до суду

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 до Вінницького національного аграрного університету про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу та про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов'язано Вінницький національний аграрний університет (вул. Сонячна, 3 м. Вінниця, ідентифікаційний код 00497236) виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу в розмірі шести прожиткових мінімумів відповідно до п.п. 5 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування". В задоволені позову в іншій частині відмовити.

Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила в цій частині рішення скасувати, та ухвалити нове, яким її позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Вінницького національного аграрного університету про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди виходив з того, що позивачем не доведено обставин, які зумовлюють наявність моральної шкоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне:

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктами 3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що заподіяна їй моральна шкода полягає у душевних стражданнях, переживаннях, хвилюваннях, емоційному неспокою, погіршенням стану здоров'я та необхідністю захищати свої права у судовому порядку.

Зазначені обставини, враховуючи встановлені судом факти порушення прав ОСОБА_2 з боку Вінницького національного аграрного університету, що полягають у безпідставній не виплаті передбаченої законодавством одноразової грошової допомоги, знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції зазначеного не врахував.

Визначаючи розмір моральної шкоди, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, додаткових зусиль позивача для відновлення своїх прав, втрачений час, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості , колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 2000 грн.

За таких обставин, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року слід змінити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2014 року змінити.

В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Вінницького національного аграрного університету про стягнення моральної шкоди скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з Вінницького національного аграрного університету (вул. Сонячна, 3 м. Вінниця, ідентифікаційний код 00497236) на користь ОСОБА_2 2000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: