Постанова № 42149743, 26.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2014 року 13:30 № 826/15997/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ-ДРАЙВ" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ-ДРАЙВ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо надання декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2014 року ТОВ «ПРАЙМ-ДРАЙВ» статусу "до відома" та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнати декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2014 року ТОВ «ПРАЙМ-ДРАЙВ» прийнятими та здійснити заходи щодо рознесення її у всіх відповідних базах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва необґрунтовано надано деклараціям позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року статус "до відома".

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав.

Відповідачем 18.12.2014 р. через службу діловодства суду на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2014 р. № 826/15997/14 було подано прінт-скрін копії щодо поданої звітності позивачем за червень, серпень 2014 року на підтвердження їх статусу та відповідно їх відображення податковим органом.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 11.12.2014 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ-ДРАЙВ" до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві засобами електронного зв'язку було подано податкові декларації з податку на додану вартість 07.08.2014р. за червень 2014 року та 16.09.2014р. за серпень 2014 року. Отримання податковим органом зазначених декларацій підтверджується квитанціями №2 від 07.08.2014р. та № 2 від 16.09.2014р.

Відповідно до п. 46.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.3. ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

П. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9. ст.49 Податкового кодексу України).

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10).

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Згідно п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 р. за № 1267/26044, зокрема розділом ІІІ визначено порядок оформлення та подання податкової звітності. Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу контролюючого органу, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Підзаконним нормативно - правовим актом, яким регулюються загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису є Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011.

Відповідно до пункту 1 даної Інструкції квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Підпунктом 7.5 Інструкції встановлено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Так, відповідно до квитанції № 2 від 07.08.2014 р. та № 2 від 16.09.2014 р. декларація з податку на додану вартість. за червень 2014 року зареєстрована податковим органом 07.08.2014 р. за номером 9045634218, за серпень 2014 року зареєстрована 16.09.2014 р. за номером 9053088167 (докази у справі).

Посилаючись на отриманням скарг від контрагентів щодо наявних розбіжностей, позивач вважає, що зазначені вище декларації не визнані прийнятими податковим органом.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів позивачем суду не надано.

З метою з'ясувати фактичний стан щодо прийняття та обліку декларацій позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року, ухвалою суду від 11.12.2014 р. № 826/15997/14 відповідача було зобов'язано подати суду інформацію щодо статусу вказаних декларацій та скріншоти з бази даних щодо цих декларацій, з зазначенням їх статусу.

Відповідно до наданих відповідачем засвідчених скріншотів з бази даних податкового органу щодо обліку декларацій позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року зазначено, що декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року позивачем подано шляхом надсилання електронною поштою 07.08.2014 р. та зареєстровано податковим органом 07.08.2014 р. за номером 9045634218. Декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року позивачем подано шляхом надсилання електронною поштою16.09.2014 р., зареєстровано відповідачем 16.09.2014 р. за номером 9053088167.

З наданих відповідачем скріншотів з бази даних податкового органу щодо обліку декларацій позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року, судом не встановлено, що декларації позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року мають статус "до відома".

Таким чином, позивачем не доведено з посиланням на докази, що відповідачем порушено охоронювані законом права позивача, зокрема, що податковим органом не прийнято декларації позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року, або що вказаним деклараціям присвоєно статус "до відома".

Оскільки, позивачем не надано жодного письмового доказу який би підтверджував, що деклараціям позивача з податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року податковим органом присвоєно статус "до відома", позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доказів відмови відповідача у прийнятті декларацій позивача з податку на додану вартість за червень, серпень 2014 р. суду не надано.

Враховуючи, те що позивачем не доведено належними доказами того, що відповідачем не прийнято подані позивачем декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2014 року, позовні вимоги в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визнати декларації з податку на додану вартість за червень, серпень 2014 року ТОВ «ПРАЙМ-ДРАЙВ» прийнятими та здійснити заходи щодо рознесення її у всіх відповідних базах є такими, що не підлягають до задоволення у зв'язку їх необґрунтованістю та не доведеністю.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що посилання, наведені позивачем не доводять наявності фактів порушення відповідачем охоронюваних прав позивача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, надані відповідачем спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ-ДРАЙВ" відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук