Постанова № 42149418, 25.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Справа № 920/1476/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4132 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 16.10.14 року у справі № 920/1476/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "КЛІМАТ-С", м. Суми

про стягнення 99810,29 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 99810 грн. 29 коп. згідно договору банківського обслуговування б/н від 26.04.2011 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 68000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 19992 грн. 00 коп. заборгованості по відсоткам, 5508 грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 6310 грн. 29 коп. пені та судовий збор в розмірі 1996 грн. 21 коп.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.10.2014р. по справі №920/1476/14 ( суддя Лугова Н.П. ) позов задоволено, з відповідача стягнуто 68000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 19992 грн. 00 коп. заборгованості по відсоткам, 5508 грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 6310 грн. 29 коп. пені та 1996 грн. 21 коп. витрат зі сплати судового збору, з посиланням на невиконання умов договору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

У апеляційній скарзі зазначив, що в зв'язку з зміною керівництва підприємства була відсутня інформація про договір та наявність заборгованості, суд не відклав розгляд справи в зв'язку з хворобою директора.

Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою директора та для вирішення питання про реструктуризацію боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, правову позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі, нових доказів сторонами не надано, тобто можливо розглянути справу без участі представників відповідача та позивача.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 22.12.2014 року, у зв'язку з відпусткою судді Плужник О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., Потапенко В.І.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 26.04.2011 року відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування (а.с. 29).

На виконання договору відповідачу відкрито поточний рахунок № 26006060754129, на який банк за наявності вільних грошових ресурсів може встановлювати кредитний ліміт і здійснювати його обслуговування за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.ptivatbank.ua, які разом із заявою відповідача становлять договір банківського обслуговування.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Пунктом 3.18.1.16 Умов передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У п. 3.18.1.1 Умов зазначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення обігових коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

У п. 3.18.1.5 та п. 3.18.1.6 Умов зазначено, що ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Пунктом 3.18.1.11 Умов передбачено, що періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Частинами 1 та 2 статті 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.18.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

У пунктах 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3, 3.18.4.9 Умов зазначено, що обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню;

Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається; Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. При цьому, згідно з п. 3.18.5.1 умов, дана ставка пені застосовується до випадків, коли за порушення строків обнулення дебетового сальдо проценти нараховуються по ставці 48% річних, а в період користування кредитними коштами по ставці 24% річних пеня за прострочення розрахунків встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У п. 3.18.4.4 Умов зазначено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту кредитування 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

Пунктом 3.18.6.1 Умов передбачено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється, зокрема, з моменту подачі клієнтом банку заяви на приєднання до Умов і діє у обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач за заявою відповідача від 26.04.2011 року встановив відповідачу кредитний ліміт у сумі 68000,00 грн, відповідач використав наданий позивачем кредитний ліміт, отримав кошти, але зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення суми кредиту не виконав.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.06.2014р. становить: 68000,00 грн. заборгованості за кредитом, 19992,00 грн. - по відсоткам, 5508,00 грн. - по комісії, що підтверджується розрахунком позивача і банківською випискою із особового рахунку відповідача № 26006060754129 (а.с. 41-44, 68).

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором банківського обслуговування від 26.04.2011р. щодо повернення позивачу наданої суми кредиту, сплати процентів та винагороди (комісії) за користування кредитом, та задовольнив позловні вимоги в цієї частині.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231. п. 6 ст. 232 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг); нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На день розгляду справи відповідач вказані суми заборгованості за кредитом, процентами, комісією та пенею не сплатив.

Пунктом 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 6310,29 грн. за період з 01.11.2013р. по 23.06.2014р.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права необґрунтовано та спростовується матеріалами справи, відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі, розгляд справи за клопотанням відповідача двічі відкладався, заперечень проти позову чи доказів сплати суми боргу або звернення до банку з приводу реструктуризації боргу відповідач не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.. ст. 193,231,232 ГК України, ст.ст. 526, 549, 611, 629,1054 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 16.10.2014 року по справі № 920/1476/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.12.14

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Потапенко В.І.