Ухвала суду № 42148872, 15.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/61244/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року

у справі № 826/11451/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КУВЕЙТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ», звернулось до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 року №0000292320.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2013 року скасовано та ухвалено нову. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КУВЕЙТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

В силу положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КУВЕЙТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» замінене судом його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «КУВЕЙТ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за лютий 2013 року, відповідачем складено акт від 18.05.2013 року №568/40-10/23-10/31511844, яким встановлено порушення п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 року в розмірі 1 832 563, 00 грн.

На підставі акта перевірки 04.06.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 832 563, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 916 281, 50 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про неможливість підтвердження факту оплати платником товарів/послуг, оскільки в платіжних документах відсутня повна інформація щодо реквізитів договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт тощо, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства та неправомірного прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та погодився із доводами податкового органу.

Колегія суддів, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення спірних правовідносин, не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В силу п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем оплати товарів/послуг, зокрема, копією реєстру здійснених оплат постачальникам товарів/послуг, від яких отримані податкові накладні у грудні 2012 року та січні 2013 року, та копіями банківських виписок, у яких зазначено мету платежу та реквізити правочину, відповідно до якого такий платіж здійснювався.

За встановлених обставин, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є вірним.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі № 826/11451/13-а скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2013 року у справі № 826/11451/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук