Постанова № 42148273, 22.12.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2780/14-a

22 грудня 2014 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Калиняк О.В.,

за участю представника позивача Калашник Н.Я.,

представника відповідача Дупіряк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі - УПФУ в м. Тернополі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (далі - ВАТ «Текстерно», відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 20083 грн. 22 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ВАТ «Текстерно» працювали громадяни, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 1. Відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1. УПФУ в м. Тернополі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, які перебували у трудових відносинах з відповідачем та вийшли на пенсію на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня 2014 року по листопад 2014 року, які своєчасно направлені ВАТ «Текстерно».

Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Заборгованість ВАТ «Текстерно» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по списку № 1 за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року становить 20083 грн. 22 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, з підстав наведених у письмових запереченнях проти позову від 16.12.2014 року (а. с. 25-27). Несвоєчасну сплату заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пояснила несприятливим фінансовим становищем на підприємстві. Крім того, зазначила, що за змістом приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» до стягнення з підприємства можуть пред'являтися лише витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам останнього, призначених за пунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на думку відповідача, в УПФУ у м. Тернополі відсутнє право стягнення з ВАТ «Текстерно» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктом «а» 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Представник відповідача просила у позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Текстерно» зареєстроване як юридична особа, відповідач був взятий на облік в УПФУ в м. Тернополі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

УПФУ в м. Тернополі проведено та направлено ВАТ «Текстерно» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з липня 2014 року та з листопада 2014 року по двох пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 7-9). Загальна сума таких витрат за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року становить 20083 грн. 22 коп. та підтверджується розрахунком заборгованості та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами (а. с. 6, 33), заборгованість не відшкодована відповідачем на дату розгляду справи судом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Згідно із пунктами «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, при досягненні певного віку та стажу роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, чинного з 01.01.2004 року) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 01.01.2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Така правова позиція у справах цієї категорії неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 10.10.2011 року № 21-178а11 та 13.02.2012 року № 21-401а11, 05.11.2013 року № 21-284а13.

Наведене спростовує заперечення відповідача про те, що в УПФУ у м. Тернополі відсутнє право стягувати з ВАТ «Текстерно» витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктом «а» 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому судом встановлено, що пільгові пенсії призначені пенсіонерам, які були зайняті на роботах за списком № 1 (і не підпадають під зазначений вище виняток із правила), та призначені після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ОСОБА_3 - 07.10.2005 року, ОСОБА_4 - 25.02.2006 року.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 6.1 даної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пунктами 6.4, 6.7 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій; підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що ВАТ «Текстерно» зобов'язане проводити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1. Заборгованість ВАТ «Текстерно» перед УПФУ в м. Тернополі щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, становить 20083 грн. 22 коп. та підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, позивачем доведено обов'язок ВАТ «Текстерно» проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (46010, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 00306650) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Руська, 17, код ЄДРПОУ 21157094) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 20083 (двадцять тисяч вісімдесят три) гривні 22 (двадцять дві) копійки, яку перерахувати на р/р № 2560530200519 у філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України», код платежу 50020600, МФО 338545.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 26 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна:

Суддя Чепенюк О.В.