Ухвала суду № 42146688, 25.12.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №579/200/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Школа М. Г.Номер провадження 22-ц/788/2276/14 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Маслова В. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Кролевецького районного суду м. Суми від 19 листопада 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції в Сумській області про оспорювання батьківства, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 23 лютого 2002 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у Бистрицькій сільській раді Кролевецького району, актовий запис № 1. В шлюбі з відповідачкою народилось троє дітей: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2011 року шлюб між ним та відповідачкою розірваний. В актових записах про народження дітей він записаний батьком. Однак він з цим не згоден, оскільки під час перебування у шлюбі з відповідачкою він на тривалий час виїздив на заробітки у м. Київ та м. Одесу, тому просить суд виключити відомості про його батьківство з актових записів: № 1 від 10 січня 2003 року по Зазірківській сільській раді Кролевецького району Сумської області про народження дочки ОСОБА_5; № 307 від 21 червня 2007 року по відділу РАЦС у м. Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції про народження сина ОСОБА_6; № 361 від 15 червня 2010 року по відділу РАЦС у м. Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції про народження сина ОСОБА_7.

Рішенням суду від 19 листопада 2014 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовільнити його позов. В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається на те, що судом не враховано, що відповідачка ухилялась від участі в проведенні судової експертизи і це є підставою для визнання судом факту для з'ясування якого призначалась експертиза.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 23 лютого 2002 року, який за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області розірваний 05 вересня 2011 року (а.с.6)

З часу реєстрації шлюбу і до червня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали спільно і подружніх стосунків не припиняли, тобто окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і утворення кожним із них нових сімей не було за вказаний період.

За час шлюбу народилось троє дітей: дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4; син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5; син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження дітей (а.с.7, 8, 9), актовими записами про народження дітей (а. с. 33, 38, 41), повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.34-35, 39-40, 42-43), копією рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2011 року (а. с. 6).

Актовий запис про народження ОСОБА_5 проведено 10 січня 2003 року у Зазірківський сільській раді Кролевецького району за заявою матері ОСОБА_4 Відомості про батька дитини записані відповідно до ст.54 КпШС України 1969 року (а. с. 33).

Актовий запис про народження ОСОБА_6 проведено 21 червня 2007 року у відділі РАЦС по м. Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції за заявою батька ОСОБА_3 (а. с. 41).

Актовий запис про народження ОСОБА_7 проведено 15 червня 2010 року у відділі РАЦС по м. Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції за заявою матері ОСОБА_4 (а. с. 38). Відомості про батька дитини в актових записах про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 записані відповідно до ч.1 ст.122 СК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами не підтверджені вимоги позивача ОСОБА_3 щодо оспорювання ним його батьківства стосовно доньки та двох синів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст.56 КпШС 1969 року особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень має право оспорювати проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.

Відповідно до ст. 136 СК України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Виходячи з того, що річний термін, протягом якого позивач мав право оспорити своє батьківство стосовно доньки ОСОБА_5, закінчився 10 січня 2004 року, тобто під час дії СК України, судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин про оспорювання позивачем батьківства стосовно всіх трьох дітей положення ст. 136 СК України.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що з часу реєстрації шлюбу і до червня 2011 року сторони проживати спільно і підтримували постійно подружні стосунки. Всі троє дітей народились під час спільного проживання у шлюбі та за цей час позивач ОСОБА_3 ніколи не висловлював свої підозри щодо свого батьківства відносно трьох спільних дітей. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилається лише на одну обставину про те, що під час перебування в шлюбі він тривалий час знаходився на заробітках в м. Києві та м. Одесі. Однак під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що на заробітках позивач перебував не більше місяця. Вказану обставину позивач також підтвердив і в судовому засіданні апеляційного суду, пояснивши, що на заробітках він перебував місяць або півтора місяця. Також він пояснив, що не може категорично стверджувати, що не являється батьком дітей, які народились у них в шлюбі з відповідачкою, а у нього є лише певні сумніви стосовно свого батьківства.

Судом першої інстанції двічі призначалась судово-біологічна експертиза на предмет батьківства позивача відносно трьох дітей. Однак експертиза не була проведена в зв'язку з неявкою відповідачки до експертної установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 2 ст. 146 ЦПК України відповідачка не є особою, до якої може бути застосовано примусовий привід на проведення експертизи та у неї на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, в тому числі син ОСОБА_10, якому виповнилось лише чотири роки, а позивачем не надано будь-яких інших переконливих та достовірних доказів, які б виключали його батьківство відносно дітей, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому суд першої інстанції, враховуючи предмет позову, прийшов до вірного висновку про неможливість визнання факту, для встановлення якого призначалась експертиза, так як в цьому випадку будуть порушені права неповнолітніх дітей.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують і не містять нових даних, які давали підстави для скасування рішення суду, яке є законним, відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 19 листопада 2014 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді