Ухвала суду № 42145905, 24.12.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8547/14

Головуючий у першій інстанції Крачкова С.В.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Біляївського районного суду Одеської області з позовом, який уточнили до ОСОБА_2 про стягнення боргу посилаючись на те, що 06.10.2009 року вони позичили ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 22000,00 Євро, що підтверджується розпискою, виконаною відповідачкою.

Відповідно умов договору позики, а також наданої розписки, строк виконання грошового зобов'язання з боку відповідачки настав 06.01.2010 року, однак ОСОБА_2 не повернула грошові кошти в зазначений нею термін в розписці, чим порушила умови договору позики.

Позивачі неодноразово нагадували відповідачці про повернення боргу, ОСОБА_2 малими частинами повернула лише 61600,00 гривень, а решту коштів не повертає. Відповідачка також в розписці вказала, що зобов'язується виплачувати 2% щомісячно від суми боргу.

Сума відсотків за період від 06.10.2009 року по 26.11.2013 року - тобто за 49 місяців складає 252411,74 грн.

Зважаючи на вищевикладене позивачі звернулись до суду з уточненим позовом, в якому просили суд стягнути з ОСОБА_2 на їх користь грошові кошти в розмірі 195963,00 грн.; грошові кошти в розмірі 2% щомісячно від суми боргу, за весь період, у розмірі 252411,74 грн.; стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 195963,00 грн., стягнуто грошові кошти у розмірі 2% (два відсотка) щомісячно від суми боргу, за весь період, у розмірі 252411,74 грн., стягнуто сплачений судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позичили ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 22000,00 Євро, що підтверджено власноручною розпискою відповідача (а.с. 5).

Відповідно до зазначеного договору позики, строк виконання зобов'язання настав 06 січня 2010 року. Відповідач порушила умови договору, позичені кошти не повернула у встановлений строк, що стало підставою зазначеного позову.

Після сплинення строку погашення боргу відповідач частково, в сумі 61600,00 грн. повернула борг позивачам. Невиплаченим залишився борг за курсом НБУ на день укладення договору - 195963,00 грн.

Відповідно до розписки відповідач взяла на себе зобов'язання сплачувати позивачу 2% щомісячно від суми боргу. Сума процентів за період з 06 жовтня 2009 року по 26 листопада 2013 року становить 252411,74 грн.

Статтями 1046, 1047 ЦК України встановлено, за договорами позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір є укладеним з моменту передання грошей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договором між сторонами встановлено два процента щомісячно, суд обґрунтовано дійшов висновку про законність вимог позивачів щодо стягнення з відповідача суми процентів за період прострочення строку виконання зобов'язання.

Посилання апелянта на сплинення строку позовної давності та зменшення процентів, які на його думку підлягають розрахунку відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованим, оскільки заяв до суду про застосування позовної давності не надходило, а розрахунок процентів виконано на підставі зазначеної статті, якою передбачено, що інший розмір процентів може бути встановлений договором.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд на думку колегії повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко