Ухвала суду № 42145882, 09.12.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8183/14

Головуючий у першій інстанції Курта Л. С.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Погорєлової С.О., Сидоренко І.П.,

при секретарі: Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Відділу освіти Березівської районної державної адміністрації на рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, відділу освіти Березівської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними, стягнення пені, моральної шкоди, судових витрат,-

В С Т А Н О В И Л А

ОСОБА_2 звернулася до Березівського районного суду Одеської області з названим позовом, в якому просила визнати незаконними та протиправними дії управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, Відділу освіти Березівської районної державної адміністрації по порушенню ст. 43 Конституції України, ст. 5, 121, 122 Кодексу законів про працю України, колективного договору, по невиплаті позивачу коштів на відрядження, авансу до 09.09.2013 року до відбуття у відрядження, по несвоєчасному списанню бюджетних коштів по платіжним дорученням від 04.09.2013 р. за № 864, від 25.09.2013 р. за № 932, по порушенню прав позивача на своєчасне і повне отримання виплат на відрядження, прав власника грошових коштів.

Стягнути з відповідача на користь позивача 151, 86 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань по платіжним дорученням від 04.09.2013 р. за № 864, від 25.09.2013 р. за № 932, шляхом списання цієї суми за рахунок Державного бюджету України Державної казначейської служби України з рахунків відповідача.

Стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, шляхом списання цієї суми за рахунок коштів Державного бюджету України Державної казначейської служби України з рахунків відповідача, а також стягнути понесені позивачем судові витрати, пов'язані з прибуттям до суду та поверненням назад, у випадку розгляду справи у іншому населеному пункті.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, відділу освіти Березівської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними, стягнення пені, моральної шкоди, судових витрат - задоволено частково.

Визнано незаконними дії відділу освіти Березівської районної державної адміністрації по несвоєчасній виплаті ОСОБА_2 витрат на відрядження.

Стягнуто з відділу освіти Березівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду - 151 грн. 86 коп. та моральну шкоду - 200 грн.

Стягнуто з відділу освіти Березівської районної державної адміністрації судовий збір - 243 грн. 60 коп.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відділ освіти Березівської районної державної адміністрації подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2014 року в частині позовних вимог до відділу освіти Березівської районної державної адміністрації про стягнення на користь ОСОБА_2 суми відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 151 грн. 86 коп.; у частині стягнення з відділу освіти Березівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 грн.; у частині стягнення з відділу освіти Березівської районної державної адміністрації сплати судових витрат у розмірі 243 грн. 60 коп. та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог відділу освіти Березівської районної державної адміністрації.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до наказу №14 від 29 серпня 2013 року, виданому начальником відділу освіти Березівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 була відряджена на курси підвищення кваліфікації в м. Одесу з 09 вересня по 21 вересня 2013 року.

Згідно платіжного доручення № 864 від 04 вересня 2013 року ОСОБА_2 було нараховано 390 гривень, згідно платіжного доручення № 932 від 25 вересня 2013 року - 286 гривень 10 коп.

Однак, нараховану 04 вересня 2013 року суму у 390 гривень було переховано на її рахунок лише 30.09.2013 року, а нараховану 25 вересня 2013 року суму 286 гривень 10 коп. було перераховано 17.10.2013 року.

Відповідно до ст.121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовим відрядженням.

Відповідно до п.1 розділу 11 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України 13.03.1998 року №59 зі змінами, працівникові, який направляється у відрядження перед від'їздом виплачується грошовий аванс у межах суми, визначеної за оплату проїзду, найм житла і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня , наступного за днем прибуття, подати звіт.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; моральних переживаннях у зв'язку з порушенням прав; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя; порушення стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків.

За встановлених обставин справи та з урахуванням вказаних норм, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання відділу освіти Березівської районної державної адміністрації на затримку перерахунку коштів з боку управління Державної казначейської служби України не виключає в даному випадку порушень відділу освіти, оскільки, у позивачки відсутні будь-які правовідносини з управління Державної казначейської служби України, а відділ освіти не звертався до управління з приводу несвоєчасного перерахування коштів. Відповідно такі незаконні дії відділу освіти Березівської районної державної адміністрації спричинили позивачці моральну шкоду, яка виразилась в порушенні нормальних життєвих зв'язків , прийняття додаткових зусиль для організації свого життя, які суд з урахуванням принципів розумності та справедливості встановив у розмірі 200 грн.

Колегія суддів вважає, що, розглядаючи даний спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Довід апеляційної скарги про те, що казначейство відповідно договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування відділу освіти Березівської районної державної адміністрації зобов'язувалось своєчасно здійснювати розрахунково-касові операції не виключає порушень відділу освіти вимог діючого законодавства . А вимога апеляційної скарги щодо задоволення позовних вимог відділу освіти Березівської районної державної адміністрації взагалі є неспроможною, оскільки останній не звертався до суду з будь-якими вимогами.

Відповідно ст.. 85 ЦПК України на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню з відділу освіти Березівської районної державної адміністрації, підтверджені документально 42 грн. витрат пов'язаних з явкою до суду.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, тому скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу освіти Березівської районної державної адміністрації - відхилити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 08 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державної казначейської служби України у Березівському районі Одеської області, відділу освіти Березівської районної державної адміністрації про визнання дій незаконними, стягнення пені, моральної шкоди, судових витрат - залишити без змін.

Стягнути з відділу освіти Березівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 42 грн. витрат пов'язаних з явкою до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.О. Погорєлова

І. П. Сидоренко