Рішення № 42142260, 23.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/8978/14 Головуючий 1-ї інстанції - Форощук О.В.

Справа № 2-431/334/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 27 серпня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 16 жовтня 2006 року між Банком та відповідачем було укладено договір кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 2 623,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань ОСОБА_1 станом на 21 січня 2014 року виникла заборгованість в сумі 22 942,28 грн., яка складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4 074,64 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 17 298,96 грн.; штрафів - 500 грн. штраф (фіксована сума) та 1 068,68 грн. штраф (процентна складова).

Також Банк просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що договірні відносини оформлено без його відома на втрачений ним паспорт, крім того просив застосувати строк позовної давності.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 27 серпня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 22 942,28 грн., а також суму судових витрат в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення , яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач безпідставно не виконує свої боргові зобов'язання, розмір яких повністю підтверджується матеріалами справи.

Проте такий висновок суду не відповідає нормам матеріально і процесуального права.

Обгрунтовуючи свої вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» надав суду ксерокопію заяви позичальника № DNН 4КР42050862 від 16.10.2006 року про надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2 623,40 грн. Указаний договір був укладений у відділенні ПриватБанку у м.Севастополь (а. с.4).

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 посилався на те, що договірні відносини оформлено без його відома на втрачений ним паспорт, про що 03.10.2006 року він повідомив ВГІРФО Старобільського РВ УМВС України в Луганській області (а.с.27).

У день оформлення Севастопольським відділенням ПриватБанку кредиту на ім'я ОСОБА_1 у зв'язку з купівлею у магазині у м.Севастополь мобільного телефону 16.10.2006 року, відповідач в цей же день 16.10.2006 року отримав новий паспорт в Старобільському РВ УМВС Украни в Луганській області (а.с.28).

Відстань між м.Севастополь та Старобільськом Луганської області становить майже 1000 км, за таких обставин доводи відповідача про те, що він 16.10.2006 року фізично не міг бути присутнім у відділенні ПриватБанку, яке розташоване у м.Севастополь заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Із заяви позичальника № DNН 4КР42050862 від 16.10.2006 року про надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2 623,40 грн. вбачається, що кінцевий термін повернення коштів визначено по 16.10.2007 року( а. с.4).

Вказаний договір складався із заяви і Умов надання споживчого кредиту.

Згідно з пунктом 5.5 Умов термін позовної давності встановлений тривалістю 5 років (а.с.8).

Строк дії договору закінчився 16.10.2007 року, із позовом до боржника Банк мав право звернутися до 16.10. 2012 року.

Із позовом в суд ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося лише 03 лютого 2014 року, тобто з пропуском загального строку позовної давності та визначеного Умовами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ПАТ КБ «Приват Банк» пропущено строк загальної позовної давності на звернення з позовом в суд за захистом свого порушеного права, про застосування якої заявлено стороною у спорі, у звязку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Посилання представника Банку у вуді апеляційної інстанції на те, що строк давності перервався, оскільки 02.03.2012 року на погашення заборгованості від імені ОСОБА_1 була внесена сума 8 100 грн., є безпідставними та такими, що не підтверджені матеріалами справи, оскільки представник Банку не заперечував, що цільове призначення внесених ОСОБА_1 коштів було не погашення кредиту, а внесення ним коштів через банкомат на депозитний рахунок, відкритиний ним у Банку у 2012 році. І вказані кошти самостійно Банком були зараховані на погашення кредиту.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 27 серпня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: