Ухвала суду № 42140979, 22.12.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8508/14-к

Провадження № 1-кп/646/814/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у склад

головуючого судді Міндарьової М.Ю.,

суддів Васильєвої О.О., Прошутя І.Д.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Ковальова Ю.Ю.,

захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42013220000000347 від 21.11.2013 року за підозрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013220000000347 від 21.11.2013 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 200 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Під час проведення підготовчого судового засідання кожен з учасників кримінального провадження вважали за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_5 строку тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що ризики та обставини, що існували раніше і були взяті судом до уваги під час обрання запобіжного заходу існують і на теперішній час, а тому вважає за необхідне продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 129 Конституції України, Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, серед інших, є законність та забезпечення обвинуваченому права на захист.

Згідно частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Дослідивши обвинувальний акт відповідно до положень статті 291 КПК України, не надаючи оцінку доказам у кримінальному провадженні, оскільки жоден доказ стороною обвинувачення не було надано до початку судового засідання, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає даній нормі Закону і з цих підстав підлягає поверненню, а саме:

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_5Й, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 200 КК України за 27 епізодами, час вчинення двох з яких інкримінуються ОСОБА_6 в один і той же час - 06.02.2014 року о 17 годині 11 хвилин в різних місцях місто Суми, вулиця Соборна, 42 та місто Суми вулиця Терезова, 1.

Крім цього, як вбачається зі змісту обвинувального акту в останньому взагалі відсутні відомості про місце вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого статтею 200 КК України, що свідчить про недотримання органом досудового розслідування вимог статей 91,92 КПК України, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та обовязку їх доказування.

Також, виходячи зі змісту обвинувального акту орган досудового розслідування зазначає, що обвинувачені ОСОБА_5Й, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи грошовими коштами, що знаходились на розрахункових рахунках банківських установ США та Канади не вказуючи при цьому особи цих клієнтів. Однак в якості потерпілої особи зазначає ПАТ «Приватбанк». На це вказує у своєму клопотанні від 24.11.2014 і обвинувачений ОСОБА_5

Всі наведені та виявлені судом недоліки обвинувального акту свідчить про невідповідність останнього пунктам 3,5 частини 2 статті 291 КПК України та порушують права обвинувачених на захист гарантоване п.6 статті 129 Конституції України та статтею 20 КПК України.

Дані недоліки обвинувального акту не можуть бути усунуті в ході судового розгляду шляхом зміни або ж висунення додаткового обвинувачення оскільки скористатися даним правом сторона обвинувачення може лише в разі встановлення в суді нових фактичних обставин кримінального правопорушення або ж у разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що за наявності вказаних вище недоліків обвинувального акту справу неможливо призначити до судового розгляду, оскільки неконкретне викладення фактичних обставин вчинення злочину (щодо часу, місця вчинення та потерпілих від інкримінованих кримінальних правопорушень тощо) позбавляє суд можливості після оголошення обвинувального акту розяснити обвинуваченим суть обвинувачення.

Крім цього, відповідно до статті 125 Конституції України, система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Згідно положень статті 30 КПК України, у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 32 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту більш тяжким кримінальним правопорушенням що інкримінується обвинуваченим є кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 190 КК України і останній епізод за цією правовою кваліфікацією вчинено 06.02.2014 року у місті Суми, що не є територією Червонозаводського району міста Харкова (а.с. 27).

Таким чином суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013220000000347 від 21.11.2013 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 200 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стороною обвинувачення було направлено до Червонозаводського районного суду міста Харкова з порушенням правил територіальної підсудності і в подальшому в разі прийняття судом даного обвинувального акту до судового розгляду за таких обставин, може слугувати підставою для скасування рішення суду (ст.ст. 409,412 КПК України).

Така сама позиція щодо підсудності справи висловлена в Рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.07.2006 року Справа "Сокуренко і Стригун проти України", яким встановлено, що відповідно до прецедентної практики Європейського Суду термін

"встановленим законом" у статті 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу

самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм,

які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6

передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що направлення прокурором даного обвинувального акту до Червонозаводського районного суду міста Харкова є недотримання практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України на підставі ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV, від 23.02.2006 року і прокурор не позбавлений можливості направити обвинувальний акт до суду відповідно до правил територіальної підсудності.

Зважаючи на викладене за для забезпечення прав учасників кримінального провадження на захист та на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року), суд вважаю необхідним обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5Й, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернути прокурору для усунення недоліків.

Щодо клопотання прокурора про подовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6, та ОСОБА_5, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, зокрема за ч.4 ст.190 КК України, санкція якої передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскаціє майна, факт відсутності постійного місця проживання на території України та відсутності правових підстав для перебування в Україні, кількість епізодів ймовірної злочинної діяльності, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрювані можуть переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки, останніх слід утримувати під вартою та продовжити строк перебування під вартою.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013220000000347 від 21.11.2013 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 200 КК України ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, повернути прокурору для усунення недоліків.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України, строком до 26.03.2015 року включно.

Ухвала в частині повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом семи днів з моменту її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.Ю. Міндарьова

Суддя: О.О. Васильєва

Суддя: І.Д. Прошутя