Вирок № 42140289, 23.12.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7602/14-к

Провадження №1-кп/635/678/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Караченцева І.В.,

при секретарі - Врублевській І.О.,

за участю прокурорів - Ростовцевої Ю.А.,

-ОСОБА_1,

захисника-адвоката - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Покотилівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220000000297 від 14.05.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого охоронцем в інституті Метрології, раніше не судимого, мешк. та пропис. за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Липці, вул. Рудика Майора, 9

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнає доказаним, що 14 травня 2014 року, о 13 год. 40 хв., ОСОБА_3, керував технічно справним автомобілем «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по вул.Першотравневій у с.Жовтневе Харківського району Харківської області з боку с.Липці у напрямку м.Харкова зі швидкістю біля 95 км/год., перевищивши таким чином максимально дозволену швидкість руху у населеному пункті 60 км/год, чим грубо порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано:

- п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год».

Під час руху по вказаній вулиці, в районі розташування будинку №1, при виникненні небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину з ліва направо відносно напрямку руху автомобіля, і яку водій ОСОБА_6 обєктивно був спроможний виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості свого транспортного засобу в межах своєї смуги руху, а виконав необґрунтований маневр ліворуч, щоб обїхати пішохода, чим грубо порушив вимоги п. 12.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано:

- п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;

- п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка встигла зупинитись на середині дороги, перед смугою руху автомобіля «ВАЗ-2101», надаючи водієві ОСОБА_3 безпечний проїзд.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №973-с/14 від 24.06.2014, спричинені тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя у вигляді важкої черепно-мозкової травми, численної травми тулуба, таза та кінцівок, що потягли за собою смерть.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом з перевищенням максимально дозволенної швидкості в населеному пункті (60 км/год), під час виникнення небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїжджу частину вул. Першотравнева з ліва направо відносно напрямку руху автомобіля, і яку водій ОСОБА_3 обєктивно був спроможний виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості автомобіля в межах своєї смуги руху, а виконав маневр ліворуч, не переконавшись в його безпеці, щоб обїхати вказаного пішохода та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, смертельно її травмувавши, яка зупинилася на середині дороги, надаючи можливість ОСОБА_6 безпечно проїхати по своїй смузі.

Порушення пунктів 10.1, 12.3 і 12.4 Правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та її наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, щиросердно розкаявся і підтвердив обставини вчинення злочину, як описано вище у вироку.

Потерпіла в судовому засіданні підтримала обвинувачення, однак просила суд суворо не карати обвинуваченого, претензій матеріального та морального характеру до нього не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не заперечуються.

За таких обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, працює, на обліку у лікаря- нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, не виявлено.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочину.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, однак з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки, на думку суду, саме даний вид покарання буде сприяти його виправленню і перевихованню.

Судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 586 грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_3

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає наступні, покладені на нього судом, на підставі ст. 76 КК України, обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за виробництво судової автотехнічної експертизи № 587/14 від 02.08.2014 р. в сумі 586 грн. 80 коп. (пятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят копійок) на користь держави в особі експертної установи - к/д 24060300, р/р 31419544700005, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Стягнути з ПАТ «СК «Дніпроінмед», код ЄДРПОУ 21870998, 49005, м.Дніпропетровськ, вул.Сімферопольська, 21, к.307, на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 14 616 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень нуль копійок).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова Шаренко С.Л. від 16.05.2014 року з автомобіля марки «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстрований на ОСОБА_7 та перебуває у володінні ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.В.Караченцев